Шановні колеги, цього тижня я прооперував дівчину, всього 21 рік з пухлиною ректосігмоїдного кута і карциноматозом очеревини. Печінка чиста, але в гепатодуоденальній зв'язці великий метастаз. Зробив переню резекцію, бо вона категорично відмовилась від стоми. Одна думка була під час операції, чи ми все робимо правильно.
За всі роки я все критичніше дивлюсь на те, що ми робимо в операційній. За мою практику це сама молода хвора з настільки поширеним раком. Ми продовжили їй життя чи продовжили страждання?
Можна сказати, что ми нічого не можемо зробити. Але це легко сказати уявному пацієнту. А що якби це була ваша дитина або ви?
Що є кращим лікуванням для цієї дівчини? Поставте себе на її місце...