Форум лікарів

Постійно зустрічаються ХГСО з персистуванням синьогнійної палочки. Кожного разу видаленні її з вуха (в тому числі і в експерименті) - важкий і тривалий процес, який, до того ж, не завжди закінчується перемогою людини над мікробом. Місцево, в різних комбінаціях застосовується: бактеріофаг, йодоформ, поліміксин, шлунковий сік, діоксидин, сангвірітрин, "тридерм", "фуцидин", газоподібний озон (600мг / л). Загальна терапія - класичними протисиньогнійними антибіотиками.

1) Хто може поділитися власним (або чужим) досвідом по цій проблемі?
2) Чи вважаєте ви доцільною системну антибіотикотерапію при загостренні ХГСО в порожнині після радикальної операції (враховуючи не цілком адекватне її кровопостачання)?
3) Чи вважаєте ви, що ризик розвитку ототоксичного ефекту аміноглікозидів у випадку оперованого вуха вище, ніж звичайно?

Чи пробували Ви системно уреідопеніциліни (піперацилін), карбоксипеніциліни (тикарцилін) та їхні захищені варіанти ТИМЕНТИН (тикарцилін/клавуланат), ТАЗОЦИН піперацилін/тазобактам. Останні досить ефективні.

З подібних препаратів застосовувала тільки карбеніцилін і, не дивлячись на великі дози, не завжди успішно.

Практика показала ефективність фторхінолонів (ципрофлоксацин, спарфлоксацин). Рекомендую.

Дякую за відповіді. Я в основному лікую дітей, а фторхінолони не рекомендуються в дитячій практиці і, чесно кажучи, працюючи в дитячому відділенні я не наважуюся їх застосувати (хоча думки і були). Думаю, що у віці старше 12 це цілком допустимо.

А як щодо лікування бактеріофагом як місцево, так і в\м?

В ряді досліджень показана невисока ефективність фагів, взагалі до них також швидко розвивається стійкість штамів бактерій, крім того проблеми з постійністю концентрації і життєздатності самих фагів. Тому сумнівно місцево і тим більше в в/м.

У моїй практиці навіть тривалі курси транстимпанального нагнітання бактеріофага ніколи не приводили до тривалої ремісії, не кажучи вже про повну санацію. В останній час мій вибір - краплі "Ципромед" (не порахуйте за рекламу).

Проблема дійсно цікава і проста тільки на перший погляд. Для себе принципи лікування синєгнійної інфекції в ухе визначив так:
- комбінування локального антибіотика та антисептика (місцевого, тому що проблема часто носить амбулаторний характер, а призначити з ходу мезло-азлоцилін, для чотирикратного введення, який, напевно, потребує встановлення підключичного катетера ?!)
ПРИНЦИПИ СХЕМИ:
- зміна антибіотика (місцевого) з протизапальною активністю кожних 10 днів
- кратність вливань у вухо протягом дня 4 рази
- тривалість курсу лікування не менше 3х тижнів
- традиційне "уникати попадання води у вуха"
Конкретно:
перша декада 8.00 анауран (якщо є біль) або гаразон
13.00 бетадин (NB! - одночасна профілактика вторинного мікозу після місцевих антибіотиків)
18.00 анауран
22.00 бетадин (капати у вухо прямо з флакончика, на кінці якого є сосок, або з шприцу)
наступні 10 днів:
8.00 ципромед
13.00 бетадин
18.00 ципромед
22.00 бетадин
останні 10 діб
8.00 бетадин
22.00 бетадин (доліковування, профілактика вторинного отомікоза)