Повідомлення#18 » 31 березня 2016, 21:04
Я не лікар кардіологічного профілю. Стидно, але в кардіології не розбираюся. Але цей випадок такий інтересний. Пацієнт молодий, 28 років. Був на упізнанні родича. Просто пережив стрес. Нічого собі стрес. Явно родич помер не дома і не в стаціонарі, упізнають не тих. Звісно, трагедія якась. Втопився? Згорів? Убили? Щось, раптове, чого нніхто не чекав? І чому його послали на упізнання? Вік "молодого спкціаліста". Хтось із близьких, мабуть. І після того наливається кавою, курить по кілька пачок на день. Не спить від тої картини свіжої перед очима, від курива і від кави. І у нього може не боліти серце? Він що, робот?
Серце може почати видавати якісь екстрасистоли і тахікардію без курива і без стресу, зменшуєш "дозу", - проходить.
Один професор приїхав розповідав про черговий прекрасний препарат антидепресант і, щоб таки переконати лікарів, які зібралися, виписувати то лікарство (хоч вони і так радо все виписують наввипередки, що їм не скажуть), зняв фільм. У одної молодої жінки 30 років зах ворів на рак батько і за три місяці помер. І ось вона помітила, що апетит став не той, стала вона погано спати, в хаті не може толком поприбирати і аж серце почало поколювати. А що вона, вибачте, хотіла? Ну, можна взяти це у великі дужки, бо що то за врач таке говорить: ((вона хотіла похоронити 50_річного батька, та навіть і 100-річного, і спати-похропувати, їсти за обидві щоки, пилососити і наспівувати? і не мати депресії і стенокардії і безсоння?)). Треба і поплакати. Навіщо антидепресанти.
Може дати тому пацієнту снотворне, снотворне і ще трохи щось для сну, психотерапевта.