Гастрит і функціональна диспепсія

[Вадим Олексійович]

Доброго дня, шановні колеги!

1. Діагноз хронічного гастриту виставляється тільки на підставі морфологічного висновку. Причому відомо, що вираженість морфологічних змін не корелює з клінікою. Який сенс має постановка діагнозу "хронічний гастрит" з практичної точки зору?

2. У пацієнтів молодше 45 років і відсутності ознак тривоги, тобто зниження маси тіла, анемії (всім зі скаргами на диспепсію брати загальний аналіз крові?), ознак кровотечі (кривава блювота, мелена), дисфагії, виставляємо діагноз функціональної диспепсії і лікуємо згідно симптомів? Печія і болі - ІПП, антациди? Скарги на тяжкість, переповнення - ІПП, прокінетики?

3. Рекомедується проводити визначення HP неінвазивним методом. Доступні способи визначення HP - гістологічний, кількісне визначення Anti-HP-IgG і дихальний уреазний тест (точно не знаю щодо виявлення антигену в калі). Чи є фукнціональна диспепсія підставою для проведення одного з цих тестів? При цьому, в будь-якому випадку проконтролювати рівнем антитіл успішність ерадикації не вийде. ФГДС з біопсією неминуча?

4. Як ви розумієте зміни способу життя в лікуванні і як пояснити пацієнтові, що йому не треба таблеток?

5. У нас в поліклініці всім хто звернувся зі скаргами на диспепсію належить проводити ФГДС. У всіх поголовно як мінімум набряк і гіперемія слизової. Чи треба думати, що ці знахідки не є ознакою захворювання і підставою для якоїсь певної терапії навіть при наявності скарг на диспепсію?

[Гностик]

Шановний колего, ніякого без морфологічного дослідження доповненого вивченням секреторної і моторної функції шлунка і 12 п. к. для виявлення форми диспепсії.

[Gaster]

1, 5. Особливоuj ​​клінічного сенсу в виставленні діагнозу хронічний гастрит, грунтуючись на описі "набряклість і гіперемія слизової" і на висновку ендоскопіста "хронічний неерозивний гастрит" (або щось в цьому роді), немає. Дуже мало ендоскопістів "насмілюються" не описати подібну картинку, просто тому що їх (нас) так вчили. Ця картинка дуже суб'єктивна і немає критеріїв для її об'єктивізації (порівняйте - кишкова метаплазія як маркер хронічного атрофічного гастриту при морфологічному дослідженні слизової шлунка). До цього потрібно ставитися філософськи і просто враховувати цей факт у своїй клінічній практиці.

Схема, про яку Ви пишете, є діагностичним алгоритмом обстеження пацієнтів з неуточненою диспепсією.

Що ж стосується терапії функціональної диспепсії, основних її принципів, дозвольте процитувати: Feldman: Sleisenger & Fordtran's Gastrointestinal and Liver Disease. Отже:

TREATMENT OF FUNCTIONAL DYSPEPSIA

Regardless of the initial management strategy undertaken, a substantial proportion of patients with dyspepsia will have persistent or recurrent symptoms that require evaluation with endoscopy. The vast majority will have no significant endoscopic findings and will be given a diagnosis of functional dyspepsia. Most patients with functional dyspepsia have mild, intermittent symptoms that respond to reassurance and lifestyle modifications. Refractory symptoms, however, may be difficult to manage. Failure to improve may lead to concern that an organic cause has been missed and to repeated diagnostic testing. Treatment with placebo leads to improvement in dyspepsia and global health status in up to 80% of such patients - a finding that attests to the therapeutic value of a positive physician-patient relationship. The management ... [skipped] ... can be summarized as follows: [2]
• Careful inquiry into the patient's medical, social, and family history may uncover stresses that have led to acute symptomatic worsening or the current concern with chronic symptoms. Rule out a recent change in diet or medications as the cause of the symptoms.
• Avoid overtesting, which reflects diagnostic ambivalence and erodes the patient's confidence, unless warranted by a change in the pattern of symptoms or by objective findings.
• Establish a positive diagnosis of functional dyspepsia. Stress to the patient that functional dyspepsia is a real disease, and provide reassurance about the natural history. Discuss the pathophysiology of the symptoms, including abnormalities of gut motility, heightened visceral sensation, and the importance of the "mind-gut" interaction.
• Identify dietary, emotional, and environmental factors that may trigger symptoms. Coffee, caffeine, and ex-cessive alcohol should be avoided. In patients with meal-related bloating, nausea, or early satiety, frequent small, low-fat meals may reduce postprandial symptoms. [6] [24] [69]
• Set realistic treatment goals. Because most symptoms are chronic or recurrent, the patient must adapt lifestyle modifications and coping strategies.
• Use drugs judiciously as adjuncts to therapy, not as a "panacea. "Many patients do not need or want drug therapy once an explanation and reassurance have been given.
• Provide a follow-up visit to confirm a symptomatic response.
• Consider referral of patients with psychological or psychiatric problems, a history of physical or sexual abuse, or refractory symptoms to a psychologist or chronic pain management clinic.

[Степанова О.В.]

Обмеженість суто медикаментозного підходу до лікування функціональної диспепсії і розуміння функціональної диспепсії тільки як "відсутність значущих знахідок при ФГДС" маэ бути очевидною для всіх.

[Вадим]

Є зовсім інші знання, які повинні формувати терапевтичне мислення лікаря!

Клапанна гастроентерологія проф. Вітебського Я. Д.

[Олена Іванівна]

А які результати клапанних анастомозів, запропонованих Вітебським в лікуванні виразкової хвороби, у віддаленому періоді, чи є доказові дані, що його анастомози краще, ніж звичайні, існуючі вже більше 100 років. Хто-небудь вивчав цих хворих через 10-15-20-25 років після лікування виразкової хвороби з накладенням клапанних анастомозів?

[Родезія]

Багато років я читаю лекції з висвітленням методики профілактики і лікування захворювань шлунково-кишкового тракту по Вітебському. Професор зробив для терапії може і більше ніж для хірургії, він говорив, що немає терапевтичної або хірургічної гастроентерології, є одна гастроентерологія, іноді операція може стати тільки етапом лікування. Із задоволенням відповім на будь-які питання присвячені лікуванню та діагностики захворювань шлунково-кишкового тракту з позицій клапанної гастроентерології.

[Вадим]

Я б із задоволенням дізнався віддалені результати лікування наприклад у Авіценни, але в ті часи просто лікували, і мірою результативності була слава лікаря.

[Олена Іванівна]

Знайшлося дві не дуже доказових статті про метод клапанних анастомозів.

Khirurgiia (Mosk). 1999;(8).

Experience of surgical treatment for stomach ulcer.

Article in Russian. Abdullaev DzS.

Khirurgiia (Mosk). 1991 Mar;(3).

Endoscopic evaluation of various methods of anastomosis after gastrectomy.

Article in Russian. Nekrasov LP, Babinov BN.

[Родезія]

В ті часи не просто лікували, а й писали, вивчали, винаходили. З Кургану ж поширився по всьому світу апарат Ілізарова. У будь-якій іншій країні знають апарат, який в даний час модернізований, вдосконалений, набув зовсім іншого вигляду, але всі знають що піонером апаратної ортопедії був Ілізаров.

Професор Вітебський Я. Д., певно "зірка" не меншої величини. На жаль, патогенез виразкової хвороби зазнав кількісно-якісних змін, і сьогодні рефлюксна теорія язвоутворення не тільки забута, але і не згадується. Лише окремі автори намагаються привнести ще щось нове в клапанні анастомози. Доказової бази по цих анастомозах немає.