• Трихомоніаз практично завжди передається статевим шляхом. Він асоціюється з високим рівнем коінфекції, що передаються статевим шляхом, і може бути виявлений у 30-40% пар інфікованих жінок.
• Можливі наслідки інфекції у жінок включають запальні захворювання тазу, постгістеректомічний целюліт і передчасні пологи; можливі наслідки у чоловіків включають простатит, безпліддя і рак передміхурової залози. Інфекція у жінок, мабуть, збільшує ризик сексуального зараження вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ).
• Клінічні прояви у жінок варіюються від безсимптомного носійства до важкого, гострого запалення. Ознаки та симптоми включають гнійні, смердючі, густі виділення з супутнім печінням, свербінням, дизурією, диспареунією.
• Безсимптомний перебіг може тривати протягом тривалих періодів часу, тому не завжди можливо встановити, коли саме була отримана інфекція.
• Жодна з клінічних особливостей трихомонадного вагініту не є достатньо чутливою або специфічною, щоб діагноз був заснований тільки на ознаки та симптоми. Наявність рухливих трихомонад у вологому мазку є діагностичним критерієм інфекції, але їх виявлення відбувається тільки в 50 - 70 відсотках випадків, підтверджених культурально. Культуральний метод рекомендований пацієнтам з підозрілими клінічними проявами (наприклад, підвищений вагінальний рН, збільшена кількість поліморфноядерних лейкоцитів при відсутності рухомих трихомонад або ключових клітин).
• В даний час для діагностики трихомоніазу доступні кілька швидких антігенові тестів, які можуть бути використані в якості альтернативи культурі.
• Лікування трихомоніазу проводиться з метою полегшення симптомів та / або запобігання передачі статевим партнерам. Рекомендується одноразова пероральна доза препарату 5-нітроімідазолу (наприклад, метронідазолу, тинідазолу. В дозуванні 2 грами) для невагітних жінок (клас 1А). Однодозна терапія більш зручна і не менш ефективна, ніж терапія, розділена на курс (7 днів по 1 г на добу). Пероральне введення більш ефективно, ніж вагінальне введення.
Резістетні форми вимагають або збільшення дози (наприклад 2 г протягом 5 днів), або збільшення тривалості прийому. У деяких випадках слід віддати перевагу іншому препарату.
• Рекомендовано, щоб сексуальні партнери інфікованих жінок прямували для виявлення трихомоніазу і поєднаних інфекцій, що передаються статевим шляхом, а не отримували емпіричне лікування (клас 2B).
• Не рекомендується проводити лікування безсимптомного трихомоніазу у вагітних жінок, з огляду на потенційно підвищений ризик передчасних пологів, пов'язаних з антибактеріальною терапією (клас 2B). Лікування симптоматичних жінок під час вагітності - виправдано (клас 2C). Перевага віддається метронидазолу.
• Пацієнтам слід дати вказівки уникати статевого акту до тих пір, поки партнери не пройдуть повний курс лікування і повністю не позбудуться симптомів, що зазвичай займає близько тижня. Після лікування метронідазолом не рекомендований прийом алкоголю протягом 24 годин після закінчення курсу (72 години для тинідазолу).