Потяг до випивки – болюча тема для багатьох людей. Майже у кожній другий сім’ї є той, хто хворіє на алкоголізм. Навіть, за сучасного рівня розвитку медицини, при новітніх підходах до лікування, ми спостерігаємо досить невтішну статистику: Україна знаходиться у п’ятірці лідерів за споживанням алкоголю на душу дорослого населення – 15.6 л/рік. ( ВООЗ – 2014р.). Що суттєво впливає на демографічні показники нашої країни. Смертність від отруєння алкоголем та сурогатами алкоголю, від соматичних ускладнень хронічного алкоголізму, травматизму та суїцидальної поведінки у стані сп’яніння, – посідає чільні місця, після серцево-судинної патології, хронічних інфекційних та онкологічних захворювань у світі. Й тут Ми у лідерах.

Дана невтішна статистика, у основному, пов’язана з неефективним курсом алкогольної політики нашої країни (ціна алкоголю, об’єми виробництва, якість, рекламація, популяризація алкогольної поведінки серед молоді, низький рівень демотиваторів і антиреклами вживання алкоголю, і т.д.). І звичайно, виною, наш спадок культури споживання алкоголю…

Лікування пияцтва

Лікування від алкоголю, – це досить складний і на перший погляд малоперспективний процес. Тут чудову роль би зіграло раннє виявлення потенційних залежних і кропітка профілактична робота з різними прошарками населення. Але це питання не окремого випадку захворювання, а кропітка робота всіх пов’язаних з даною проблемою державних відомств.

Стосовно лікування сформованої алкогольної залежності, тут закономірності очевидні: набагато кращі результати при ранньому зверненні хворого за допомогою і позитивній мотивації людини на повну відмову від вживання алкоголю. Але проблематика даного захворювання така, що алкоголізм вражає не тільки органи людини і психіку, залежність змінює структуру особистості людини. Особисте «Я», вперто не вважає себе хворим, аж до розвитку незворотних змін.

Однак, як і любу хронічну патологію, залежність від алкоголю, не те що можна, а й потрібно лікувати. Потрібно розуміти, що вилікувати дане захворювання на сьогоднішній день не можна. Мається на увазі: хворий на алкогольну залежність ніколи не зможе відновити здатність контролювати кількість випитого. Які б довгі не були перерви у вживанні, все одно при спробі випити, рано чи пізно будуть запої з тенденцією до збільшення об’ємів спиртного та кількості днів вживання.

Основні цілі лікування, це:

  • – досягнення якомога довших та стабільних ремісій
  • – реконструкція особистісної та соціальної дезадаптаціїї
  • – періодична корекція психоемоційного фону

Значна частина хворих на алкоголізм не потребує госпіталізації та складної ресоціалізаціїї, виходячи у спонтанні, більш-менш тривалі ремісії, але це є етапність прогресуючого захворювання, й з часом, не всім щастить обходитись без спеціалізованої наркологічної допомоги.

Ми не будемо зупинятись на виведенні з запою, – це не складна процедура, яку на початкових стадіях досить часто проводять вдома. Це, не самоціль у лікуванні алкогольної залежності. Найскладнішим є розпізнавання хворим поняття «потягу до випивки» і недопущення вживання першої дози алкоголю та прийняття свого захворювання.

Інструментами для досягнення цілей лікування є:

  • – Адекватне інформування хворого про своє захворювання і про можливі варіанти лікування
  • – Амбулаторна та стаціонарна терапія порушень поведінки та психіки, частіш усього виражених у стані запою
  • – Коротко та довгострокова психосоціальна реабілітація, при наявності дезадаптації
  • – Профілактичні втручання наказового психотерапевтичного типу (кодування) чи із застосуванням аверсивних препаратів (торпедо, імплантація дисульфіраму). Не дивлячись на негативне відношення офіційної медицини до цих методів, вони і на сьогодні залишаються вагомим аргументом у боротьбі із алкогольною залежністю.

Більш детально, з темою лікування від алкогольної залежності, ви можете ознайомитись тут: http://narcologist.kiev.ua/uk.

Від admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *