Зміни оксидантно-антиоксидантного гомеостазу та окремих цитокінів у хворих з бластоматозною жовтяницею різної тяжкості

І. А. Криворучко2, В. В. Бойко1,2, О. Ю. Лаврентьєва2, С. А. Андреєщев3

1Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева НАМН України, м. Харків,

2Харківський національний медичний університет,

3Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ

Реферат

Мета. Дослідження стану вільнорадикальних процесів, перекисного окислення ліпідів, антирадикального захисту та вмісту цитокінів у сироватці крові хворих з бластоматозною жовтяницею.

Матеріали і методи. Дослідження проведено щодо 80 хворих у віці від 38 до 83 років, які мали бластоматозну жовтяницю до оперативних втручань. Всі пацієнти були розподілені на три групи в залежності від тяжкості жовтяниці, визначеної за класифікацією Е. І. Гальперіна (2012), для оцінки та прогнозування післяопераційних результатів. До 1-ї групи включили 18 (22,5%) пацієнтів з жовтяницею класу А, до 2-ї групи — 32 (40%) пацієнти з жовтяницею класу В, до 3-ї групи — 30 (37,5%) пацієнтів з жовтяницею класу С. У 68 (85%) пацієнтів діагностовані III і IV стадії захворювання.

Результати. В умовах клінічного перебігу бластоматозної жовтяниці всіх трьох класів тяжкості у сироватці крові хворих значно збільшувався вміст середньомолекулярних пептидів і аміаку; антиоксидантний гомеостаз характеризувався збільшенням вмісту в сироватці крові малонового діальдегіду, дієнових кон’югатів, підвищенням активності церулоплазміну і зниженням активності каталази (р < 0,05); вміст у сироватці крові цитокінів IL-1β, IL-6 і ІL-8 значно підвищувався (р < 0,05), водночас динаміка змін вмісту цитокінів ІL-4 і ІL-10 була зворотною (р < 0,05). Порівняння середніх міжгрупових відмінностей за критерієм Спірмана показало, що показники рівня васкулоендотеліального фактора росту були вірогідними у хворих з жовтяницею класів A і B (r = -0,90, p = 0,000), класів B і C (r = 0,726, p = 0,000) та класів A і C (r = 0,489, p = 0,041). Встановлено, що рівень васкулоендотеліального фактора росту, який у середньому становив 346 пг/мл, був єдиним показником, що мав більшу точність у разі порівняння хворих з раком і умовно здорових людей (площа під RОС-кривою становила 0,943, чутливість — 86,8%, специфічність — 82,4%, загальна точність — 82,3%).

Висновки. Порушення функції ендотеліальних клітин і клітин гладких м’язів судин, індуковане вільнорадикальними процесами і антирадикальною захисною системою, призводить до розвитку ендотеліальної та судинної дисфункції, яка, ймовірно, ініціює та індукує гіпоактивність судин і вазодилатацію, а рівень васкулоендотеліального фактора росту має більшу точність у разі порівняння хворих з раком і умовно здорових людей.

Ключові слова: ендотоксикоз; перекисне окислення ліпідів; антирадикальний захист; цитокіни; дисфункція ендотелію; бластоматозна жовтяниця; дослідження.

 

 

Еластографія зсувної хвилі в оцінці морфологічних змін підшлункової залози при хронічному панкреатиті

О. М. Бабій, Б. Ф. Шевченко, І. С. Коненко, Н. Г. Гравіровська,

Н. Ю. Ошмянська, С. В. Ущина

Інститут гастроентерології НАМН України, м. Дніпро

Реферат

Мета. Встановити чутливість і специфічність еластографії зсувної хвилі в оцінці морфологічних змін підшлункової залози (ПЗ) при хронічному панкреатиті (ХП).

Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз доопераційних результатів еластографії зсувної хвилі з даними морфологічних досліджень біоптатів ПЗ, отриманих у 68 пацієнтів, оперованих з приводу ускладнень ХП (основна група), і 30 пацієнтів без ознак ХП (контрольна група).

Результати. Застосування методу еластографії зсувної хвилi в оцінці морфологічних змін ПЗ при ХП дало змогу розробити діагностичну модель високої якості з чутливістю 80,1% і специфічністю 86,4%. За кольоровим патерном та показниками жорсткості паренхіми ПЗ верифіковано морфологічні зміни органа в стадії раннього і пізнього фіброзу на тлі активного та неактивного запалення його паренхіми.Висновки. Виділені найбільш достовірні цифрові показники еластографії зсувної хвилi в неінвазивній оцінці активності запалення та стадії фіброзної трансформації ПЗ при ХП.

Ключові слова: підшлункова залоза; хронічний панкреатит; фіброз;

запалення; еластографія зсувної хвилi; морфологія.

 

 

Особливості хірургічного лікування дивертикулів стравоходу великих розмірів

В. В. Яцків1,2, І. Ю. Полянський1, С. Е. Фрімет2, В. П. Сливка2, Ю. Д. Лук’янчук2, С. М. Мереуца2

1Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці,

2Чернівецька обласна клінічна лікарня

Реферат

Мета. Покращити результати хірургічного лікування дивертикулів стравоходу (ДС) шляхом удосконалення методик оперативних втручань з метою попередження виникнення післяопераційних ускладнень.

Матеріали і методи. Узагальнено досвід лікування 58 хворих з ДС різної локалізації. У 13,8% хворих були ДС розмірами понад 5 см. Дисфагію як основний клінічний прояв ДС спостерігали у 32 (55,2%) хворих, безсимптомний перебіг захворювання — у 3(5,2%), ускладнений — у 39 (67,2%). У всіх хворих з ДС великих розмірів діагностовано дивертикуліт. Виражений перифокальний фіброз, формування залишкових порожнин ДС виявлено у 5 (8,6%) хворих. Вираженість фіброзу відповідала тривалості захворювання від 4 до 10 років.

Результати. Дивертикулектомію відкритим способом виконали 58 хворим, симультанні операції з приводу ахалазії стравоходу – 3. Субопераційно використовували ендоскопічну підтримку. Фенестрацію фіброзних залишкових порожнин виконували з застосуванням електрозварювальних технологій. Післяопераційні ускладнення виникли у 2 (3,4%) хворих. Жоден пацієнт не помер. ДС великих розмірів мають широке устя неправильної форми, у зв’язку з чим у 4 хворих використано клиноподібний механічний шов у поперечному напрямку. Контрольні дослідження проведені в строки до 1 року просвіт стравоходу повністю збережений, цілісність не порушена.

Висновки. Хірургічне лікування ДС великих розмірів обгрунтоване. Застосовувати сучасні методи діагностики потрібно як на доопераційному етапі, так і субопераційно. У разі формування ДС великих розмірів із широким устям, фіброзних залишкових порожнин доцільно застосовувати клиноподібний шов основи ДС за допомогою ендостеплерів, фенестрацію з використанням електрозварювальних технологій для зменшення ризику виникнення післяопераційних ускладнень.

Ключові слова: дивертикул стравоходу; фенестрація залишкової порожнини; електрозварювання тканин; клиноподібний шов стравоходу.

 

 

Вопросы радикальности хирургического лечения злокачественных опухолей сердца

Р. М. Витовский¹, Д. Н. Дядюн¹, В. В. Исаенко¹, В. Ф. Онищенко², А. А. Пищурин², И. В. Мартыщенко¹

Национальный институт сердечно-сосудистой хирургии имени Н. М. Амосова НАМН Украины, г. Киев,

Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, г. Киев

Реферат

Цель. Определить методы диагностики и хирургического лечения, направленные на максимально радикальное удаление злокачественной опухоли сердца.

Материалы и методы. В Институте сердечно-сосудистой хирургии имени Н. М. Амосова НАМН Украины с 1970 по 01.01.2018 г. проведено лечение 912 пациентам с опухолями сердца, в том числе 63 (6,9%) пациентам со злокачественными новообразованиями сердца различного вида и локализации.

Результаты. Операции выполнены 62 больным, из них у 51 (82,3%) — с использованием искусственного кровообращения. Госпитальная летальность при хирургическом лечении злокачественных опухолей сердца составила 22,6% (умерли 14 больных). У 20 (32,3%) больных, которым выполнены условно радикальные кардиохирургические вмешательства с использованием искусственного кровообращения, отмечен хороший гемодинамический эффект.

Выводы. Для достижения условной радикальности операции и максимального гемодинамического эффекта в целом ряде наблюдений необходимо применение расширенных методик реконструкции поврежденных структур сердца в сочетании с активной дезинтоксикационной терапией и безотлогательной химиотерапией.

Ключевые слова: злокачественные опухоли сердца; хирургическое лечение; радикальность.

 

 

Особливості діагностики та комплексного лікування артеріовенозних форм вроджених судинних мальформацій кінцівок

Л. М. Чернуха, О. В. Каширова

Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ

Реферат

Мета. Поліпшення  результатів лікування хворих з артеріовенозними формами вроджених судинних мальформацій (АВФ ВСМ) кінцівок на основі розроблення диференційованих алгоритмів діагностики та лікування.

Матеріали і методи. Робота базується на даних комплексного клінічного дослідження та результатах хірургічного лікування 155 пацієнтів з АВФ ВСМ кінцівок. Строки спостереження становили від 1 міс до 10 років. Чоловіків було 65 (42%), жінок — 90 (58%), число чоловіків і число жінок співвідносилися як 1: 1,4. Середній вік пацієнтів становив (25,1 ± 10,4) року. У віці до 18 років (дитяча вікова група) було 53 (34%) хворих. Клінічний матеріал аналізували в залежності від клініко-анатомічних форм захворювання, які були розподілені на 11 груп на основі робочої класифікаційної схеми «VASC + Т».

Результати. Розроблення класифікаційної схеми вроджених судинних мальформацій уможливило поліпшення формування плану діагностики та етапного лікування пацієнтів у вигляді алгоритмів у залежності від клініко-анатомічної форми захворювання. Застосування етапного комплексного підходу з використанням емболізаційних, ендовенозних та хірургічних методик дало змогу уникнути розвитку великих післяопераційних ускладнень.

Висновки. Впровадженням розробленої тактики досягнутo задовільних віддалених результатів лікування у 136 (94,4%) пацієнтів.

Ключові слова: вроджені судинні мальформації; артеріовенозна форма; клініко-анатомічні форми; алгоритми діагностики та лікування.

 

 

Профілактика специфічних ускладнень ендовенозної лазерної коагуляції

С. М. Василюк1, Б. В. Криса1, В. В. Холін2

1Івано-Франківський національний медичний університет,

2Приватне підприємство «Фотоніка Плюс», м. Черкаси

Реферат

Мета. Розробити методику профілактики специфічних ускладнень ендовенозної лазерної коагуляції.

Матеріали і методи. Запропоновано спосіб профілактики розвитку специфічних ускладнень ендовенозної лазерної коагуляції шляхом активного видалення продуктів коагуляції з просвіту вени. Проведено спостереження за двома групами хворих, яким виконували лазерне втручання класичним методом (1-ша група) та з використанням розробленої методики (2-га група).

Результати. Запропоновані спосіб і пристрій для вакуумної евакуації продуктів коагуляції із зони операції унеможливлюють потрапляння їх у венозну систему і запобігають розвитку ранніх специфічних післяопераційних ускладнень («металевого» присмаку в роті, головного болю, запаморочення, загального нездужання, «важкості» дихання), що покращує перебіг післяопераційного періоду.

Висновки. Вакуумна евакуація продуктів коагуляції з просвіту вени запобігає їх потраплянню у загальну венозну систему, мінімізує частоту розвитку специфічних ускладнень і покращує перебіг раннього післяопераційного періоду. Використання методики профілактики ускладнень ендовенозної лазерної коагуляції в лікуванні варикозної хвороби і пристрою для його реалізації не ускладнює виконання операції і не збільшує її вартість.

Ключові слова: варикозна хвороба; ендовенозна лазерна коагуляція; профілактика ускладнень.

 

 

Прогностичні фактори тривалості перебування у стаціонарі пацієнтів із гострим коронарним синдромом після екстреної ендоваскулярної реваскуляризації міокарда

О. С. Фуркало1,2, Д. О. Дзюба1, О. А. Лоскутов1,2, О. М. Дружина2

1Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ,

2Інститут серця МОЗ України, м. Київ

Реферат

Мета. Визначити ступінь впливу незалежних один від одного передопераційних чинників на єдиний залежний чинник — тривалість госпіталізації пацієнтів із гострим коронарним синдромом після екстреної ендоваскулярної реваскуляризації міокарда.

Матеріали і методи. Зібрано та статистично опрацьовано дані історій хвороб 40 пацієнтів віком до 60 років (1-ша група) та 40 пацієнтів віком 60 років і старше (2-га група). Методом статистичного опрацювання даних обрано кореляційно-регресійний аналіз.

Результати. У пацієнтів 1-ї групи на тривалість госпіталізації впливали (в порядку зменшення значущості): передопераційні показники гемоглобіну та гематокриту, рівні тропоніну І та загального холестерину, ступінь оклюзії коронарних артерій, індекс маси тіла, фракція викиду лівого шлуночка та об’єм післяопераційної крововтрати. У пацієнтів 2-ї групи єдиним фактором, що істотно вплинув на тривалість госпіталізації, був вік.

Висновки. Предикторами тривалості госпіталізації у віковій групі до 60 років слугують майже всі включені до дослідження незалежні фактори, тоді як у віковій групі 60 років і старше стійка кореляція характерна лише для фактора віку.

Ключові слова: гострий коронарний синдром; коронарне стентування; тривалість госпіталізації; вік; індекс маси тіла; оклюзія коронарних судин; кореляційно-регресійний аналіз.

 

 

Аналіз стану ниркової гемодинаміки у хворих з первинним гіперальдостеронізмом за даними ультразвукового доплерівського сканування

А. О. Никоненко¹, І. В. Зубрик¹, О.О. Подлужний¹, В.В. Якименко²

¹Запорізький державний медичний університет,

²Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України

Реферат

Мета. Проаналізувати стан ниркової гемодинаміки за даними ультразвукового доплерівського сканування у пацієнтів з первинним гіперальдостеронізмом (ПГА).

Матеріали і методи. У клініці госпітальної хірургії Запорізького державного медичного університету проведено лікування 52 хворих з ПГА. Ультразвукове доплерівське сканування ниркових артерій виконали 18 (34,6%) пацієнтам.

Результати. У структурі відхилень на рівні стовбура ниркових артерій переважали зниження кінцево-діастолічної швидкості кровообігу, підвищення часу прискорення кровотоку та індексу резистентності, на рівні сегментарних та міжчасткових артерій — показники часу прискорення кровотоку, систоло-діастолічного співвідношення, індексу резистентності та пікового індексу. Встановлений кореляційний зв’язок між діастолічним артеріальним тиском та піковою систолічною швидкістю кровообігу на рівні міжчасткових артерій. Виявлена залежність між рівнем альдостерону та індексом резистентності на рівні стовбура ниркової артерії, систоло-діастолічним співвідношенням та середньою максимальною швидкістю кровотоку на рівні міжчасткової артерії.

Висновки. ПГА обумовлює зміни пікового індексу, індексу резистентності та систоло-діастолічного співвідношення на всіх рівнях розгалуження ниркових артерій. Рівень альдостеронемії корелює з індексом резистентності на рівні стовбура ниркової артерії, систоло-діастолічне співвідношення та середня максимальна швидкість кровотоку – на рівні міжчасткових артерій.

Ключові слова: первинний гіперальдостеронізм; ниркова гемодинаміка; ультразвукове дослідження; індекс резистентності; піковий індекс.

 

Хірургічне лікування ускладненого аневризматичного субарахноїдального крововиливу

О. Ю. Полковніков

Запорізький державний медичний університет

Реферат

Мета. Покращення результатів хірургічного лікування ускладненого аневризматичного внутрішньочерепного крововиливу.

Матеріали і методи. Із 213 хворих з субарахноїдальним крововиливом внаслідок розриву церебральних аневризм у 121 (56,8%) хворого констатовано ускладнений перебіг. Усім цим хворим проведено хірургічне лікування, яке передбачало оклюзію аневризми.

Результати. У 68 (56%) хворих застосовано мікрохірургічне кліпування, у 53 — ендоваскулярну емболізацію. Хірургічні втручання у 84,3% хворих виконані протягом перших двох тижнів. У ряді спостережень застосовано комбіноване та багатоетапне хірургічне лікування. Позитивну динаміку отримано у 75 (61,9%) хворих, у тому числі у 59 (48,8%) хворих — хороший функціональний результат (1 — 2 ступінь інвалідизації за модифікованою шкалою Ренкіна). У 23 (19%) хворих результат був несприятливий (4 — 5 ступінь інвалідизації). Померли 23 (19%) пацієнти.

Висновки. Назріла потреба в нагальному напрацюванні уніфікованої класифікації ускладнень аневризматичного внутрішньочерепного крововиливу, вивченні ефективності різноманітних хірургічних методів лікування та визначенні критеріїв вибору методу та термінів виконання втручання у залежності від типу внутрішньочерепного крововиливу.

Ключові слова: церебральна аневризма; ускладнення; субарахноїдальний крововилив; хірургічне лікування.

 

 

Екстракорпоральне поширення кісткового цементу після перкутанної кіфопластики

С. М. Лисенко1, Р. Ю. Ілюк1, А. Л. Литвиненко1, О. В. Клименко1,2, А. В. Ашихмін3, В. Й. Шуба2, О. М. Возняк1,2

1Клінічна лікарня «Феофанія», м. Київ,

2Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ,

3Національний інститут раку, м. Київ

Реферат

Мета. Вивчити особливості та клінічні прояви екстракорпорального поширення (ЕКП) кісткового цементу (КЦ) після перкутанної балонної кіфопластики (КП) з приводу остеопенічних та остеолітичних уражень хребців.

Матеріали і методи. Проведено ретроспективне дослідження щодо 50 пацієнтів після КП з приводу остеопоротичних компресійних переломів хребців (24 пацієнти, прооперовано 51 хребець), метастатичних уражень (7 пацієнтів і 10 хребців), мієломної хвороби (4 пацієнти і 10 хребців) та агресивних гемангіом (15 пацієнтів і 23 хребці). ЕКП КЦ оцінювали за даними післяопераційної мультиспіральної комп’ютерної томографії окремо у венозні судини та через дефекти кіркового шару хребців.

Результати. ЕКП КЦ виявлено на 52 (50,5%) із 103 оперованих рівнів та в півнепарну вену (у 1 пацієнта) і гілки легеневої артерії (у 2 пацієнтів). Найчастіше ЕКП КЦ реєстрували після КП з приводу метастатичних уражень хребців, переважно в основно-хребцеві вени. ЕКП КЦ в міжхребцеві диски виявлено тільки після КП з приводу остеопоротичних переломів (15,7% спостережень). Спостерігали клінічні прояви ЕКП КЦ в хребтовий канал як у вени, так і через дефекти кіркового шару хребців.

Висновки. КП є безпечним методом укріплення хребців, уражених різноманітною патологією. Клінічно значущі прояви ЕКП КЦ спостерігали лише в разі потрапляння КЦ в хребтовий канал як у венозні сплетення, так і через дефекти кіркового шару хребців. ЕКП КЦ не слід розглядати як самостійне ускладнення КП.

Ключові слова: перкутанна балонна кіфопластика; екстракорпоральне поширення кісткового цементу; ускладнення.

 

Еxtracorporeal expansion of a bone cement after percutaneous kyphoplasty

 

Досвід ендоскопічної мікродискектомії при грижах міжхребцевих дисків

В. К. Піонтковський1, Я. В. Фіщенко2, Л. Д. Кравчук2

1Рівненська обласна клінічна лікарня,

2Інститут травматології та ортопедії НАМН України, м. Київ

Реферат

Мета. Оцінити ефективність трансфорамінальної ендоскопічної мікродискектомії, виявити недоліки та переваги даного методу в порівнянні зі стандартними методиками, на основі отриманих даних визначити основні показання та протипоказання до даної процедури.

Матеріали і методи. Проаналізовано 290 історій хвороб пацієнтів з грижами поперекового відділу хребта, які перебували на лікуванні в Обласному центрі ортопедії, травматології та вертебрології Рівненської обласної клінічної лікарні та відділенні хірургії хребта Інституту травматології та ортопедії НАМН України з квітня 2016 по квітень 2018 р. Серед пацієнтів було 156 жінок та 134 чоловіки віком від 20 до 84 років. Усім хворим в передопераційному періоді було проведено магнітно-резонансну (МРТ) або комп’ютерну (КТ) томографію поперекового відділу хребта, функціональну рентгенографію, загально–клінічні обстеження.

Результати. В післяопераційному періоді відповідно до міжнародного опитувача якості життя Oswestry середній показник щодо досліджуваних хворих становив 21,1%, що відповідає доброму результату. Больовий синдром перед операцією за візуально-аналоговою шкалою був оцінений у 8,5 бала, а через 6 міс після операції – у 1,5 бала (переважала люмбалгія і майже не було корінцевого болю). Накопичений значний практичний досвід виконання ендоскопічної трансфорамінальної мікродискектомії засвідчив, що хірург може зіткнутися з певними технічними труднощами у разі краніальної або каудальної міграції секвестру, в ряді спостережень доступ на рівні L5 — S1 затруднений через високе розташування гребеня клубової кістки, але все-таки за наявності правильних показань ця методика дає змогу в короткі строки позбутися компресійного корінцевого синдрому.

Ключові слова: поперековий остеохондроз; грижа міжхребцевого диска; ендоскопічна мікродискектомія.

 

 

Тотальне ендопротезування колінного суглоба за наявності кісткових дефектів

В. А. Філіпенко1, О. В. Танькут1, О. Г. Дудко2, О. Г. Шайко-Шайковський3

1Інститут патології хребта і суглобів імені проф. М. І. Ситенка НАМН України, м. Харків,

2Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці,

3 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Реферат

Мета. Проаналізувати основні фактори, які впливають на результати ендопротезування колінного суглоба за наявності кісткових дефектів, та їх зв’язок з попередніми оперативними втручаннями, переваги та слабкі сторони існуючих класифікацій.

Результати. Визначено варіанти хірургічного лікування кісткових дефектів, які можуть забезпечити кращу стабільність для ендопротезів.

Висновки. Важливо застосовувати кісткові трансплантати, які в процесі ремоделювання здатні забезпечити стабільність імплантатів у віддалені строки.

Ключові слова: кісткові дефекти; колінний суглоб; артропластика; хірургічне лікування.

 

Визначення оптимальної тривалості проведення неоад’ювантної таргетної терапії хворим з локалізованим нирково-клітинним раком

О. А. Войленко, М. В. Пікуль, О. Е. Стаховський, О. А. Кононенко, С. Л. Семко, Ю. В. Вітрук, Е. О. Стаховський

Національний інститут раку МОЗ України, м. Київ

Реферат

Мета. Визначити оптимальну тривалість проведення неоад’ювантної таргетної терапії (ТТ) в лікуванні хворих з локалізованим нирково-клітинним раком (НКР).

Матеріали і методи. До рандомізованого проспективного дослідження включено 24 пацієнти з локалізованим світлоклітинним НКР (Т1а-2bN0M0), яких розподілено на дві групи: 1-ша група — 12 пацієнтів, яким проведено два блоки неоад’ювантної ТТ (пазопаніб 800 мг щоденно перорально протягом 28 днів); 2-га група — 12 пацієнтів, яким проведено чотири блоки неоад’ювантної ТТ.

Результати. Стабілізацію (шкала RECIST 1.1) констатували у 9 (75%) пацієнтів 1-ї групи та у 8 (67%) – 2-ї групи, часткову відповідь — у 3 (25%) та 4 (33%) пацієнтів відповідно (χ2= 0,2; р = 0,65). Медіани показника регресії пухлини в 1-й та 2-й групах були порівнянні: 18 [2; 27] і 17 [2; 34]% відповідно. Значущої різниці між частотою побічних проявів за шкалою CTC AE ступенів 1 — 4, виконання нефректомії, інтра- та післяопераційних ускладнень та тривалістю госпіталізації в порівнюваних групах не виявлено (р > 0,05).

Висновки. Оптимальною тривалістю проведення неоад’ювантної ТТ хворим з локалізованим НКР є використання двох блоків. Більша тривалість неоад’ювантної ТТ призводить до збільшення вартості лікування без подальшої регресії НКР, що не впливає на вибір тактики хірургічного втручання.

Ключові слова: нирково-клітинний рак; неоад’ювантна таргетна терапія.

 

Модель минно-взрывной травмы

Н. А. Чиж, Г. А. Ковалев, И. В. Белочкина, И. П. Михайлова

Институт проблем криобиологии и криомедицины НАН Украины, г. Харьков

Реферат

Цель. Создание доступной модели минно-взрывной травмы различной степени тяжести у крыс.

Материалы и методы. Взрывное повреждение мягких тканей бедра крыс моделировали с помощью строительно-монтажного пистолета (СМП) и специально разработанной стойки, которая обеспечивала фиксацию СМП во время выстрела. Для имитации повреждения от поражающих элементов в стволе СМП размещали стальные осколки.

Результаты. Макроскопическая оценка повреждений показала, что они имеют признаки, характерные для поражения мягких тканей ударной волной, струей пламени, поражающими элементами. Показана возможность варьировать степень поражения тканей за счет мощности порохового заряда, отсутствия или наличия поражающих элементов.

Выводы. Предложенная модель воспроизводит минно-взрывную травму и может быть использована в любой научно-исследовательской лаборатории, занимающейся вопросами экспериментальной медицины.

Ключевые слова: минно-взрывная травма; моделирование; мягкие ткани; крысы.

 

 

Сучасні тенденції в лікуванні раку шлунка, ускладненого канцероматозом очеревини

О. І. Ткаченко, В. Є. Максимовський, Д. М. Осадчий, А. О. Машуков, А. І. Рибін, В. В. Пирогов, В. В. Лисаченко

Одеський національний медичний університет

Modern tendencies in treatment of gastric cancer, complicated by peritoneal canceromatosisО. І. Тkachenko, V. Ye. Маksymovskyj, D. М. Оsadchyj, А. О. Маshukov, А. І. Rybin, V. V. Pyrogov, V. V. LysachenkoОdessa National Medical University

 

 

Досвід неоадювантної селективної внутрішньоартеріальної хіміотерапії за схемою FOLFIRINOX, проведеної пацієнту з умовно резектабельним раком правого анатомо-хірургічного сегмента підшлункової залози

М. С. Загрійчук, В. А. Кондратюк, Я. В. Романів, Ю. В. Неженцева, О. О. Підопригора

Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ

 

Техника «LOZENGE» при одноэтапной реконструкции молочной железы

Г. Е. Самойленко, С. О. Жариков, Р. П. Климанский

Донецкий национальный медицинский университет, г. Лиман

 

 

Современные возможности лапароскопической пластики мочепузырно-прямокишечного свища

А. И. Ткаченко1, Д. Н. Осадчий1, В. В. Лысенко1, В. Е. Максимовский1, О. В. Лукьянчук2, С. Г. Четвериков1, В. В. Лысаченко1, А. М. Чайка1, Р. С. Чистяков1, А. Д. Меленевский1, А. А. Машуков2, Д. В. Атанасов1, В. В. Пирогов1, Е. А. Столярчук1

1Центр реконструктивной и восстановительной медицины (Университетская клиника) Одесского национального медицинского университета,

2Одесский областной онкологический диспансер

Modern possibilities of laparoscopic plasty of a bladder-rectal fistula

 

 

Вадим Григорович Гетьман

(до 70-річчя від дня народження)

Vadym Grygorovych Getman (tо the 70-th anniversary)

 

 

Олексій Іванович Дронов

(до 60-річчя від дня народження)

Оlexiy Іvanovych Dronov(tо the 60-th anniversary)

 


Статью подготовил и отредактировал: врач-хирург Пигович И.Б.

SPONSORED LINKS:

от admin

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *