медицинский портал

Разделы медицины

  • Информация
    • Акушерство и гинекология
    • Детская хирургия
    • Гастроэнтерология
    • Колопроктология
    • Нейрохирургия
    • Онкология
    • Отоларингология
    • Пластическая хирургия
    • Сосудистая хирургия
    • Травматология и ортопедия
    • Урология
    • Флебология
    • Хирургия
    • Эндокринология
    • Препараты
    • Пациентам

Клінічна хірургія №8 2017

Использование «рукавной» резекции желудка в лечении больных по поводу ожирения

А. Ю. Усенко, И. М. Тодуров, А. В. Перехрестенко, А. И. Плегуца, А. А. Калашников, С. В. Косюхно

Национальный институт хирургии и трансплантологии имени А. А. Шалимова НАМН Украины, г. Киев

Реферат

Проанализированы ближайшие и отдаленные результаты хирургического лечения 117 больных, у которых по поводу ожирения выполнена sleeve–гастрэктомия, в том числе с использованием лапароскопического доступа – у 59 (50,4%), верхней срединной лапаротомии – у 58 (49,6%).

Ключевые слова: ожирение; оперативное вмешательство; sleeve–гастрэктомия; результаты.

 

Діагностика та хірургічна корекція атипових проявів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

М. М. Велігоцький1, В. В. Грубник2, В. В. Комарчук1, Є. В. Комарчук1, М. Р. Параняк2, В. В. Грубник2

1Харківська медична академія післядипломної освіти,

2Одеський національний медичний університет

Реферат

У 10% пацієнтів при гастроезофагеальній рефлексній хворобі (ГЕРХ) відсутні типові прояви захворювання, а основні симптоми виявляють у дихальній, серцево–судинній системах, ЛОР–органах.

Мета. Покращення діагностичного алгоритму при виявленні позастравохідних проявів ГЕРХ; встановлення ефективності лапароскопічної фундоплікації у хворих за різних видів гастроезофагеального рефлюксу (ГЕР).

Матеріали і методи. З використанням опитувальників якості життя (ЯЖ) SF–36 та GERD–HRQL оцінювали віддалені результати консервативної терапії та хірургічного лікування пацієнтів за наявності респіраторних та ЛОР проявів ГЕРХ.

Результати. Більш суттєве покращення фізичного та психологічного компонентів ЯЖ відзначене у хворих, яким виконували лапароскопічну фундоплікацію. За опитувальником GERD–HRQL, ЯЖ хворих пысля хірургічного лікування покращилась через 6 міс – з (16,4 ± 5,3) до (6,2 ± 0,6) бала (р < 0,001), через 12 міс – до (6,4 ± 0,8) бала (р < 0,001); після консервативної терапії через 6 міс – з (15,9 ± 6,6) до (9,2 ± 1,9) бала (р < 0,001), через 12 міс – до (11,4 ± 1,5) бала (р < 0,05).

Висновки. Лапароскопічна фундоплікація порівняно з консервативною терапією більш ефективний метод лікування пацієнтів за наявності позастравохідних проявів ГЕРХ.

Ключові слова: гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; позастравохідні прояви; езофаго–рН–імпеданс моніторинг; лапароскопічна фундоплікація.

 

Гиперваскуляризация эзофагоколотрансплантата: обзор литературы и собственный опыт

А.В. Воробей1, Д. А. Чепик 2, Е. И. Вижинис1, А. М. Махмудов1

1Белорусская медицинская академия последипломного образования, г. Минск, Республика Беларусь,

2Минская областная клиническая больница

Реферат

Пластика пищевода сегментом толстой кишки при его послеожоговой стриктуре является сложной операцией. Основная проблема – жизнеспособность шейной части толстокишечного графта. Изучение сосудистой анатомии ободочной кишки позволяет выбрать ее наиболее эффективно кровоснабжаемую часть в качестве эзофагоколотрансплантата. Для гиперваскуляризации графта при его недостаточном кровоснабжении предложено формирование прямых сосудистых анастомозов его шейной части с сосудами шеи или внутренними грудными сосудами. Разработана технология лигирования его сосудов, при этом интенсивно развивается коллатеральный кровоток.

Приведен обзор источников литературы по мезентерикографии перед эзофагоколопластикой и гиперваскуляризации графта из ободочной кишки. Приведен собственный опыт авторов.

Ключевые слова: послеожоговая стриктура пищевода; эзофагоколопластика; гиперваскуляризация графта.

 

Современные подходы к лечению острых язв пищеварительного канала, осложненных кровотечением, у больных после операций на органах гепатопанкреатобилиарной зоны

В. В. Бойко, В. Н. Лыхман, С. В. Ткач, А. А. Меркулов, Д. Ю. Гуляева, Е. В. Ханько

Институт общей и неотложной хирургии имени В. Т. Зайцева НАМН Украины, г. Харьков

Реферат

Представлены результаты лечения больных по поводу острых язв желудка и двенадцатиперстной кишки (ДПК), осложненных кровотечением, возникших после операций на органах гепатопанкреатобилиарной зоны. Внедрение разработанной индивидуализированной тактики лечения пациентов с активным использованием современных методов эндогемостаза позволило улучшить его результаты.

Ключевые слова: острые язвы желудка и двенадцатиперстной кишки; кровотечение; хирургическое лечение.

 

Автоматизована комп’ютерна діагностика апендициту під час лапароскопічного втручання

Д. М. Баязітов, Н. В. Кресюн, А. Б. Бузиновський, А. В. Ляшенко, О. М. Нєнова

Одеський національний медичний університет

Реферат

Проведене ретроспективне дослідження ефективності діагностики гострого апендициту (ГА) у 137 пацієнтів. За даними гістологічного дослідження запалення червоподібного відростка (ЧВ) виявлене у 105 пацієнтів. Специфічність встановлення діагнозу за шкалою лапароскопічної діагностики (ЛД) становила 81,2%, чутливість – 77,1%. Хибнонегативний діагноз відзначений в усіх пацієнтів за ендолюмінальної форми запалення ЧВ. При застосуванні розробленої інформаційно–технічної системи автоматизованої комп’ютерної діагностики (АКД) за алгоритмами аналізу забарвлення, контуру, текстури лапароскопічного відеозображення поверхні ЧВ специфічність становила 90,6%, чутливість – 89,5%. Частота хибнонегативного діагнозу при застосуванні АКД достовірно менша, ніж за шкалою ЛД.

Ключові слова: апендицит; лапароскопічна діагностика; інформаційна система підтримки рішень

 

Предиктори інтенсивного післяопераційного болю у пацієнтів після лапароскопічної холецистектомії

Ю. Л. Кучин, К. Ю. Бєлка, В. П. Бабич

Інститут післядипломної освіти Національного медичного університету імені О. О. Богомольця МОЗ України, м. Київ

Реферат

Післяопераційний біль (ПОБ) часто є основною скаргою у пацієнтів після лапароскопічної холецистектомії (лХЕ), саме його наявність та інтенсивність нерідко визначають тривалість госпіталізації пацієнтів, якість їх життя після операції. Визначення предикторів інтенсивного ПОБ після лХЕ допоможе виявляти пацієнтів з високим ризиком його виникнення, вчасно формулювати алгоритм їх лікування, покращити його результати, зменшити ризик переходу болю у хронічний. Метою проспективного дослідження було визначення предикторів інтенсивного ПОБ у пацієнтів після лХЕ. У дослідження включені 100 пацієнтів, у 20 з них після лХЕ виник інтенсивний ПОБ. Предикторами інтенсивного ПОБ були: жіноча стать, молодий вік, наявність інтенсивного болю перед операцією, хронічного болю, передопераційної тривоги та/або депресії. При аналізі даних встановлено, що у пацієнтів, яким інтраопераційно призначали кетамін, частота інтенсивного ПОБ менша.

Ключові слова: лапароскопічна холецистектомія; післяопераційний біль; предиктори.

 

Хірургічне лікування хворих з приводу хронічного панкреатиту з біліарною гіпертензією

І. М. Шевчук, В. І. Пилипчук, А. Д. Хруник, С. М. Гедзик

Івано–Франківський національний медичний університет МОЗ України

Реферат

Проаналізовані результати лікування 25 хворих з приводу фіброзно–дегенеративного хронічного панкреатиту (ХП) з біліарною гіпертензією (БГ), у яких виконана операція Фрея. У 13 (52%) хворих (група порівняння) здійснена класична операція Фрея з формуванням панкреатоєюноанастомозу (ПЄА) на петлі тонкої кишки, виключеній за Ру, у 4 (16%) – операція Фрея з накладанням гепатикоєюноанастомозу (ГЄА). У 8 (32%) хворих застосовано модифікацію операції Фрея, що передбачала формування ПЄА на ізольованому сегменті тонкої кишки, додаткового дуоденоєюноанастомозу з дистальним кінцем сегмента тонкої кишки, холецистектомію, фомування ГЄА бік у бік та міжкишкового анастомозу за Ру (основна група). Для інтраопераційного визначення тиску у позапечінкових жовчних протоках використовували оригінальну методику.

Віддалені результати проаналізовані у 13 пацієнтів. В групі порівняння показник фізичного здоров’я (PHs) становив у середньому (42,9 ± 0,9) ум. од., психологічного здоров’я (MHs) – (57,6 ± 1,9) ум. од., вираженість больового синдрому (BP) – (60,3 ± 5,2) ум. од.; в основній групі PHs становив (47,1 ± 1,1) ум. од., MHs – (61,5 ± 1,5) ум. од., BP – (68,4 ± 4,2) ум. од.

Запропонована модифікація хірургічного лікування фіброзно–дегенеративного ХП з БГ має переваги, обнадійливі віддалені результати і може бути застосована у лікуванні таких хворих.

Ключові слова: хронічний фіброзно–дегенеративний панкреатит; біліарна гіпертензія; хірургічне лікування; результати.

 

Портокавальне шунтування як спосіб усунення портальної гіпертензії у хворих на цироз печінки

О. Ф. Дзигал, Ю. В. Грубнік, І. В. Савицький

Одеський національний медичний університет

Реферат

У 98 хворих з приводу цирозу печінки (ЦП) та портальної гіпертензії (ПГ) виконано мініінвазивну операцію портокавального шунтування (ПКШ). Для селективної декомпресії системи ворітної вени (ВВ) формували дистальний спленоренальний анастомоз, для її парціальної декомпресії – портокавальні анастомози. Наведені показання та протипоказання до виконання операції ПКШ. Тривалість спостереження безпосередньо після операції 3 – 6 міс, у віддаленому періоді – 4 – 5 років. Дані клінічного спостереження свідчать про доцільність виконання ПКШ у хворих на ЦП, покращення клінічного стану хворих, декомпресію системи ВВ, зменшення тяжкості енцефалопатії, частоти ускладнень. Селективне і парціальне ПКШ з метою корекції ПГ при ЦП є ефективним засобом лікування основного захворювання, забезпечує попередження стравохідно–шлункової кровотечі у віддаленому періоді спостереження, виживання пацієнтів за компенсованої або субкомпенсованої функції печінки.

Ключові слова: цироз печінки; селективне і парціальне портокавальне шунтування; декомпресія системи ворітної вени.

 

Лікування інфекцій ділянки хірургічного втручання

М. І. Кравців, О. М. Люлька, В. І. Ляховський

Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м. Полтава

Реферат

Узагальнені результати лікування 26 хворих, у яких після оперативного втручання виникло нагноєння лапаротомної рани. Комплексне лікування з використанням метаболітотропної терапії сприяло більш швидкому загоєнню ран та ерадикації патогенної мікрофлори.

Ключові слова: операції на органах черевної порожнини; інфікування операційної рани; місцеве лікування; метаболітотропна терапія.

 

 

Динаміка клітинної ланки імунітету при використанні сорбційно–трансмембранного діалізу

В. П. Кришень1, П. В. Лященко1, Т. М. Панікова1, А. Н. Власенко2, А. В. Власенко2

1Дніпропетровська медична академія МОЗ України,

2Дніпропетровське клінічне об’єднання швидкої медичної допомоги

Реферат

На основі аналізу результатів клінічного та лабораторного досліджень встановлено, що використання у комплексі лікування хворих з приводу поширеного перитоніту (ПП) сорбційно–трансмембранного діалізу для санації черевної порожнини дозволило досягти значної протекції CD8–лімфоцитів та зменшити тяжкість ендотоксикозу.

Ключові слова: перитоніт; поліорганна недостатність; CD8–лімфоцити; сорбційно–трансмембранний діаліз.

 

Оцінка результатів ультразвукового дослідження стану ішемізованих м’язів кінцівок у хворих з наслідками компартмент синдрому

О. В. Долгополов, О. С. Страфун, В. А. Боєр

Інститут травматології та ортопедії НАМН України, м. Київ

Реферат

Проаналізовані результати ультразвукового дослідження (УЗД) 653 м’язів кінцівок у 69 хворих за ішемічної контрактури (ІК) в реактивно–відновному періоді. Для кількісної оцінки стану м’язів розроблені спеціальні комп’ютерні програми визначення їх некрозу та δ–ентропії. Встановлене збільшення частки некрозу в ішемізованих м’язах у міру збільшення тяжкості ІК. Показники вертикальної δ–ентропії ішемізованих м’язів вірогідно менші, ніж інтактних м’язів за ІК тяжкої та середньої тяжкості; показники горизонтальної δ–ентропії ішемізованих м’язів, навпаки, вірогідно більші, ніж в інтактних м’язах, за ІК тяжкої (достовірно) і середньої тяжкості. Встановлений вірогідний позитивний зв’язок між тяжкістю ІК та часткою некрозу м’язів. За допомогою регресійного аналізу встановлений обернений кореляційний зв’язок між часткою некрозу і показниками δ–ентропії, особливо ішемізованих м’язів. Низькі показники δ–ентропії (вертикальної і горизонтальної) свідчать про значний некроз ішемізованих м’язів, що має суттєве діагностичне значення.

Ключові слова: ішемічна контрактура; зміни м’язів кінцівок; ультразвукове дослідження; кількісна оцінка результатів.

 

Клінічна оцінка стану хворих при посттромботичному синдромі нижніх кінцівок з огляду на патогенетичні особливості хірургічного лікування

В. А. Оринчак

Івано–франківський національний медичний університет

Реферат

Оцінювали тяжкість захворювання за шкалою VCSS у 64 пацієнтів при посттромботичному синдромі (ПТС) нижніх кінцівок (НК) після оперативного лікування. У 31 хворого для усунення вертикального та горизонтального рефлюксу застосовані стандартні методи оперативного втручання (кросектомія, венекзерез); у 33 – для корекції порушень венозного кровотоку в комплексі лікування здійснювали закрите роз’єднання пронизних вен та паратибіальну фасціотомію. За даними морфологічного дослідження фрагментів фасцій і м’язів гомілки виявлені хронічні деструктивні процеси, що зумовлює порушення нормального функціонування м’язової помпи.

Ключові слова: посттромботичний синдром; тяжкість захворювання; оперативне лікування.

 

 

Особливості перебігу та місцеве лікування гнійно–некротичного ураження при синдромі діабетичної стопи

В. І. Ляховський, О. Г. Краснов, О. М. Люлька, І. І. Нємченко, О. О. Кизименко

Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м. Полтава

Реферат

Проаналізовані клінічні, бактеріологічні, цитологічні особливості перебігу ранового процесу у 58 хворих при синдромі діабетичної стопи (СДС) з гнійно–некротичним ураженням, встановлена ефективність місцевого застосування VAC–терапії.

Ключові слова: синдром діабетичної стопи; гнійно–некротичне ураження; місцеве лікування; VAC–терапія.

 

Стан клітинного імунітету при синдромі діабетичної стопи

О. Й. Хомко, Р. І. Сидорчук, П. М. Волянюк, О. А. Карлійчук, Б. В. Петрюк, І. І. Білик, Р. П. Кнут

Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Реферат

Проаналізовані зміни клітинного імунітету у хворих при синдромі діабетичної стопи (СДС). Відзначено тенденцію до збільшення на 28,7% абсолютної кількості загального пулу Т–лімфоцитів, проте, зменшення їх відносної кількості на 16,5%. При цьому виявлені імунні розлади першого (у 62,5% хворих) та другого (у 37,5%) ступеня. Можливою причиною таких змін є те, що збудниками гнійно–некротичних процесів м’яких тканин є умовно патогенні мікроорганізми, локалізовані у позаклітинних просторах, проти яких формується в основному гуморальна імунна відповідь, на відміну від імунної відповіді проти внутрішньоклітинних збудників, що забезпечує клітинна ланка імунітету.

Ключові слова: синдром діабетичної стопи; патогенез; клітинна ланка імунітету; імунні розлади.

 

Можливості визначення лікувальної тактики при вузловому зобі за результатами тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії та динамікою вмісту кальцитоніну та тиреоглобуліну

В. Є. Вансович1,2, Р. С. Вастьянов1, Ю. М. Котік2, О. А. Базарченко2

1Одеський національний медичний університет,

2Багатопрофільний медичний центр, Університетська клініка Одеського національного медичного університету

Реферат

Представлене дослідження є спробою об’єктивізації стратегії хірургічного лікування хворих з приводу вузлового зобу на основі даних ультразвукового дослідження (УЗД), тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії (ТАПБ) та визначення вмісту тиреоглобуліну і кальцитоніну. Оперативне втручання, на нашу думку, слід виконувати за наявності за даними УЗД нерівномірності ехо-структури та неправильної форми вузла, нечітко вираженої капсули ЩЗ, кальцинатів у поєднанні з сумнівним результатом ТАПБ за умови торпідного до консервативного лікування підвищеного рівня тиреоглобуліну та кальцитоніну.

Ключові слова: вузловий зоб; тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія; тиреоглобулін; кальцитонін; лікування.

 

Cиндром внутрішньолегеневої дисемінації: помилки в діагностиці

М. С. Опанасенко, Б. М. Конік, В. І. Борисова, О. В. Терешкович, М. І. Калениченко, О. Е. Кшановський, Л. І. Леванда, С. М. Шалагай, І. М. Купчак, Р. С. Демус, В. Б. Бичковський, О. К. Обремська

Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України, м. Київ

Реферат

Метою дослідження був аналіз помилкових діагнозів при застосуванні консервативної терапії без гістологічної верифікації за наявності синдрому внутрішньогрудної лімфаденопатії.

Частота неспівпадіння клінічного й гістологічного діагнозу становила 58,6%. Найчастіше (у 70,7% хворих) встановлювали діагноз саркоїдозу легень.

Ключові слова: синдром внутрішньолегеневої дисемінації; діагностика; біопсія.

 

Видеоторакоскопический плевродез с введением аутокрови при операциях по поводу буллезной эмфиземы легких, осложненной спонтанным пневмотораксом

К. Л. Гафт

Институт общей и неотложной хирургии имени В. Т. Зайцева НАМН Украины, г. Харьков

Реферат

Причиной большой частоты рецидивов спонтанного пневмоторакса при распространенных формах буллезной эмфиземы легких (БЭЛ) является неэффективность существующих видов видеоторакоскопического (ВТС) плевродеза. Разработан метод плевродеза с введением аутокрови, что позволяет достичь более эффективной облитерации плевральной полости и клинического эффекта.

Ключевые слова: буллезная эмфизема легких; спонтанный пневмоторакс; видеоторакоскопия; плевродез; аутокровь.

 

Мультимодальна аналгезія – метод усунення внутрішньочеревної гіпертензії після операції у дітей

Д. В. Дмитрієв, К. Ю. Дмитрієва, А. І Семененко, О. А. Моравська

Вінницький національний медичний університет імені Н. І. Пирогова

Реферат

Дослідження проведене у 42 дітей, оперованих з приводу непрохідності кишечнику. Залежно від методу знеболювання пацієнти розподілені на 2 групи: в 1–й групі використовували мультимодальну аналгезію (МА) та вводили неопіоїдний аналгетик; в 2–й групі – тільки внутрішньовенну безперервну інфузію фентанілу. Проведення багатокомпонентної аналгезії значно зменшувало негативні наслідки недостатнього знеболювання у дітей, сприяло ефективній аналгезії після травматичних операцій, зниженню внутрішньочеревного тиску (ВЧТ), покращувало кровообіг у судинах черевної порожнини.

Ключові слова: аналгезія; внутрішньочеревна гіпертензія; індекс резистентності.

 

Алгоритм анестезіологічного забезпечення за непередбаченої «важкої» ларингоскопії в плановій хірургії

А. І. Могильник, М. І. Кравців, В. І. Ляховський

Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м. Полтава

Реферат

Проаналізовані результати «важкої» ларингоскопії під час виконання планових оперативних втручань. Досліджували частоту вдалих спроб відновлення прохідності дихальних шляхів (ДШ) методом інтубації трахеї (ІТ) і за допомогою ларингеальної маски (ЛМ), частоту і причини виникнення ускладнень. Ефективність повторних спроб ІТ прогресивно зменшується. Ефективність подальшого використання ЛМ мінімальна через ускладнення численних спроб ІТ. При використанні альтернативного алгоритму ефективність становила 94,6%, ускладнень практично не було. Застосування клінічного протоколу надання медичної допомоги хворим за «важкої» ІТ в плановій анестезіології менш ефективне, супроводжується високою частотою ускладнень порівняно з такою за єдиної спроби ІТ та подальшого використання ЛМ.

Ключові слова: «важка» ларингоскопія; інтубація трахеї; ларингеальна маска; ускладнення.

 

Результаты хирургического лечения больных с применением метода спондилодеза на уровне шейного отдела позвоночника

И. Д. Гараев

Азербайджанский медицинский университет, г. Баку, Республика Азербайджан

Реферат

Хирургическое лечение больных по поводу грыжи межпозвонкового диска (мпд) шейного отдела позвоночника является оптимальным и наиболее эффективным методом. Применение аутотрансплантата из подвздошного гребня при операциях по поводу грыжи мпд шейного отдела позвоночника обеспечивает высокую эффективность и низкую частоту инвалидизации пациентов.

Проведен анализ результатов хирургического лечения 50 больных по поводу грыжи мпд шейного отдела позвоночника в период с 2009 по 2015 г. В результате декомпрессии и межтеловой стабилизации восстановлены объем позвоночного канала и высота мпд. Через 3 – 4 сут после операции достигнут полный или значительный регресс неврологических симптомов. Формирование костного блока оперированного сегмента наступало в среднем через 7 мес. Гнойно–воспалительных и ятрогенных осложнений не было.

Ключевые слова: позвоночный канал; шейный отдел позвоночника; грыжа межпозвонкового диска; спондилодез.

 

Ендопротезування кульшового суглоба у хворих з приводу посттравматичного коксартрозу

В. А. Філіпенко, С. Є. Бондаренко, А. І. Жигун, О. П. Марущак

Інститут патології хребта та суглобів імені М. І. Ситенка НАМН України, м. Харків

Реферат

Застосований диференційований підхід до ендопротезування кульшового суглоба (КС) у 29 хворих з приводу посттравматичного коксартрозу. Тривалість спостереження 3,5 року.

Функціональний стан КС за шкалою Harris збільшився у середньому з 35 до 87 балів. Рентгенологічні ознаки нестабільності компонентів ендопротеза не виявлені. Отримані результати свідчать, що відновлення центру ротації КС після реконструкції стінок кульшової западини з огляду на тип дефекту та встановлення чашки ендопротеза на місце анатомічної кульшової западини, використання чашок «press–fit» фіксації, головок великого діаметра дозволило мінімізувати частоту ускладнень, досягти позитивних результатів ендопротезування.

Ключові слова: посттравматичний коксартроз; дефект; кульшова западина; ендопротезування.

 

Оценка качества жизни больных раком предстательной железы после радикальной простатэктомии

Ф. А. Гулиев, Э. Ш. Халилов, З. Ш. Везирова

Национальный центр онкологии, г. Баку, Республика Азербайджан

Реферат

Обобщен опыт оценки качества жизни (КЖ) пациентов, которым по поводу рака предстательной железы выполнена радикальная простатэктомия (РПЭ). Применяли опросники EORTCQLQ–C30 и EORTC QLQ–PR25. Независимыми факторами, обусловливающими ухудшение КЖ пациентов после РПЭ, признаны стадия опухоли, прогрессирование заболевания, нарушение функции удержания мочи, эректильная дисфункция, наличие биохимического рецидива. Раннее выявление факторов риска способствует улучшению КЖ пациентов после выполнения РПЭ.

Ключевые слова: рак предстательной железы; радикальная простатэктомия; оценка качества жизни.

 

Использование термографии для определения прободающих сосудов передней брюшной стенки при реконструктивных операциях на груди

А. Ю. Дабижа

Национальный институт хирургии и трансплантологии имени А. А. Шалимова НАМН Украины, г. Киев

Реферат

Проанализированы результаты исследования прободающих сосудов (ПС) передней брюшной стенки c помощью термографии. Проведен сравнительный анализ с данными ультразвукового исследования и компьютерной томографии (КТ) с контрастированием. Включение в состав лоскута ПС, выявленных по данным термографии, позволило обеспечить адекватную перфузию в TRAM-лоскуте.

Ключевые слова: реконструкция груди; прободающие сосуды; термография.

 

Антибіотикорезистентність в урології. Погляд на проблему

Б. І. Барало, Р. П. Барало

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

 

Полезно:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *


Медицинский сайт Surgeryzone

© 2010  
Информация не является указанием для лечения. По всем вопросам обязательна консультация врача.
/span>