ПРОФИЛАКТИКА ПОВРЕЖДЕНИЙ ЖЕЛЧНЫХ ПРОТОКОВ ПРИ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКОЙ ХОЛЕЦИСТЭКТОМИИ:

КЛИНИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ УКРАИНСКОЙ АССОЦИАЦИИ СПЕЦИАЛИСТОВ ПО МИНИИНВАЗИВНЫМ, ЭНДОСКОПИЧЕСКИМ И ЛАЗЕРНЫМ ТЕХНОЛОГИЯМ

М. Е. Ничитайло, В. В. Грубник, А. В. Скумс, П. В. Огородник, А. И. Ткаченко, А. В. Малиновский

РЕФЕРАТ

Широкое внедрение лапароскопической холецистэктомии(ЛХЭ) обусловило значительное увеличение за последние 20 лет частоты повреждений желчных протоков (ПЖП). С учетом накопленного опыта выполнения более 40 000 операций ЛХЭ в ведущих клиниках, в том числе в технически трудных ситуациях, а также опыта более 500 операций по поводу ПЖП разработаны клинические рекомендации, основанные на принципах доказательной медицины. Проанализированы более 100 зарубежных и отечественных источников литературы, в которых обобщены результаты более 150 000 операций ЛХЭ, особое внимание уделено источникам I (мета—анализы и проспективные рандомизированные исследования) и II (систематические обзоры, хорошо спланированные проспективные сравнительные исследования) уровня доказательности. Каждое положение снабжено уровнем рекомендательности (УР, A—С). Необходимо строгое выполнение этих рекомендаций в современных условиях.

ПРОГНОЗИРОВАНИЕ РЕЦИДИВА КРОВОТЕЧЕНИЯ У ПАЦИЕНТОВ ПРИ ОСТРОМ ЯЗВЕННОМ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОМ КРОВОТЕЧЕНИИ

Е. А. Ярошенко, В. И. Диденко, В. И. Ципко, В.Н. Грабчук, Е. И. Чередниченко, А. М. Бендецкий,

Н. Н. Писарева, Н. Г. Гаспарян

РЕФЕРАТ

Предложен способ прогнозирования рецидива кровотечения (РК), позволяющий оценить риск его возникновения и назначить обоснованное противорецидивное лечение. В целях повышения точности прогнозирования из множества предикторов рецидива выбраны наиболее значимые клинические, эндоскопические и лабораторные. В зависимости от степени риска возникновения рецидива РК пациентам назначали различные методы лечения. Предложенный способ использован у 112 пациентов при язвенном гастродуоденальном кровотечении (ЯГДК). РК возник у 45 (43,3%) из них, у 5 (4,46%) — произведено оперативное вмешательство с применением органосохраняющих методов. Общая летальность составила 0,89%, послеоперационная в контрольной группе — 7,14%, в основной группе все пациенты живы. Предложенный способ позволяет с высокой точностью прогнозировать РК и определять эффективную лечебную тактику. Учет дополнительных факторов риска повышает точность прогноза и позволяет обоснованно назначать антигеликобактерную терапию и ингибиторы протонной помпы в рациональных дозах.

 

РЕЗУЛЬТАТИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РАННІЙ РАК ШЛУНКА, ОТРИМАНІ НА ОСНОВІ РАННЬОГО ВСТАНОВЛЕННЯ ЗОН МІСЦЕВОГО ПОШИРЕННЯ ТА РЕҐІОНАРНОГО ЛІМФОГЕННОГО МЕТАСТАЗУВАННЯ

К. В. Баранніков

РЕФЕРАТ

Сучасні тенденції розвитку хірургії передбачають не лише вдосконалення техніки оперативних втручань, визначення їх обсягу та алгоритмів передопераційної діагностики, а й забезпечення високої якості життя пацієнтів. Проведений аналіз 559 ретроспективних та 64 проспективних спостережень хворих, оперованих з приводу раку шлунка (РШ) у ранніх стадіях. Встановлені чинники, що справляють достовірний вплив на показники виживання хворих на ранній РШ.

 

ВЛИЯНИЕ ЧАСТОТЫ ДИАГНОСТИКИ РАННЕГО РАКА ЖЕЛУДКА

НА ПОКАЗАТЕЛИ ВЫЖИВАЕМОСТИ БОЛЬНЫХ ПОСЛЕ РАДИКАЛЬНОЙ ХИРУРГИЧЕСКОЙ ОПЕРАЦИИ

Р. Б. Байрамов, Р. Т. Абдуллаева

РЕФЕРАТ

На основании определения частоты выявления раннего рака желудка (РРЖ) можно прогнозировать показатели выживаемости больных раком желудка (РЖ) после радикальной хирургической операции и эффективность адъювантной химиотерапии. Проанализированы собственные данные, а также данные исследований из Японии и стран Западной Европы, в которых изучены частота РРЖ, показатели выживаемости после D2 лимфодиссекции по поводу РЖ и частота синхронных явных отдаленных метастазов (СЯОМ). Установлено, что у больных РЖ при меньшей частоте РРЖ частота СЯОМ выше в любой стадии опухоли; высокая частота СЯОМ у больных РЖ сопровождается высокой частотой синхронных скрытых отдаленных метастазов (ССОМ) в любой стадии опухоли; частота РРЖ прямо коррелирует с показателями 5—летней выживаемости после радикальной хирургической операции по поводу РЖ в любой резектабельной стадии (I—III); чем меньше частота РРЖ, тем больше необходимость проведения адъювантной химиотерапии при РЖ.

 

 

ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ ЕДИНИЧНОГО АБСЦЕССА ПЕЧЕНИ

В. В. Бойко, А. М. Тищенко,  И. В. Гусак  , А. А. Малоштан, Д. И. Скорый, Р. М. Смачило

РЕФЕРАТ

Представлен ретроспективный анализ результатов лечения 120 больных по поводу единичного абсцесса печени (АП). По технологии, интенсивности лечебного воздействия и агрессивности методы санации можно разделить на три линии: аспирационные, дренажные и резекционные. Способ санации определяется морфологическими особенностями гнойника — его размерами, наличием секвестров, перегородок, плотной ригидной капсулы, выраженностью перипроцесса. Хирургический доступ определяется локализацией гнойника, тяжестью состояния пациента, инструментальной оснащенностью клиники. Основой успеха лечения единичных АП является дифференцированный подход, учитывающий генез, размеры, локализацию и стадию его формирования. При сформированном остром АП, как правило, методом выбора являются аспирационные и аспирационно—дренажные способы санации под контролем ультразвукового исследования (УЗИ) или лапароскопии. При наличии хронического АП или нагноившейся паразитарной кисты печени следует отдавать предпочтение резекционным методам.

 

ПРИМЕНЕНИЕ ПРЕПАРАТА ГЕПАСОЛ НЕО В ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ ПО ПОВОДУ ОБТУРАЦИОННОЙ ЖЕЛТУХИ

П. Ф. Гюльмамедов, Я. Л. Заруцкий, А. В. Тучков

РЕФЕРАТ

Проанализированы результаты лечения 52 больных по поводу обтурационной желтухи (ОЖ). Рассмотрены причины возникновения ОЖ. Особое внимание уделено лечению больных по поводу ОЖ на фоне цирроза печени. На первом этапе хирургического лечения для устранения ОЖ применяли различные оперативные пособия. Изучено влияние предлагаемой тактики детоксикации и инфузионной терапии на длительность реабилитации больных после операции. В послеоперационном периоде всем больным назначали препарат Гепасол Нео, что способствовало улучшению их состояния, нормализации уровня билирубина, устранению цитолиза и холестаза.

 

ОПТИМИЗАЦИЯ ДИАГНОСТИКИ И КОНТРОЛЬ ЛЕЧЕНИЯ ПАРЕЗА ЖЕЛУДКА И КИШЕЧНИКА В РАННЕМ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОМ ПЕРИОДЕ ПРИ РАЗЛИТОМ ПЕРИТОНИТЕ

А. В. Костырной, Д. В. Шестопалов, П. С. Трофимов, А. А. Древетняк, С. П. Гавриленко, В. В. Рубан

РЕФЕРАТ

Проанализированы результаты лечения больных, оперированных по поводу распространенного перитонита в реактивной и токсической фазе, который сопровождался выраженным парезом желудка и кишечника, с применением импульсной стимуляции их перистальтики и раннего энтерального питания под контролем электрогастроэнтерографии. Метод прост в использовании, его можно применять в хирургических и реанимационных стационарах любого уровня, не имеет возрастных ограничений и особых противопоказаний.

 

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОНАННЯ ЕНДОСКОПІЧНИХ ТРАНСПАПІЛЯРНИХ ВТРУЧАНЬ У РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ПІСЛЯ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ

П. В. Огородник, В. І. Коломійцев, О. М. Сироїд, А. Г. Дейниченко

РЕФЕРАТ

Вивчені особливості виконання ендоскопічних транспапілярних втручань (ЕТВ) у ранньому періоді після холецистектомії (ХЕ). Обстежені 1788 пацієнтів віком від 18 до 90 років, у яких діагностований постхолецистектомічний синдром (ПХЕС). Невідкладні втручання виконані у 780 (43,6%) хворих (основна група). В групу порівняння включені 1008 (56,4%) хворих, госпіталізованих через 0,5—552 (Ме 36) міс після ХЕ. Показаннями до виконання невідкладного ендоскопічного втручання були надмірне (понад 350 мл на добу) виділення жовчі через дренажі з підпечінкового заглиблення (у 442 пацієнтів) і наявність обтураційної жовтяниці (у 338). За допомогою ЕТВ причина біліарної обструкції у ранньому післяопераційному періоді встановлена у 93,5% хворих. Мініінвазивні методи застосовані у 82,2% пацієнтів основної групи та у 93,4% — групи порівняння.

 

ТИРЕОЇДЕКТОМІЯ ЗАВЕРШЕННЯ ТА ПОВТОРНІ ОПЕРАЦІЇ

Возникли вопросы или что-то непонятно? Спросите у редактора статьи - здесь.

З ПРИВОДУ РАКУ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Ю. М. Стернюк

РЕФЕРАТ

За період з 1990 по 2010 р. оперовані 159 пацієнтів з приводу диференційованого раку щитоподібної залози (РЩЗ) та 89 — медулярного раку (МРЩЗ). Частота рецидивів при застосуванні радикальної тактики хірургічного лікування під час першої операції з приводу диференційованого РЩЗ у порівнянні з такою після повторного втручання менша — відповідно (2,7 ± 1,5) та (7,3 ± 4,0)% (Р < 0,05). Надійним критерієм показань до дисекції латерального басейну лімфатичних вузлів є результати діагностичної лімфаденектомії. Показники виживання пацієнтів з МРЩЗ, у яких радикальна тактика застосована під час першої операції, на 29,4% (Р=0,024) кращі, ніж у хворих, яким її застосовували під час наступних операцій, безрецидивного виживання — на 45,6% (Р=0,0001). Повторне втручання показане при виникненні будь—яких локальних і регіонарних рецидивів пухлини щитоподібної залози (ЩЗ). За анапластичного РЩЗ повторні операції виконують рідко.

 

ПЕРЕБІГ КОРОНАРНОГО АТЕРОСКЛЕРОЗУ У ХВОРИХ ПІСЛЯ ВТРУЧАНЬ НА ВІНЦЕВИХ АРТЕРІЯХ

Г. В. Книшов, О. В. Левчишина, Є. А. Настенко, О. К. Носовець, С. М. Фанта

РЕФЕРАТ

Проведений ретроспективний аналіз первинної та повторної коронаровентрикулографії (КВГ) у 283 хворих, яким здійснено коронарне стентування (КС) та коронарне шунтування (КШ). Досліджений подальший перебіг коронарного атеросклерозу у пацієнтів після втручання на вінцевих артеріях (ВА).

 

АНЕВРИЗМА НЕПАРНЫХ ВИСЦЕРАЛЬНЫХ ВЕТВЕЙ АОРТЫ

А. А. Никоненко, П. И. Никульников, С. Н. Фуркало

РЕФЕРАТ

Проанализированы клинические проявления, данные дополнительных методов обследования, результаты хирургического лечения пациентов по поводу аневризмы непарных висцеральных ветвей аорты. Специфических жалоб и клинических симптомов нет. Наиболее информативным и достоверным методом исследования является компьютерная томография (КТ). При размерах аневризмы более 2 см показано хирургическое лечение.

 

ВПЛИВ ПОЄДНАНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛАСТИЧНОГО БИНТУВАННЯ НИЖНІХ КІНЦІВОК ТА АУТОГЕМОТРАНСФУЗІЇ НА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ ТА ТЯЖКІСТЬ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ

У ХВОРИХ З СУПУТНЬОЮ СЕРЦЕВО—СУДИННОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ

Л. Я. Ковальчук, Н. І. Герасимюк

РЕФЕРАТ

Венозний застій у внутрішніх органах черевної порожнини при хірургічних захворюваннях у пацієнтів за наявності серцевої недостатності може додатково впливати на біохімічні показники крові та тяжкість ендогенної інтоксикації (ЕІ). За даними проведених досліджень встановлено, що еластичне бинтування нижніх кінцівок (НК) сприяє виходу крові з депо, де вона перебуває у концентрованому стані як у клітинному, так і біохімічному відношенні. Це сприяє більш ефективному здійсненню гемодилюції, а також зменшенню тяжкості ЕІ при подальшому відборі аутологічної крові.

 

ГЕМОПЕРИТОНЕУМ ЯК ПРЕДИКТОР УСКЛАДНЕНЬ ТРАВМАТИЧНОГО ПРОЦЕСУ У ПОСТРАЖДАЛИХ ЗА ТЯЖКОЇ ПОЄДНАНОЇ ТРАВМИ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ

Г. Г. Рощин, В. О. Крилюк, В. І. Іванов, Ф. М. Новіков, В. Ю. Кузьмін

РЕФЕРАТ

Проведений багатофакторний аналіз 48 постраждалих з тяжкою поєднаною травмою органів черевної порожнини, які померли, тяжкість травми за шкалою AIS—90 понад 25 балів. Розроблені теоретичні аспекти прогнозування строків смерті постраждалих. Встановлено, що при збільшені об’єму гемоперитонеуму у постраждалих на 200 мл (критичний рівень гемоперитонеуму 682 мл) настання смерті прискорюється на 1,2 год.

 

ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ УШКОДЖЕННЯ ПЛЕЧОВОГО СПЛЕТЕННЯ

З ВИКОРИСТАННЯМ ДОВГОТРИВАЛОЇ ЕЛЕКТРОСТИМУЛЯЦІЇ

В. І. Цимбалюк, І. Б. Третяк, Ю. В. Цимбалюк

РЕФЕРАТ

Представлені результати хірургічного лікування 103 хворих з приводу наслідків ушкодження плечового сплетення (ПС) з використанням системи для довготривалої електростимуляції «Нейсі 3М». Система вітчизняного виробництва, індивідуальна, дає можливість проводити сеанси прямої електростимуляції в домашніх умовах кілька разів на добу протягом тривалого часу. Відзначені позитивні результати: збільшення об’єму та сили рухів різного ступеняу верхній кінцівці, відновлення чутливості та зникнення або зменшення вираженості больового синдрому у 90,6% хворих. Довготривала електростимуляція дозволяє більш ефективно, повноцінно відновлювати функцію ПС за його травматичного ушкодження.

 

СИНДРОМ ВЕРХНЬОЇ ПОРОЖНИСТОЇ ВЕНИ У ПОСТРАЖДАЛИХ

ПРИ ТРАВМАТИЧНІЙ НЕСТАБІЛЬНОСТІ ГРУДНИННО—РЕБРОВОГО КАРКАСУ ВНАСЛІДОК ПОЛІТРАВМИ

В. Д. Шейко, С. І. Панасенко

РЕФЕРАТ

Проаналізовані 8 клінічних спостережень лікування синдрому верхньої порожнистої вени (СВПВ) у постраждалих при травматичній нестабільності груднинно-ребрового каркасу (ТН ГРК). Встановлені особливості перебігу травматичного процесу з позицій об’єктивізації тяжкості травми.

 

КАУДАЛЬНО—ЭПИДУРАЛЬНОЕ ВВЕДЕНИЕ АДЪЮВАНТОВ К МЕСТНЫМ АНЕСТЕТИКАМ У НОВОРОЖДЕННЫХ ПРИ ХИРУРГИЧЕСКИХ ЗАБОЛЕВАНИЯХ

М. Ю. Курочкин

РЕФЕРАТ

У 45 новорожденных, оперированных по поводу врожденных пороков кишечной трубки, изучены маркеры стресса и показатели центральной гемодинамики. Общую анестезию применяли в сочетании с каудально—эпидуральным введением местных анестетиков (МА) у 15 новорожденных, у 15 — к МА добавляли адъюванты — клофелин и промедол, у 15 — использована стандартная атаралгезия. Наилучший и самый продолжительный эффект отмечен при применении анестезии в сочетании с адъювантами.

 

ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ІМУННОГО СТАТУСУ ЗА УМОВИ ЧЕРЕПНО—МОЗКОВОЇ ТРАВМИ НА ТЛІ СТРЕПТОЗОТОЦИН—ІНДУКОВАНОГО ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ В ЕКСПЕРИМЕНТІ

В. М. Мерецький, М. М. Корда

РЕФЕРАТ

Вивчені особливості змін імунного статусу за черепно—мозкової травми (ЧМТ) на тлі стрептозотоцин—індукованого цукрового діабету (ЦД). Після ЧМТ відзначають пригнічення переважно клітинної ланки імунітету, що супроводжується зменшенням кількості CD3+ лімфоцитів, основних субпопуляцій CD4+ і CD8+, CD16+, зменшенням фагоцитарної активності нейтрофільних гранулоцитів (НГ), збільшенням титру комплементу. Експериментальна ЧМТ не спричиняє суттєвих змін кількості CD19+ лімфоцитів. Моделювання ЧМТ на тлі стрептозотоцин—індукованого ЦД зумовлює поглиблення імунного дефіциту, як клітинної, так і гуморальної ланки, значне зменшення активності системи фагоцитозу та комплементу.

 

ТЕРМІНОВИМ ХІРУРГІЧНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ — ЄДИНУ УЗАГАЛЬНЕНУ НАЗВУ

В. І. Ляховський, Д. Г. Дем’янюк, М. І. Кравців, А. Л. Боркунов, Л. В. Сапун

РЕФЕРАТ

У сучасній фаховій літературі захворювання, що невідворотно загрожують здоров’ю і життю пацієнтів, називають ургентними, екстреними, невідкладними, терміновими, негайними, нагальними тощо. Нерідко ці назви вживають одночасно. Таке розмаїття найменувань досить небезпечного стану зумовлює втрату віри у необхідність участі фахівця, втрату часу. Сучасні словники іншомовних слів, іншомовних слів в українській мові, медичні, великий тлумачний словник сучасної української мови чітко пояснюють, що ці терміни є синонімами. Всі вони означають невідворотність, терміновість. Кожен вираз має право на використання. Зазначене не сприяє надійному закріпленню у свідомості громадян невідворотності, небезпечності наслідків хвороби, загрози здоров’ю і життю. Відкласти це в їх свідомості можна не розмитими найменуваннями, а єдиним, коротким, твердим виразом — терміновий.

 

УСПЕШНОЕ ВЫПОЛНЕНИЕ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКОЙ ХОЛЕЦИСТЭКТОМИИ ПО ПОВОДУ ХРОНИЧЕСКОГО КАЛЬКУЛЕЗНОГО ХОЛЕЦИСТИТА У БОЛЬНОЙ, РАНЕЕ МНОГОКРАТНО ОПЕРИРОВАННОЙ НА ОРГАНАХ БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ

В. В. Иващенко, К. К. Скворцов, А. В. Иващенко

 

ЛІПОМА МОШОНКИ

В. З. Татарчук, В. В. Арсенюк, О. В. Гринів

 

Пам’ятІ Михайла Дмитровича ВАСИЛЮКА


Статью подготовил и отредактировал: врач-хирург Пигович И.Б.

Полезно:

от admin

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Adblock detector