КРИТЕРИИ ДИАГНОСТИКИ И ПРИНЦИПЫ ЛЕЧЕНИЯ ОБТУРАЦИОННОЙ ЖЕЛТУХИ И ЕЕ ОСЛОЖНЕННЫХ ФОРМ — ОСТРОГО ХОЛАНГИТА И БИЛИАРНОГО СЕПСИСА

Б. М. Даценко, В. Б. Борисенко

РЕФЕРАТ

Проведен анализ результатов обследования и лечения 92 больных по поводу синдрома обтурационной желтухи (ОЖ). Разработана диагностическая программа, в которой существующий стандарт диагностики ОЖ и ее осложненных форм в виде острого холангита (ОХ) и билиарного сепсиса (БС) дополнен определением уровня прокальцитонина в крови, микробиологическим исследованием крови и желчи, микроскопией желчи, анализом признаков синдрома системной воспалительной реакции (SIRS) и органной дисфункции (шкала SOFA). Внедрение программы позволило провести дифференциальный диагноз неосложненной — у 30 (32,6%) больных и осложненной — у 42 (45,7%) ОЖ при ОХ и у 20 (21,7%) — БС. Лечебная программа характеризуется дифференцированным подходом в зависимости от вида заболевания, включает проведение неотложной декомпрессии и санации желчных протоков, вид и объем комплексной консервативной терапии существенно различался у больных при ОЖ, ОХ и БС.

Ключевые слова: обтурационная желтуха; острый холангит; билиарный сепсис; дифференциальная диагностика; лечение.

ЗНАЧЕННЯ НЕТРАВМАТИЧНОГО РОЗСЛАБЛЕННЯ СФІНКТЕРА ВІДХІДНИКА ДЛЯ УСПІХУ ПЛАСТИЧНИХ ТА МІНІІНВАЗИВНИХ ВТРУЧАНЬ В КОЛОПРОКТОЛОГІЇ

С. С. Подпрятов, В. П. Корчак, С. В. Іваненко, М. І. Ступак, О. В. Зубарєв, В. В. Іваха, О. В. Сидоренко, А. А. Штаєр, О. В. Перехрест, В. В. Щепетов, В. К. Ростунов, С. В. Брижатюк, В. В. Козлов

РЕФЕРАТ

Мета дослідження — оцінити роль нетравматичного розтягнення сфінктера відхідника (СВ) як визначального чинника успіху мінімально інвазивних та/чи пластичних проктологічних втручань. Одноцентрове рандомізоване дослідження здійснене у 83 пацієнтів. У 22 з них виявлено тріщину відхідника (ТВ) (у 16), супрасфінктерну норицю (у 3) та поєднання ректоцеле 2—3Ар (за класифікацією POP—Q) з зтоншенням переднього сегмента СВ, наявністю геморою ІІІ ступеня та передньої ТВ. За 5—15 діб до втручання між внутрішнім та зовнішнім СВ вводили 90 ОД препарату ботулотоксину (Диспорт). Результати лікування без ін’єкції ботулотоксину порівнювали ретроспективно. Після ін’єкції ботулотоксину відзначали зникнення спазму СВ, що сприяло зменшенню інтенсивності болю перед та після операції в усіх спостереженнях. Усунення спазму дозволяло уникнути рецидиву високої нориці відхідника внаслідок зміщення клаптя слизової оболонки після внутрішньопросвітного закриття нориці, чи розриву міжм’язового електрозварювального «шва» нориці, також забезпечувало збереження пластичних швів на СВ навіть за наявності ректоцеле ІІ—ІІІ стадії, незалежно від виконання його симультанної хірургічної корекції.

Ключові слова: тріщина відхідника; нетравматичне розтягування сфінктера відхідника; мініінвазивні втручання; колопроктологія.

ОПТИМІЗАЦІЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ПРИВОДУ ХРОНІЧНОГО ГЕМОРОЮ

А. А. Шудрак, В. С. Нечай, Р. К. Палієнко

РЕФЕРАТ

Представлені результати хірургічного лікування 1028 пацієнтів з приводу хронічного геморою (ХГ) І—ІV стадії. Залежно від стадії геморою хворі розподілені на три групи. Порівняння результатів лікування проводили у групах хворих за методами втручання. На основі проведеного аналізу отриманих результатів розроблений діагностично—лікувальний алгоритм диференційованого підходу до хірургічного лікування хворих з приводу ХГ.

Ключові слова: хронічний геморой; методи діагностики та хірургічного лікування; результати мініінвазивного та хірургічного лікування.

 

ЕНДОСКОПІЧНЕ ЛІКУВАННЯ КРОВОТЕЧІ ЗА ЕРОЗИВНО—ВИРАЗКОВОГО УРАЖЕННЯ ТРАВНОГО КАНАЛУ

В. П. Польовий, Р. І. Сидорчук, В. М. Георгіца, Х. Н. Нурдінов

РЕФЕРАТ

Розглянуті питання ендоскопічного лікування гастродуоденальної кровотечі, у тому числі у постраждалих внаслідок політравми. Показано, що ендоскопічний гемостаз слід вважати методом вибору у діагностиці та лікуванні гострої кровотечі ерозивно—виразкового ґенезу. Ефективність ендоскопічного гемостазу значною мірою залежить від вчасного виконання, навичок та досвіду хірурга, правильності вибору способу у конкретній клінічній ситуації.

Ключові слова: політравма; кровотеча; ерозивно—виразкове ураження травного каналу; ендоскопічний гемостаз.

 

ХИРУРГИЧЕСКАЯ КОРРЕКЦИЯ ОСЛОЖНЕННЫХ ФОРМ ХРОНИЧЕСКОГО ПАНКРЕАТИТА

В. М. Ратчик, Ю. А. Гайдар

РЕФЕРАТ

В клинике за период 2009 — 2011 гг. оперированы 43 пациента по поводу осложненных форм хронического панкреатита (ХП). На основании данных компьютерной томографии (КТ) и эндоскопической ретроградной панкреатохолангиографии (ЭРПХГ) выделяли значимые для выбора метода операции варианты патологии поджелудочной железы (ПЖ). Оценка материала интраоперационной биопсии показала, что основным проявлением ХП во всех случаях был выраженный фиброз ткани ПЖ, при этом, у больных при фиброзе III степени фиброзная ткань составляла 68,2—76,4% площади ПЖ, экзокринная — 16,2—24,8%, при фиброзе IV степени — соответственно 79,5—95,5 и 2,3—10,8%. Выделены показания к выполнению органосохраняющих резекционных, резекционно—дренирующих вмешательств и изолированных, дренирующих протоковую систему ПЖ, операций. Доля комбинированных резекционно—дренирующих вмешательств с сохранением двенадцатиперстной кишки составила 30,2%. Общая летальность 2,3%. Длительность лечения больных в стационаре после операции (9,1 ± 0,8) дня.

Ключевые слова: хронический панкреатит; фиброз поджелудочной железы; осложнения; хирургическое лечение.

 

ЗАЛЕЖНІСТЬ СТУПЕНЯ ОПЕРАЦІЙНОГО СТРЕСУ ВІД ВИДУ ОПЕРАТИВНОГО ВТРУЧАННЯ З ПРИВОДУ ГОСТРОГО ХОЛЕЦИСТИТУ У ПАЦІЄНТІВ ЗА ВИСОКОГО ОПЕРАЦІЙНО—АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ

М. В. Безручко, C. В. Малик, С. П. Кравченко, О. С. Осіпов, Д. А. Ситнік

РЕФЕРАТ

Наведені результати порівняння ступеня операційного стресу за різних видів хірургічного втручання з приводу гострого холециститу (ГХ) шляхом визначення вмісту кортизолу, пролактину та глюкози до, під час і після операції у 50 пацієнтів. Встановлено, що найбільше (у 5,3 разу) та найбільш тривале (понад 24 год) підвищення під час операції рівня кортизолу у сироватці крові спостерігали у пацієнтів, яким виконано відкриту холецистектомію (ВХЕ), мінімальне (у 2,2 разу) та найменш тривале (до 1 год) — при здійсненні черезшкірного черезпечінкового дренування (ЧЧД) жовчного міхура (ЖМ) під контролем ультразвукового дослідження (УЗД). При виконанні лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) відзначали найбільш виражене інтраопераційне підвищення рівня пролактину (у 3,6 разу) та більш швидке його зниження (протягом 24 год) у порівнянні з таким при здійсненні ВХЕ (протягом 72 год). При ЧЧД спостерігали мінімальне інтраопераційне збільшення вмісту пролактину (у 2,3 разу) та його тривалість (протягом 1 год) після операції. Це свідчило про те, що при виконанні ЧЧД ЖМ стимуляція передньої частки гіпофіза значно менша, ніж під час ЛХЕ та ВХЕ.

Ключові слова: гострий холецистит; холецистектомія; операційний стрес; черезшкірне черезпечінкове дренування жовчного міхура під контролем ультразвукового дослідження.

 

КЛІНІЧНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕТОДИКИ РОЗДІЛЕННЯ ІНФІЛЬТРАТУ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ З ЗБЕРЕЖЕННЯМ АНАТОМІЧНОЇ ЦІЛІСНОСТІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ОРГАНІВ, ЗАЛУЧЕНИХ  ДО ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

І. А. Сухін

РЕФЕРАТ

Узагальнені результати використання методики розділення тканин та здійснення гемостазу під час виконання хірургічних втручань з приводу гострих захворювань органів черевної порожнини. Впровадження запропонованої методики дозволило зменшити частоту інтраопераційних ускладнень з 66,6% — у контрольній групі до 12,2% — в основній групі; післяопераційних ускладнень — з 21,2 до 1,7%, післяопераційної летальності — з 7,4 до 1,7%.

Ключові слова: інфільтрат черевної порожнини; розділення тканин; здійснення гемостазу; інтраопераційні ускладнення; післяопераційні ускладнення.

 

КЛІНІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИВНІ РИЗИКИ У ПОСТРАЖДАЛИХ З АБДОМІНАЛЬНОЮ ТРАВМОЮ ВНАСЛІДОК ДОРОЖНЬО—ТРАНСПОРТНОЇ ПРИГОДИ ЗАЛЕЖНО ВІД ІНФОРМАТИВНОЇ ОЗНАКИ УЧАСТІ В ДОРОЖНЬОМУ РУСІ

С. О. Гур’єв, С. С. Чундак, С. П. Сацик

РЕФЕРАТ

Проаналізовані клінічні результативні ризики пошкодження органів черевної порожнини у постраждалих внаслідок дорожньо—транспортної пригоди (ДТП) як важливого компоненту багатокомпонентної полісистемної травми за ознакою участі у дорожньому русі.

Ключові слова: абдомінальна травма; клінічні результативні ризики; полісистемні пошкодження; дорожньо—транспортна пригода.

 

ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ МЕХАНІЧНИХ ТА БІОЛОГІЧНИХ КЛАПАНІВ АОРТИ

П. М. Лукач

РЕФЕРАТ

Проаналізовані безпосередні результати імплантації механічних та біологічних протезів клапана аорти (КА) у чоловіків та жінок віком від 60 до 75 років. Покращення відзначене в усіх пацієнтів, незалежно від виду імплантованого клапана та наявності супутніх захворювань. За загальної тенденції до покращення у жінок відсутні вірогідні зміни щодо покращення фракції викиду.

Ключові слова: клапан аорти; механічний протез; біологічний протез.

 

ЕНДОВАСКУЛЯРНІ ВТРУЧАННЯ З ПРИВОДУ КРИТИЧНОЇ ІШЕМІЇ НИЖНІХ КІНЦІВОК

В. І. Русин, В. В. Корсак, Я. М. Попович, В. В. Русин

РЕФЕРАТ

Проаналізовані результати обстеження й лікування 12 хворих з приводу критичної ішемії тканин нижніх кінцівок (НК) за оклюзійно—стенотичного ураження судин стегново—підколінно —гомілкового сегмента (СПГС), яким виконані мініінвазивні ендоваскулярні втручання. Комплексне клініко—інструментальне обстеження пацієнтів (ультразвукове дуплексне сканування, рентгеноконтрастна ангіографія, мультиспіральна комп’ютерна томографія з внутрішньовенним контрастуванням) дало можливість обгрунтувати показання до виконання ендоваскулярних втручань з приводу критичної ішемії НК. Прохідність зони реконструкції після здійснення ендоваскулярної черезшкірної балонної ангіопластики у строки спостереження до 1 року відзначена у 9 (75%) пацієнтів, зберегти НК вдалося у 10 (83,3%).

Ключові слова: оклюзійно—стенотичне ураження; критична ішемія тканин нижніх кінцівок; рентгеноконтрастна ангіографія; черезшкірна балонна ангіопластика; стентування.

 

ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГУ І ВИБІР МЕТОДУ ХІРУРГІЧНОГО ВТРУЧАННЯ З ПРИВОДУ ВАРИКОЗНОЇ ХВОРОБИ НИЖНІХ КІНЦІВОК В АМБУЛАТОРНИХ УМОВАХ

В. А. Ходос

РЕФЕРАТ

Проаналізовані результати амбулаторного хірургічного лікування 215 пацієнтів віком від 23 до 76 років з приводу варикозної хвороби (ВХ) нижніх кінцівок (НК). За міжнародною класифікацією СЕАР хронічна венозна недостатність (ХВН) С2 функціонального класу діагностована у 119 (55,35%) пацієнтів, С3 — у 51 (23,72%), С4 — у 29 (13,49%), С5 — у 16 (7,44%). На одній НК операція виконана у 187 пацієнтів, одночасно на двох НК — у 28, разом у 215 пацієнтів виконані 243 операції. Показана роль ультразвукового дуплексного ангіосканування (УЗДАС) у визначені обсягу і виборі методу оперативного втручання.

Ключові слова: варикозна хвороба нижніх кінцівок; ультразвукова діагностика; амбулаторна хірургія.

 

ЭПИДУРАЛЬНАЯ ФАРМАКОТЕРАПИЯ В ЛЕЧЕНИИ БОЛЕВОГО СИНДРОМА ПРИ ОСТЕОХОНДРОЗЕ, ОСЛОЖНЕННОМ ПРОТРУЗИЕЙ МЕЖПОЗВОНКОВЫХ ДИСКОВ ПОЯСНИЧНОГО ОТДЕЛА ПОЗВОНОЧНИКА

М. В. Хижняк, Е. В. Приймак

РЕФЕРАТ

Обобщен опыт применения интраламинарной эпидуральной фармакотерапии (ИЭФ) для лечения болевого синдрома у пациентов при остеохондрозе поясничного отдела позвоночника, осложненном протрузией межпозвонковых дисков. Внедрение метода позволяет избежать выполнения оперативного вмешательства по поводу осложненного остеохондроза.

Ключевые слова: остеохондроз; болевой синдром; эпидуральная фармакотерапия.

 

ПЛАСТИКА ГОЛЕНИ И СТОПЫ С ПРИМЕНЕНИЕМ КОЖНО—ФАСЦИАЛЬНЫХ ЛОСКУТОВ ГОЛЕНИ С ДВОЙНЫМ ОСЕВЫМ КРОВОСНАБЖЕНИЕМ

Д. А. Пасичный

РЕФЕРАТ

Представлены анатомическое обоснование, хирургическая техника выделения лоскута, методы повышения жизнеспособности лоскутов, а также первый опыт пластики с применением кожно-фасциальных лоскутов голени на дистальной питающей ножке с двойным осевым кровоснабжением. Лоскуты успешно использованы для лечения длительно не заживающих ран голени и стопы у 23 пациентов.

Ключевые слова: стопа; голень; раны; реваскуляризация; пластическая хирургия; кожно-фасциальные лоскуты.

 

РЕЗУЛЬТАТЫ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ ПОСТТРАВМАТИЧЕСКОЙ ДЕФОРМАЦИИ ТРЕХФАЛАНГОВЫХ ПАЛЬЦЕВ КИСТИ

А. Ю. Фурманов, А. Ю. Дабижа

РЕФЕРАТ

Проанализированы результаты хирургического лечения 168 пациентов по поводу последствий травмы трехфаланговых пальцев кисти. После травмы и оперативного вмешательства в неотложном порядке у 139 пациентов возникла деформация 200 пальцев, в том числе сгибательная контрактура проксимальных межфаланговых суставов (ПМФС), костная деформация фаланг, а также несостоятельность шва сухожилий, что обусловило необходимость выполнения корригирующих операций на 126 (63%) пальцах. Результаты корригирующих операций оценены как неудовлетворительные. По данным ретроспективного анализа историй болезни, а также клинического обследования отмечено нарушение артериального кровотока в 138 пальцах, что мы считаем основной причиной негативных результатов.

Ключевые слова: трехфаланговые пальцы кисти; артериальный кровоток; сгибательная контрактура; проксимальный межфаланговый сустав.

 

ВИЗНАЧЕННЯ РЕЖИМІВ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ У ПАЦІЄНТІВ ПРИ ТРАВМАТИЧНОМУ ПЕРЕЛОМІ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ ПІСЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ОСТЕОСИНТЕЗУ З ЗАСТОСУВАННЯМ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ КОМП’ЮТЕРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ

В. О. Маланчук, А. В. Копчак, М. Г. Крищук

РЕФЕРАТ

Представлені сучасні можливості застосування методів комп’ютерного моделювання, зокрема, CAD/CAM/CAE технологій в плануванні остеосинтезу та визначенні режимів функціонального навантаження у пацієнтів за травматичного перелому нижньої щелепи (ПНЩ). Віртуальні моделі систем «фіксатор—кістка», створені на основі аналізу даних спіральної комп’ютерної томографії (СКТ) та функціональних методів дослідження, з високим рівнем точності відображували анатомічні особливості жувальної системи пацієнтів, неоднорідні фізико—механічні властивості кісткової тканини уламків та умови функціонального навантаження під час змикання зубів. Математичні обчислення, проведені на моделях, дозволили оцінити величину і характер розподілу локального напруження й деформації, що виникали в елементах системи, та оцінити її жорсткість і надійність в умовах жувального навантаження. Модельні розрахунки брали до уваги під час вибору режимів реабілітації хворих у посттравматичному періоді. Клінічні дослідження, проведені в найближчі та віддалені строки після операції, підтвердили достовірність модельних розрахунків та можливість застосування методу під час прийняття рішень у складних, нетипових клінічних ситуаціях.

Ключові слова: перелом нижньої щелепи; хірургічне лікування; реабілітація; комп’ютерне моделювання; остеосинтез.

 

ВПЛИВ КСЕНОІМПЛАНТАТІВ НА МЕТАБОЛІЧНІ ЗМІНИ У ПЕЧІНЦІ ЩУРІВ ЗА КОМБІНОВАНОЇ ТРАВМИ

С. Р. Підручна

РЕФЕРАТ

В останні роки інтенсивно вивчають роль пошкодження гепатоцитів у прогресуванні ускладнень при травмі різного ґенезу, зокрема, множинній та комбінованій. Досліджений позитивний коригувальний вплив ліофілізованих ксеноімплантатів на активність печінкових маркерів у плазмі крові тварин за тяжкої та комбінованої травми. Активність лужної фосфатази (ЛФ) та гамаглутамілтранспептидази (ГГТП) у тварин при політравмі суттєво зменшувалася після корекції протягом 1 тиж, а за комбінованої травми — на 3—тю добу.

Ключові слова: комбінована травма; ксенопластика; опік; механічний дефект шкіри; печінка.

 

МЕТОД РОЗТЯГУВАННЯ М’ЯКИХ ТКАНИН З ВИКОРИСТАННЯМ ТКАНИННИХ РОЗШИРЮВАЧІВ У РЕКОНСТРУКТИВНІЙ ХІРУРГІЇ

О. А. Жернов, Г. П. Козинець, А. О. Жернов

 

ИНОРОДНОЕ ТЕЛО ПРЯМОЙ КИШКИ У РЕБЕНКА 6 ЛЕТ

Р. З. Тандилава, З. Р. Тандилава

 

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПРОНИКАЮЧОГО НОЖОВОГО ПОРАНЕННЯ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ З ПОШКОДЖЕННЯМ ДІАФРАГМИ ТА СЕРЦЯ

В. В. Арсенюк, О. В. Гринів

 

СИМУЛЬТАННЕ ВИДАЛЕННЯ АЛЬДОСТЕРОМИ НАДНИРКОВОЇ ЗАЛОЗИ ТА ІНСУЛІНОМИ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ ПІД ЧАС ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ

С. М. Черенько, О. А. Товкай

 

 

[relatedposts]
Статью подготовил и отредактировал: врач-хирург Пигович И.Б.

Полезно:

от admin

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Adblock detector