Клінічна хірургія 2019 №6

Недиференційована дисплазія сполучної тканини у хворих з неспроможністю швів анастомозів порожнистих органів травлення

О. Ю. Усенко, Я. Ю. Войтів

Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ,

Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ

Реферат

Мета. Покращення результатів лікування хворих з неспроможністю швів анастомозів порожнистих органів травлення шляхом визначення ролі недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ) у розвитку цього ускладнення, оцінки поширеності та напрацювання інформативних критеріїв діагностики НДСТ.

Матеріали і методи. Об’єктом ретро- та проспективного дослідження були 42 хворих з неспроможністю швів анастомозів, яких лікували в Національному інституті хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова, та 20 практично здорових людей (контрольна група), порівнянних за віком і статтю з досліджуваними пацієнтами. Зі спеціальних лабораторних досліджень використовували визначення вмісту прокальцитоніну сироватки крові та С-реактивного білка. Стан метаболізму сполучної тканини оцінювали за вмістом у сироватці крові вільного оксипроліну та рівнем глікозаміногліканів у сечі.

Результати. Виявлено, що найбільш інформативними фенотипічними маркерами НДСТ у хворих з неспроможністю швів анастомозів порожнистих органів травлення є вісцеральний (78,6%), судинний (73,8%) та аритмічний (54,7%) синдроми. Встановлено, що пряму кореляцію рівня біохімічних маркерів біодеградації колагену та ступеня тяжкості НДСТ можна використовувати для прогнозування розвитку та перебігу ускладнень у хворих з неспроможністю швів анастомозів порожнистих органів травлення. Тяжкий ступінь НДСТ у хворих з неспроможністю міжкишкових анастомозів, ускладненою розповсюдженим перитонітом, є несприятливою прогностичною ознакою та на 87,5% збільшує смертність.

Висновки. Наявність НДСТ у хворих з неспроможністю анастомозів порожнистих органів травлення є обтяжуючим коморбідним фактором, який необхідно враховувати, вибираючи адекватну хірургічну тактику та комплексне патогенетично обґрунтоване лікування.

Ключові слова: недиференційована дисплазія сполучної тканини; неспроможність швів анастомозів; фенотипічні і біохімічні маркери; критерії діагностики.

Klinichna khirurhiia. 2019 June;86(6):8-13.
DOI: 10.26779/2522-1396.2019.06.08

Комплексная профилактика послеоперационных осложнений в колоректальной хирургии

Б. М. Даценко¹, Т. И. Тамм¹, А. Б. Даценко², А. В. Кириллов², В. В. Седак², С. Н. Посохов²

¹Харьковская медицинская академия последипломного образования,

²Харьковская городская клиническая больница № 2 имени проф. А. А. Шалимова

Реферат

Цель. Улучшить непосредственные результаты хирургического лечения колоректального рака, применяя более эффективную профилактику послеоперационных осложнений.

Материалы и методы. Лечебная эффективность разработанной в клинике Программы комплексной профилактики послеоперационных осложнений в колоректальной хирургии изучена путем сравнительного анализа осложнений, возникших у 1253 пациентов, радикально оперированных по поводу рака прямой кишки. В период с 2005 по 2010 г., когда в клиническую практику начали внедрять отдельные элементы разработанной программы, оперировали 361 пациента (1-я группа). В период с 2011 по 2017 г., когда программу профилактики послеоперационных осложнений использовали в полном объеме, оперировали 892 пациента, которые составили 2-ю группу (основную).

Результаты. Сравнительный анализ разработанной программы комплексной профилактики послеоперационных осложнений и концепции «fast track» показал ряд существенных различий между ними. Внедрение разработанной программы в клиническую практику улучшило непосредственные результаты хирургического лечения рака прямой кишки за счет существенного снижения частоты разного рода послеоперационных осложнений с 14,9 до 9,2% и смертности с 3,0 до 1,8%.

Выводы. Разработанная в клинике Программа комплексной профилактики послеоперационных осложнений в колоректальной хирургии обеспечивает улучшение результатов оперативного лечения рака прямой кишки и может быть рекомендована для широкого клинического применения.

Ключевые слова: колоректальный рак; профилактика послеоперационных осложнений; концепция «fast track».

Klinichna khirurhiia. 2019 June;86(6):14-18.
DOI: 10.26779/2522-1396.2019.06.14

Профілактика цереброваскулярних ускладнень під час виконання аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу

Д. О. Радюшин^1,2, О. А. Лоскутов¹, П. В. Кіструга²

¹Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ,

²Одеська обласна клінічна лікарня

Реферат

Мета. Оцінити ефективність використання вазодилататора нітрогліцерину на фоні високої об’ємної швидкості перфузії для профілактики мікроемболізації церебральних судин під час виконання операцій аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу.

Матеріали і методи. Дослідження проведено щодо 72 пацієнтів з ішемічною хворобою серця, яким на базі Одеської обласної клінічної лікарні виконали операцію аортокоронарного шунтування (АКШ) в умовах штучного кровообігу. Середній вік пацієнтів становив (67,3 ± 5,2) року, середній індекс маси тіла — (27,4 ± 5,2) кг/м², середня тривалість операції — (269,4 ± 7,8) хв, у тому числі етапу штучного кровообігу — (145 ± 4,5) хв.

Загальну вибірку обстежених хворих рандомізовано розподілили на контрольну (n=34) та дослідну (n=38) групи. Для профілактики повітряної мікроемболізації пацієнтам дослідної групи перед відключенням апарата штучного кровообігу впродовж 9 — 10 хв вводили нітрогліцерин у дозі 8 — 10 мкг/кг × хв на фоні високої (120 — 130% від розрахункової) об’ємної швидкості перфузії з підтриманням середнього показника артеріального тиску на рівні 50 — 60 мм рт. ст.

Інтраопераційно моніторування церебрального кровотоку здійснювали транстемпоральним доступом за стандартною методикою. Когнітивний статус пацієнтів оцінювали за допомогою вербальних та невербальних тестів (за день до та на 5-й день після операції).

Результати. Проведеними дослідженнями встановлено, що у всіх пацієнтів операція АКШ в умовах штучного кровообігу супроводжувалася мікроемболізацією церебрального кровотоку дискретного характеру. Інтраопераційне утворення в церебральному кровотоці понад 750 мікроемболів призводить до клінічно значущого погіршення когнітивних функцій головного мозку в ранньому післяопераційному періоді. Застосування як периферичного вазодилататора нітрогліцерину в дозі 8 — 10 мкг/кг × хв на фоні високої (120 — 130% від розрахункової) об’ємної швидкості перфузії приводило до зменшення вираженості когнітивної дисфункції на 15 — 20%.

Ключові слова: аортокоронарне шунтування; цереброваскулярні ускладнення; моніторинг; профілактика.

Klinichna khirurhiia. 2019 June;86(6):19-24.
DOI: 10.26779/2522-1396.2019.06.19

Интегративный мониторинг системной гемодинамики и кислородно-транспортного статуса и выбор тактики интенсивной терапии у больных с ишемическим мозговым инсультом

К. В. Сериков¹, Л. М. Смирнова², Г. А. Шифрин³, В. И. Дарий¹

¹Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины,

²Национальный институт хирургии и трансплантологии имени А. А. Шалимова НАМН Украины, г. Киев,

³Запорожский государственный медицинский университет

РефератЦель. Разработать тактику интенсивной терапии у пациентов с ишемическим мозговым инсультом (ИМИ) в зависимости от изменений показателей системной гемодинамики и кислородно-транспортного статуса.

Материалы и методы. У 42 пациентов с ИМИ средней тяжести в возрасте от 45 до 88 лет проводили интегративный мониторинг тяжести неврологического состояния, системной гемодинамики и кислородно-транспортного статуса на фоне целенаправленной интенсивной терапии.

Результаты. У больных с исходной гипоксемией выявлены гипокинетический сердечный индекс (СИ) — (2,0±0,1) л×мин^-1×м^-2 и сниженная системная доставка кислорода (DO₂) — (356±21) мл×мин^-1×м^-2. Если значения содержания кислорода в артериальной крови (SаO₂) больше 95% и DO₂ меньше 520 мл×мин^-1×м^-2, необходима профилактическая оксигенация. С целью достижения эукинетических значений СИ коррекцию сосудистого спазма и антигипертензивную терапию проводили селективным альфа-адреноблокатором (урапидилом) до стабилизации показателей DO₂ на уровне 520-600 мл×мин^-1×м^-2. При гипероксическом состоянии выявлены гиперкинетический СИ — (3,6±0,1) л×мин^-1×м^-2 и повышенная DO₂ — (699±14) мл×мин^-1×м^-2. Если показатели SаO₂ больше 95% и DO₂ больше 600 мл×мин^-1×м^-2, профилактическая оксигенация не показана. С целью достижения эукинетических значений СИ следует проводить антигипертензивную терапию альфа-бета-адреноблокатором (лабеталолом).

Выводы. Целенаправленная интенсивная терапия, ориентированная на соответствие с общей оксигенацией тканей организма, нормализует кислородно-транспортный гомеостаз в кратчайшие сроки, что непосредственно отражается на результатах лечения пациентов с ИМИ.

Ключевые слова: ишемический мозговой инсульт; интегративный мониторинг; целенаправленная интенсивная терапия; кислородно-транспортный статус.

Klinichna khirurhiia. 2019 June;86(6):25-29.
DOI: 10.26779/2522-1396.2019.06.25

Патофізіологічне обґрунтування медичної евакуації поранених з ушкодженнями кінцівок на рівнях медичного забезпечення

І. П. Хоменко¹, С. О. Король², Б. В. Матвійчук², Л. А. Устінова²

¹Головне військово-медичне управління, м. Київ,

²Українська військово-медична академія, м. Київ

Реферат

Мета. На основі клінічно-статистичного аналізу змін показників гомеостазу визначити оптимальну схему медичної евакуації поранених з бойовою травмою кінцівок.

Матеріали і методи. Проведено комплексне патофізіологічне дослідження щодо 378 поранених з бойовими травмами кінцівок за 26 показниками гомеостазу. Проводили динамічний лікарський контроль та визначали тяжкість травми за шкалою AdTS (Admission trauma Scale) на всіх рівнях медичного забезпечення.

Результати. Встановлено, що у разі послідовного надання травматологічної допомоги пораненим із тяжкою та вкрай тяжкою бойовою травмою кінцівок, оціненою за шкалою AdTS у 5 і більше балів, на рівнях медичного забезпечення за рахунок своєчасно проведених протишокових заходів і виконаних оперативних втручань тяжкі дихально-циркуляційні розлади — (5,2 ± 0,6) ум. од. поступово змінюються на помірні — (7,7 ± 0,2) ум. од. Медична евакуація поранених через один і два рівні призводить до розвитку незворотних дихально-циркуляційних розладів — (2,8 ± 0,9) ум. од. значного зниження разової та хвилинної продуктивності серця з тенденцією до серцево-судинної та дихальної недостатності: ударний індекс — (19,0 ± 4,1) мл/м², серцевий індекс — (2,1 ± 0,3) л/хв/м². У поранених з нетяжкою травмою, оціненою за шкалою AdTS менше 5 балів, скорочення кількості рівнів медичного забезпечення не впливає на загальний стан, а дихально-циркуляційні розлади мають помірний характер — (8,16 ± 1,37) ум. од.

Висновки. Медичну евакуацію поранених з нетяжкою травмою (менше 5 балів за шкалою AdTS) необхідно проводити за скороченою схемою; з тяжкою (5-9 балів за шкалою AdTS) та вкрай тяжкою травмою (більше 9 балів за шкалою AdTS) — після проведення протишокових заходів та стабілізації стану на кожному рівні медичного забезпечення.

Ключові слова: бойова травма кінцівок; травматичний шок; оцінка тяжкості травми; дихально-циркуляційні розлади; рівні медичного забезпечення.

Klinichna khirurhiia. 2019 June;86(6):30-33.
DOI: 10.26779/2522-1396.2019.06.30

Вибір лікувальної тактики у постраждалих з вертебро-абдомінальною травмою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

С. О. Гур`єв¹, П. В. Танасієнко¹, С. Я. Балясевич²

¹Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України, м. Київ,

²Військово-медичний центр Державної прикордонної служби України, м. Львів

Реферат

Мета. Оцінити результати застосування різних видів лікувально-діагностичної тактики у постраждалих з вертебро-абдомінальною травмою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП).

Матеріали і методи. Для досягнення мети дослідження проаналізовано результати лікування 122 постраждалих з вертебро-абдомінальною травмою внаслідок ДТП. Постраждалих розподілили на дві групи: 1-шу — 53 постраждалих, лікування яких відповідало тактиці «early total care», і 2-гу (контрольну) — 69 постраждалих, яким були проведені лікувальні заходи згідно з тактикою «damage control surgery».

Результати. Дослідженням встановлено, що у постраждалих з вертебро-абдомінальною травмою можливе використання як тактики «early total care», яка показана у разі помірної внутрішньої кровотечі, пошкоджень великого сальника та брижі кишки, так і тактики «damage control surgery», яка показана за наявності великої внутрішньої кровотечі, пошкоджень печінки, селезінки та органів позаочеревинного простору.

Висновки. Використання тактики «damage control surgery» у постраждалих з вертебро-абдомінальною травмою має переваги, що доведено зменшенням смертності на 6,3% та частоти виникнення інфекційних ускладнень на 3,5%.

Ключові слова: постраждалі; вертебро-абдомінальна травма; ДТП; лікування.

Klinichna khirurhiia. 2019 June;86(6):34-37.
DOI: 10.26779/2522-1396.2019.06.34

Застосування біоактивного боратного скла для лікування трофічних ран у дітей з мієлодисплазією

М. Г. Мельниченко¹, І. Р. Діланян², Л. П. Матвійчук², А. М. Клименко³

¹Одеський національний медичний університет,

²Одеська обласна дитяча клінічна лікарня,

³Медичний центр «Медиво», м. Одеса

Реферат

Мета. Оцінити можливість використання боратного скломатеріалу під час лікування трофічних ран у дітей з мієлодисплазією.

Матеріали і методи. Представлено дані щодо 3 дітей, які у періоді новонародженості були оперовані з приводу спинномозкових гриж. Усі діти через мієлодисплазію мали порушену трофіку нижніх кінцівок, що обумовило тяжкий перебіг загоювання ран або пролежнів. Біоактивне боратне скло «Mirragen» виробництва США для лікування трофічних ран у цих дітей запропонував медичний центр «Медиво».

Результати. Застосування біоактивного боратного скла під час лікування трофічних ран у дітей з мієлодисплазією було ефективне. Глибокі рани протягом 8 тижнів повністю загоїлись без ускладнень, а поверхнева рана-пролежень — протягом 5 тижнів. Рани поступово епітелізувалися як з глибини, так із периферії зі швидкістю до 12-15% площі на тиждень. Негативної загальної або місцевої реакції на боратне скло у пацієнтів не спостерігали.

Висновки. Тимчасовий біоматеріальний каркас із боратного скла забезпечує необхідну форму для утворення нових тканин і сприяє швидкому загоєнню ран. Застосування біоактивного боратного скла є ощадливим та ефективним методом лікування трофічних ран у дітей з мієлодисплазією.

Ключові слова: біоактивне боратне скло; рани, що тяжко загоюються; діти.

Klinichna khirurhiia. 2019 June;86(6):38-42.
DOI: 10.26779/2522-1396.2019.06.38

Оцінка впливу ремоделюючого та мікробного факторів на результати тотального ендопротезування колінного суглоба у хворих з ревматоїдним артритом

С. І. Герасименко, М. В. Полулях, Л. М. Панченко, О. Б. Лютко, А. М. Бабко, А. С. Герасименко, Є. М. Автомєєнко

Інститут травматології та ортопедії НАМН України, м. Київ

Реферат

Мета. Оцінити вплив ремоделюючого та мікробного факторів на результати тотального ендопротезування (ТЕП) колінного суглоба у хворих з ревматоїдним артритом (РА).

Матеріали і методи. Порівняно результати мікробіологічних досліджень операційного матеріалу з результатами клонування стовбурових стромальних клітин кісткового мозку. Мікробіологічно та мікроскопічно вивчено 247 зразків операційного матеріалу, взятого під час виконання первинного ТЕП колінного суглоба у 64 хворих з РА.

Результати. Як показали дослідження, в 1 см³ спонгіозної кістки дистального відділу стегнової кістки у 1,4 разу більша загальна кількість ядровмісних клітин, ніж в 1 см³ спонгіози проксимального відділу великогомілкової кістки (відмінність статистично недостовірна). У дистальному відділі стегнової кістки кількість колонієутворюючих одиниць фібробластів (КУОф) у 1 см³ у 9,8 разу нижча кількості КУОф в 1 см³ у проксимальному відділі великогомілкової кістки (відмінність статистично достовірна), а ефективність клонування КУОф відповідно більш як 2,1 разу нижча (відмінність статистично недостовірна).

Висновки. Високий ступінь контамінації переважно грампозитивними мікроорганізмами кісткового операційного матеріалу 82,8% хворих з РА, взятого під час первинного ТЕП колінного суглоба, має сильну (майже функціональну) лінійну зворотну кореляцію (коефіцієнт r = -0,98) з остеогенною активністю стовбурових стромальних клітин кісткового мозку кісток, які утворюють колінний суглоб, що потребує перегляду підходів до підготовки та виконання хірургічного втручання для забезпечення ефективного ортопедичного лікування та стандартів протоколів.

Ключові слова: ревматоїдний артрит; тотальне ендопротезування; колінний суглоб.

Klinichna khirurhiia. 2019 June;86(6):43-46.
DOI: 10.26779/2522-1396.2019.06.43

Особливості лікування хребетно-спинномозкових пошкоджень у хворих з політравмою

В. М. Шимон, С. С. Філіп, А. А. Шерегій, М. В. Шимон, В. В. Литвак

Ужгородський національний університет

Реферат

Мета. Напрацювання діагностичних критеріїв та якісних методів лікування постраждалих з політравмою.

Матеріали і методи. Проаналізовано результати мініінвазивного хірургічного та консервативного лікування 379 пацієнтів з політравмою та пошкодженнями хребта на базі клініки хірургії та ортопедії медичного факультету Університету за 2010 — 2018 рр. Подано характеристику пошкоджень хребта за його відділами та їх тяжкості, а також пошкоджень інших систем і органів черевної порожнини.

Результати. Дотримання суворих показань до оперативного втручання та його виконання в перші 6 — 8 год у разі ускладнених переломів хребта є запорукою покращення стану хворого та відновлення деяких функцій спинного мозку.

Висновки. Заходи, направлені на ранню активізацію потерпілих, мають включати першочергове виконання хірургічного втручання на пошкоджених органах, а в подальшому, якщо є можливість (за наявності чіткого анестезіологічного забезпечення) — одномоментне втручання на пошкодженому хребті, особливо у пацієнтів з ускладненою травмою, як на задніх, так і на передніх його відділах.

Ключові слова: політравма; хребет; пошкодження; мініінвазивні методи.

Klinichna khirurhiia. 2019 June;86(6):47-52.
DOI: 10.26779/2522-1396.2019.06.47

Морфологічні особливості дренажних систем яєчка

В. М. Байбаков

Дніпровський медичний інститут традиційної та нетрадиційної медицини, Дніпровський спеціалізований клінічний медичний центр матері та дитини імені проф. М. Ф. Руднєва

Dnipro, Ukraine

Реферат

Мета. Визначити особливості організації морфологічних структур дренажних систем яєчка та їх роль у патогенезі чоловічого безпліддя.

Матеріали і методи. Структура та взаємозв’язки морфологічних параметрів дренажних систем яєчка досліджені на 71 біоптаті яєчка, забраного під час некропсії чоловіків зрілого віку (22 — 35 років). На гістологічних препаратах яєчок за допомогою морфометричної лінійки АМ-9-4 та сітки Стефанова на 25 точках виконували заміри зовнішніх діаметрів артеріол, капілярів, венул і нервів.

Результати. Тотальним дослідженням гістологічних зрізів препаратів сім’яного канатика в ділянці глибокого кільця пахового каналу отримано такі морфологічні дані: сумарну кількість великих судин у всіх зрізах препаратів склали 16 артерій загальною площею 51,3805 × 10^-3 мм²; 28 вен загальною площею 38,2511 × 10^-3 мм²; 18 артеріол загальною площею 2,8136 × 10^-3 мм²; 30 венул загальною площею 2,2681 × 10^-3 мм²; виявлено 4 нерви загальною площею 0,3686 × 10^-3 мм² та 4 нервових стовбури загальною площею 3,5801 × 10^-3 мм².

Висновки. Отримані дані гістологічного та морфологічного дослідження зразків сім’яного канатика підтверджують припущення, що в його проксимальному відділі розташовані більш значні за розміром і менш значні за кількістю кровоносні судини, а нерви, діаметр яких об’єктивно менше нервових стовбурів, більш виражені в напрямку дистального відділу сім’яного канатика.

Ключові слова: дренажні системи яєчка; безпліддя; хірургічні захворювання; морфометрія; сім’яний канатик; гістологічний препарат.

Klinichna khirurhiia. 2019 June;86(6):53-59.
DOI: 10.26779/2522-1396.2019.06.53

Имплантация коллагеновой мембраны с адсорбированными мультипотентными стромальными клетками в эксперименте

И. В. Майбородин¹, С. В. Хоменюк¹, Т. В. Михеева¹, Г. Ю. Ярин², В. И. Майбородина³, Н. В. Оноприенко⁴, И. А. Вильгельми², А. И. Шевела¹

¹Институт химической биологии и фундаментальной медицины СО РАН, г. Новосибирск,

²Новосибирский научно-исследовательский институт травматологии и ортопедии Министерства здравоохранения Российской Федерации,

³Институт молекулярной патологии и патоморфологии Федерального исследовательского центра фундаментальной и трансляционной медицины Министерства науки и высшего образования Российской Федерации, г. Новосибирск,

⁴Новосибирский государственный медицинский университет Министерства здравоохранения Российской Федерации

Реферат

Цель. Проследить процессы, которые происходят с аутологичными мультипотентными мезенхимальными стромальными клетками (ММСК) костномозгового происхождения после имплантации их в организм на поверхности коллагенового материала в эксперименте.

Материалы и методы. Методами световой микроскопии с применением люминесценции изучали изменения подкожно-жировой клетчатки крыс после имплантации коллагеновой мембраны с пассивно адсорбированными на поверхности ММСК с трансфицированным геном GFP и дополнительно окрашенными Vybrant® CM-Dil клеточными мембранами.

Результаты. При использовании люминесценции через 1 нед после имплантации коллагенового материала с адсорбированными ММСК рядом с имплантатом были найдены типичные очень мелкие сосуды с однослойной оболочкой, которая очень интенсивно флюоресцировала при установке родаминового фильтра. На 2-й неделе на периферии коллагенового материала и рядом с имплантатом на фоне применения родаминового фильтра красным цветом светились только мелкие включения в макрофагах. В последующем постепенно уменьшались как число таких светящихся объектов, вплоть до единичных, которых находили очень редко, так и интенсивность их флюоресценции.

Выводы. Основной причиной усиления васкуляризации тканей вокруг имплантированного коллагена с адсорбированными на поверхности ММСК является дифференцирование их в клеточные элементы сосудистых оболочек. Начиная со 2-й недели все ММСК подвергаются деструкции и фагоцитируются макрофагами, также к этому сроку исчезают структуры из этих ММСК в результате их дифференцирования, в том числе и сосуды.

Ключевые слова: коллаген; мультипотентные мезенхимальные стромальные клетки; имплантация; ангиогенез; макрофаги.

Klinichna khirurhiia. 2019 June;86(6):60-72.
DOI: 10.26779/2522-1396.2019.06.60

Сепсис—3: оновлені визначення, потенційні проблеми та подальші практичні кроки

І. А. Криворучко¹, В. В. Бойко^1,2, Ю. В. Іванова^1,2, С. А. Андреєщев³

¹Харківський національний медичний університет МОЗ України,

²Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України, м. Харків,

³Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ

Sepsis-3: renewed determinations, potential problems and further practical foot steps

І. А. Кryvoruchko¹, V. V. Boyko^1,2, Yu. V. Іvanova^1,2, S. А. Аndreieshchev³

¹Kharkiv National Medical University МH of Ukraine,

²Zaytsev Іnstitute of General and Urgent Surgery, Kharkiv,

³Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv

Klinichna khirurhiia. 2019 June;86(6):73-76.
DOI: 10.26779/2522-1396.2019.06.73

Застосування новітніх пероральних антикоагулянтів у лікуванні та профілактиці тромбоемболічних ускладнень

В. М. Мерецький, І. В. Мерецька

Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

Application of a new peroral anticoagulants in treatment and prophylaxis of thromboembolic complications

1. М. Меretskyi, І. V. Меretska

І. Gorbachevskyi Теrnopil National Medical University

Klinichna khirurhiia. 2019 June;86(6):77-80.

Звіт про роботу Всеукраїнського симпозіуму з міжнародною участю «Новітні технології в діагностиці та лікуванні сепсису» (Запоріжжя, 16 — 17 травня 2019 р.)

Report on the work of the All­Ukrainian Symposium with international participation «New technologies in the diagnosis and treatment of sepsis» (Zaporizhzhia, 16–17 may 2019)