медицинский портал

Разделы медицины

  • Информация
    • Акушерство и гинекология
    • Детская хирургия
    • Гастроэнтерология
    • Колопроктология
    • Нейрохирургия
    • Онкология
    • Отоларингология
    • Пластическая хирургия
    • Сосудистая хирургия
    • Травматология и ортопедия
    • Урология
    • Флебология
    • Хирургия
    • Эндокринология
    • Препараты
    • Пациентам

Клінічна хірургія — 2018 квітень

 

Хірургічне лікування хворих з гострим біліарним панкреатитом та жовчною гіпертензією

О. І. Дронов, І. Л. Насташенко, Я. М. Сусак, Р. С. Цимбалюк, І. О. Тюлюкін

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ

Реферат

Мета. Поліпшити результати лікування хворих на гострий біліарний панкреатит (ГБП) з жовчною гіпертензією шляхом застосування індивідуального підходу до вибору хірургічної техніки в ранній фазі захворювання.

Матеріали і методи. Проаналізовані результати діагностики та лікування 140 пацієнтів з ГБП та жовчною гіпертензією. Чоловіків було 33, жінок – 107, віком від 22 до 88 років, середній вік – 57,6 року. В усіх пацієнтів біліарне походження панкреатиту діагностовано відповідно до критеріїв, запропонованих Голландською дослідницькою групою з вивчення панкреатиту. Хворі розподілені на дві групи відповідно до термінів проведення декомпресійних лікувальних заходів. У 1–шу групу увійшли 70 хворих, яким декомпресійні хірургічні втручання виконано в перші 72 год від первинного виникнення абдомінального болю незалежно від терміну госпіталізації в клініку, в 2–гу – 70 пацієнтів, у яких застосували вичікувальну тактику з консервативною терапією відповідно до тяжкості захворювання, декомпресійні методи використали пізніше 72 год від початку захворювання.

Результати. У хворих 1–шої групи виконано 49 фіброгастродуоденоскопій (ФГДС) з папілосфінктеротомією та літоекстракцією, 10 черезшкірно черезпечінкових пункційних дренувань, 13 лапароскопічних холецистектомій із зовнішнім дренуванням позапечінкових жовчних проток (у 5 пацієнтів виконано лапароскопічну холедохоскопію з літоекстракцією). Некротичні форми гострого панкреатиту (ГП) виявлені у 26 (37,1%) пацієнтів, у 12 (46,2%) з них виникло інфікування. Середня тривалість лікування становила 15,48 доби, летальність склала 8,57%. У хворих 2–гої групи проведено 22 ФГДС з папілосфінктеротомією та літоекстракцією, 5 черезшкірно черезпечінкових пункційних дренувань, 6 холецистектомій (з них 5 із зовнішнім дренуванням загальної жовчної протоки), 18 некрсеквестректомій (в 11 пацієнтів додатково виконана холецистектомія, у 7 – дренування позапечінкових жовчних проток). Некротичні форми ГП розвинулися у 38 (54,3%) пацієнтів, з них у 25 (65,8%) виникло інфікування. Середня тривалість лікування становила 22,2 доби, летальність – 17,14%.

Висновки. Застосування декомпресійних оперативних втручань для ліквідації жовчної гіпертензії у пацієнтів з ГБП у перші 72 год від початку захворювання дає змогу зменшити частоту розвитку некротичних та інфікованих форм, тяжкість захворювання, рівень летальності та тривалість перебування в стаціонарі.

Ключові слова: гострий біліарний панкреатит; холедохолітіаз; ендоскопічна папілосфінктеротомія; лапароскопічна холецистектомія; черезшкірно черезпечінкова холангіостома; холедохоскопія.

 

 

Візуалізація жовчних проток під час лапароскопії за допомогою HEV LapVisіon

О. В. Огурцов, О. В. Лукавецький

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Реферат

Мета. Визначити ефективнісь інтраопераційної візуалізації біліарного дерева з використанням флуоресцентної холангіографії (ФХ) і High–energy visible laparoscopy vison (HEV LapVision) під час лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ).

Матеріали і методи. У 25 пацієнтів виконали ЛХЕ. Для проведення ФХ перед операцією пацієнтам внутрішньовенно вводили флуоресцеїн. Для візуалізації флуоресценції під час лапароскопічної інтервенції використовували HEV LapVison.

Результати. Інтраопераційно у 90% хворих візуалізовано міхурову протоку (МП) та місце її впадіння в загальну жовчну протоку. У 13 (52%) пацієнтів анатомія була типовою, у 7 (28%) спостерігали варіабельність анатомії: паралельне розташування МП і загальної печінкової протоки (ЗПП) та низький рівень впадіння МП у гепатикохоледох.

Висновки. ФХ – простий метод для інтраопераційної навігації та «критичного погляду на безпеку» під час ЛХЕ. ФХ разом із HEV LapVison є новою хірургічною технікою, яка дає можливість ідентифікувати позапечінкові жовчні протоки. Даний метод можна використовувати як допоміжний під час ЛХЕ, щоб уникнути пошкодження жовчних проток.

Ключові слова: флуоресценція; лапароскопія; інтраопераційне контрастування; жовчні протоки.

 

 

Досвід невідкладної лапароскопії у хворих з підвищеним ризиком оперативного втручання

М. І. Тутченко¹, Б. І. Слонецький², Г. Г. Рощин², Т. М. Зантарая¹, І. В. Вербицький²

¹Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ,

²Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ

Реферат

Мета. Оцінити ефективність невідкладної лапароскопії (НЛ) у хворих з гострими захворюваннями органів черевної порожнини (ГЗОЧП) та підвищеним операційно–анестезіологічним ризиком (ПОАР).

Матеріали і методи. Проаналізовано результати діагностики та лікування 671 пацієнта з ГЗОЧП. Усіх пацієнтів розподілили на дві групи. У 2–й групі (169 пацієнтів), на відміну від 1–ї групи (502 пацієнти), діагностичний комплекс розширили, застосувавши НЛ.

Результати. Застосування НЛ у хворих з ГЗОЧП прискорило верифікацію патологічного процесу на 24,76%, збільшило кількість лапароскопічних втручань на 35,79%, що супроводжувалось зменшенням частоти місцевих ускладнень на 6,7%, системних – на 4,28%, летальності – на 1,77%.

Висновки. Отримані результати свідчать про доцільність обгрунтованого застосування НЛ у хворих з ГЗОЧП та ПОАР.

Ключові слова: гострі хірургічні захворювання; шлунково–кишковий тракт; невідкладна лапароскопія; черевна порожнина.

 

 

Зміни в мікроциркуляторному руслі під час оперативних втручань з приводу спайкової кишкової непрохідності

І. М. Дейкало, В. В. Буката, А. В. Чорномидз

Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

Реферат

Мета. Дослідити стан мікроциркуляції (МЦ) у пацієнтів із спайковою кишковою непрохідністю (СКН) в інтраопераційному періоді.

Матеріали і методи. Проаналізовано зміни периферичної МЦ у хворих із СКН протягом оперативного втручання шляхом проведення лазерної допплерівської флоуметрії.

Результати. Протягом оперативного втручання відбуваються зміни як перфузії периферичних тканин, так і регуляторних механізмів, які впливають на стан мікроциркуляторного русла (МЦР). Найтяжчі зміни зафіксовано в кінці оперативного втручання. Порівняння показників, отриманих під час лапаротомних та лапароскопічних оперативних втручань, показало, що використання мініінвазивних технологій супроводжується більш повільними та менш вираженими змінами перфузії тканин, ніж використання відкритих оперативних методик.

Висновки. Виявлені зміни в МЦР дають підстави вважати, що в інтраопераційному періоді відбуваються значні порушення МЦ, які можуть спричинити серйозне погіршення перебігу післяопераційного періоду. Вплив на зміни МЦ в інтраопераційному періоді значно покращить перебіг захворювання та запобігатиме виникненню тяжких ускладнень у хворих із СКН.

Ключові слова: інтраопераційний період; лазерна допплерівська флоуметрія; спайкова кишкова непрохідність; мікроциркуляторне русло.

 

Віддалені результати черезшкірного коронарного втручання у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та цукровим діабетом

Г. Б. Маньковський

Науково–практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України – Клініка для дорослих, м. Київ

Реферат

Мета. Оцінка віддалених результатів черезшкірного коронарного втручання (ЧШКВ) у хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС) та цукровим діабетом (ЦД).

Матеріали і методи. Проаналізовано результати анкетування 459 пацієнтів.

Результати. Після ЧШКВ у хворих з ІХС та ЦД достовірно частіше виникали рецидиви стенокардії, а також потреба виконувати повторну коронарографію і повторне ЧШКВ у порівнянні з хворими, які не мали порушення вуглеводного обміну. Наявність ЦД у хворих з ІХС не впливала на частоту повторного втручання після ЧШКВ із застосуванням стентів з медикаментозним покриттям. Після балонної ангіопластики чи імплантації стентів без медикаментозного покриття у хворих з ІХС та ЦД достовірно частіше виникала необхідність виконання повторного ЧШКВ.

Висновки. Балонна ангіопластика чи імплантація стентів без медикаментозного покриття у хворих з ІХС та ЦД призводить до зростання ризику рестенозу в порівнянні з пацієнтами, які не мають ЦД.

ЦД достовірно не призводить до зростання ризику рестенозу після первинного ЧШКВ з використанням стентів з медикаментозним покриттям.

Ключові слова: черезшкірне коронарне втручання; цукровий діабет; ішемічна хвороба серця; віддалені результати.

 

Гемодинамічні аспекти розвитку рецидиву варикозного розширення вен нижніх кінцівок у пацієнток із варикозним розширенням вен тазу

О. І. Наболотний

Науково–практичний центр профілактичної та клінічної медицини Державного управління справами, м. Київ

Реферат

Мета. Вивчити гемодинамічні механізми розвитку рецидиву варикозного розширення вен нижніх кінцівок (ВНК) у пацієнток із варикозним розширенням вен тазу.

Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів оперативного лікування 50 хворих репродуктивного віку, яким за період з 2012 по 2014 р. виконано ендовенозну лазерну абляцію (ЕВЛА) великої підшкірної вени (ВПВ). У 3 хворих у термін спостереження 3 роки виявлено рецидив варикозного розширення ВНК.

Результати. Рефлюкс із внутрішніх клубових вен через v.obturatoria поширюється на v. pudenda externa і гирло ВПВ. Оскільки стовбур ВПВ оклюзований після раніше проведеної ЕВЛА, патологічний рефлюкс дренується в бокові гілки – передню додаткову вену або вену Джіакоміні. За таким самим гемодинамічним механізмом розвиваються і деякі форми первинного позасистемного варикозного розширення ВНК.

Висновки. Тазовий венозний рефлюкс спричиняє рецидив варикозного розширення ВНК у 6% хворих (95% довірчого інтервалу 1,1% – 14,4%) після ЕВЛА в термін спостереження 3 роки. За наявності рефлюксу крові у внутрішніх клубових венах рекомендовано виконувати кросектомію з метою зниження ризику виникнення рецидиву варикозного розширення ВНК у майбутньому.

Ключові слова: варикозне розширення вен тазу; флебографія; ендовенозна лазерна абляція.

 

 

Особливості гострого періоду травматичної хвороби у потерпілих з ожирінням

С. Д. Хіміч1, О. М. Чемерис2

1Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова,

2Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Ключові слова: ожиріння; політравма; травматична хвороба.

Реферат

Мета. З’ясувати особливості розвитку та перебігу гострого періоду травматичної хвороби (ГПТХ) у пацієнтів з різним ступенем ожиріння.

Матеріали і методи. Проаналізовані результати спостереження 64 пацієнтів із поєднаною закритою травмою тіла.

Результати. У всіх 14 (21,9%) (р < 0,04) пацієнтів із ІІ, ІІІ ступенем ожиріння діагностовано гемопневмоторакс. Ще одне гостре порушення дихальної дисфункції – швидкий розвиток респіраторного дистрес–синдрому (РДС). У потерпілих із І ступенем ожиріння у гострому періоді травматичної хвороби швидко розвивався набряк легень, походження якого трактували як нейрогенне внаслідок поєднання закритої травми грудної клітки із закритою черепно–мозковою травмою. З–поміж особливостей травного каналу звертала на себе увагу поява гострих стресових ерозивних виразок шлунка у пацієнтів із ІІ, ІІІ ступенем ожиріння.

Висновки. Перебіг ГПТХ у пацієнтів з ожирінням значно тяжчий, що зумовлено стійкими дисфункціями в період травматичного шоку (ТШ).

 

 

Застосування еластографії зсувної хвилі в комплексі з трансректальною біопсією в діагностиці захворювань передміхурової залози

Ф. З. Гайсенюк1, С. В. Головко2, О. Ф. Савицький3, В. М. Кравчук2

1Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ,

2Національний військово–медичний клінічний центр «ГВКГ», м. Київ,

3Українська військово–медична академія, м. Київ

Реферат

Мета. Визначення ефективності та інформативності методу еластографії зсувної хвилі (ЕЗХ) в рамках скринінгу раку передміхурової залози (ПЗ); визначення інформативності ЕЗХ для виявлення і характеристики раку ПЗ; вироблення рекомендацій щодо використання даного методу в загальній практиці, визначення його недоліків та обмежень.

Матеріали і методи. Дослідження із залученням 31 пацієнта проведено в клініці урології НВМКЦ «ГВКГ». Пацієнтів розподілили на 4 групи: група 1 (n=7) – контрольна (умовно здорові пацієнти), група 2 (n=8) – пацієнти з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ), група 3 (n=8) – пацієнти з хронічним простатитом, група 4 (n=8) – пацієнти з раком ПЗ. Всім пацієнтам проводили комплексне трансректальне ультразвукове дослідження (ТРУЗД) ендокавітальним ЕС 6,5 MГц/10R датчиком з використанням ЕЗХ. Пацієнтам груп 2, 3, 4 виконували трансректальну, мультифокальну біопсію ПЗ за стандартною 12–точковою схемою, додатково – біопсію з підозрілих ділянок, виявлених за допомогою ЕЗХ.

Результати. У всіх пацієнтів дані патогістологічного дослідження корелювали з даними ЕЗХ.

Висновки. ЕЗХ може бути додатковим методом отримання зображень ПЗ до традиційного ТРУЗД і магнітно–резонансної томографії (МРТ).

Ключові слова: еластографія; передміхурова залоза.

 

 

Роль трансуретральної резекції передміхурової залози у лікуванні простатичної інтраепітеліальної неоплазії

М. П. Мельничук

Науково–практичний центр профілактичної та клінічної медицини Державного управління справами, м. Київ

Реферат

Мета. Встановити ефективність трансуретральної резекції передміхурової залози (ТУРПЗ) у пацієнтів з простатичною інтраепітеліальною неоплазією (ПІН) центральної зони.

Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 72 хворих з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ) І–ІІІ стадій та ПІН центральної зони. В залежності від тактики лікування пацієнти розподілені на 3 групи: динамічне спостереження (група 1), терапія дутастеридом (група 2) та ТУРПЗ (група 3). Період спостереження становив 3 роки.

Результати. Серед пацієнтів з ПІН центральної зони передміхурової залози (ПЗ) рак передміхурової залози (РПЗ) виявлено у 15 (20,8%). За відсутності лікування частота РПЗ становила 42,9%. У той же час у хворих після ТУРПЗ аденокарциноми ПЗ протягом періоду спостереження не виявлено.

Висновки. Оперативне втручання в обсязі ТУРПЗ є ефективним методом попередження злоякісної трансформації ПІН. Лікування пацієнтів з ПІН спрямоване на зменшення частоти розвитку РПЗ.

Ключові слова: простатична інтраепітеліальна неоплазія; трансуретральна резекція передміхурової залози.

 

Хірургічне лікування необструктивної азооспермії, обумовленої гіпергонадотропним гіпогонадизмом

О. Д. Нікітін

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ

Реферат

Мета. Визначення ефективності методики інтрацитоплазматичного введення сперматозоїду (ICSI) у лікуванні безплідних чоловіків з гіпергонадотропним гіпогонадизмом, ускладненим необструктивною азооспермією (НОА), із застосуванням для екстракції сперміїв технологій TESE (екстракція сперматозоїдів), TESA (черезшкірна аспірація сперми з яєчка), а також їх комбінації (TESE та TESA).

Матеріали і методи. Пацієнтів розподілено на три групи: група 1 (TESE) – 31 пацієнт, якому для екстракції сперміїв з яєчка застосовували TESE; група 2 (TESА) – 33 пацієнти, яким для екстракції сперміїв з яєчка застосовували TESА; група 3 (TESE та TESА) – 35 пацієнтів, яким для екстракції сперміїв з яєчка одночасно застосовували TESE та TESА. Загальний термін спостереження за ефективністю лікування пацієнтів даної групи – 2 роки.

Результати. Екстракція сперміїв за методикою TESE забезпечила вдалу екстракцію сперматозоїдів у 8 (25,8%) із 31 пацієнта групи 1. Після використання методики ICSI у 16,1% дружин цих пацієнтів запліднення було успішним, завагітніли 12,9%, народили 9,7%. Екстракція сперміїв за методикою TESА забезпечила вдалу екстракцію сперматозоїдів у 12 (36,4%) із 33 пацієнтів групи 2. Після використання методики ICSI у 24,2% дружин цих пацієнтів запліднення було успішним, завагітніли 18,2%, народили 12,1%. Екстракція сперміїв за поєднаною методикою TESE та TESА забезпечила вдалу екстракцію сперматозоїдів у 16 (45,7%) із 35 пацієнтів групи 3. Після використання методики ICSI у 34,3% дружин цих пацієнтів запліднення було успішним, завагітніли 28,5%, народили 20,0%.

Висновки. Запропонована комбінована методика (TESE та TESA) екстракції сперми у безплідних чоловіків з НОА, обумовленою гіпергонадотропним гіпогонадизмом, частіше є вдалою, після неї показники успішного запліднення яйцеклітин та народжуваності вищі у порівнянні з методиками TESE чи TESA.

Ключові слова: безпліддя; гіпергонадотропний гипогонадизм; біопсія яєчка; допоміжні репродуктивні технології.

 

 

Трехуровневая подтяжка лица

И. Ю. Слюсарев1, Н. И. Слюсарев1, П. А. Денищук2

1Клиника пластической косметической хирургии, г. Полтава,

2Медицинский центр «Ана–Космо», г. Киев

Реферат

Цель. С помощью ультразвукового исследования (УЗИ) отследить и сравнить качество стабилизации покровных тканей средней зоны лица спустя длительное время после выполнения трехуровневой подтяжки лица и классического SMAS лифтинга.

Материалы и методы. В исследовании приняли участие 40 женщин в возрасте 42 – 70 лет, которым была выполнена подтяжка лица 5 – 8 лет назад. Исследуемую группу составили 20 женщин, которым была выполнена трехуровневая подтяжка лица, контрольную группу – 20 женщин, которым подтяжка лица была выполнена по классической методике.

Результаты. Средние показатели толщины покровных элементов в проекции якорных точек у пациенток спустя 5 – 8 лет после классической подтяжки лица: B – 3,9 мм, D – 5,9 мм, H – 6,6 мм; после трехуровневой подтяжки лица: В – 4,8 мм, D – 8,5 мм, H – 6,6 мм.

Выводы. Методика трехуровневой подтяжки лица показана пациентам с выраженными рельефными искажениями средней зоны лица, обеднением суборбитальной и скуловой зон.

Ключевые слова: трехуровневая подтяжка лица; якорные точки на лице.

 

Пластика місцевими тканинами як елемент хірургічного лікування оро– та фарингостом

С. Ю. Карп1, О. О. Галай2

1Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького,

2Львівський державний онкологічний регіональний лікувально–діагностичний центр

Реферат

Мета. Визначали ефективність різних видів локальної пластики в хірургічному лікуванні оростом (ОС) та фарингостом (ФС).

Матеріали і методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування ОС та ФС із застосуванням місцевих тканин у 52 пацієнтів. Проведена порівняльна оцінка ефективності застосованих хірургічних втручань.

Результати. Шляхом застосування локальних клаптів для закриття ОС та ФС досягнуто стійкого результату лікування без повторного утворення стоми в середньому у 75%.

Висновки. Пластика місцевими тканинами є простим та ефективним методом, який доцільно використовували як першу лінію хірургічного лікування ОС та ФС.

Ключові слова: рак голови та шиї; оростома; фарингостома; реконструктивна хірургія; місцеві клапті.

 

 

Використання «wide awake» анестезії для покращення результатів сухожильно–м’язових транспозицій на кисті

А. А. Безуглий, М. П. Оберемок; С. В. Тимошенко, А. С. Лисак

Інститут травматології та ортопедії НАМН України, м. Київ

РефератМета. Визначити роль і місце «wide awake» анестезії для покращення результатів сухожильно–м’язових транспозицій на кисті.Матеріали і методи. Протягом 2016 – 2017 рр. «wide awake» анестезія застосована у 32 хворих із наслідками травм верхньої кінцівки віком від 16 до 68 років. Середній вік хворих – (38,7 ± 14,7) року.Результати. Оцінено результати «бадьорої місцевої анестезії без накладання джгута» для забезпечення виконання сухожильно–м’язових транспозицій та мобілізуючих операцій на кисті.Висновки. Виявлено високу ефективність «wide awake» анестезії при необ’ємних функцієутворюючих втручаннях із залученням складних ковзних та активних структур, відновлення яких вимагає тісної інтраопераційної взаємодії з пацієнтом.Ключові слова: сухожильно–м’язові транспозиції; мобілізація; анестезія.

 

Експериментальна оцінка перитонізації степлерного шва як методу профілактики ускладнень після рукавної резекції шлунка

І. М. Тодуров1, О. В. Перехрестенко1, І. М. Савицька2, С. В. Косюхно1, О. О. Калашніков1, О. І. Плегуца1, О. А. Потапов1

1Центр інноваційних медичних технологій НАН України, м. Київ,

2Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ

Реферат

Мета. Оцінка доцільності перитонізації лінії степлерної резекції з метою профілактики кровотечі зі степлерного шва та його неспроможності.

Матеріали і методи. Дослідження проведено на 18 лабораторних кролях, яким було виконано рукавну резекцію шлунка: у 9 тварин (група 1) – з перитонізацією лінії степлерного шва, у 9 тварин (група 2) – без перитонізації. Проаналізовано структурні зміни стінки шлунка в ділянці степлерного шва в обох групах тварин.

Результати. Перитонізація лінії степлерного шва призвела до поглиблення ішемічних змін стінки шлунка.

Висновки. Перитонізація лінії рукавної резекції шлунка сприяє профілактиці післяопераційної кровотечі зі степлерного шва, проте не запобігає його неспроможності.

Ключові слова: рукавна резекція шлунка; лінія степлерного шва; перитонізація; неспроможність; кровотеча; профілактика.

 

 

Дискусійні питання правових наслідків надання хірургічної допомоги відповідно до засад нової медичної реформи

П. Ф. Музиченко, А. М. Біляков, Н. М. Ергард

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ

Реферат

Мета. Розглянути відповідно до засад нової медичної реформи гострі питання можливих правових наслідків надання хірургічної допомоги.

Матеріали і методи. Проаналізовано статтю 140 Кримінального кодексу України (далі – КК України) у зв’язку з Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 1422 від 29.12.2016 р. «Про внесення змін до Наказу Міністерства охорони здоров’я України від 28.09.2012 №751», (далі – Наказ МОЗ України № 1422), яким запропоновано використання міжнародних протоколів під час надання медичної допомоги.

Результати. З’ясовано, що введення міжнародних протоколів під час надання медичної допомоги, як передбачено в Наказі МОЗ України №1422, викликає ряд дискусійних питань з огляду на нинішню економічну ситуацію в Україні, яка впливає на забезпеченість лікарняних закладів необхідними інструментально–діагностичними засобами, та запропоновано шляхом їх вирішення.

Висновки. Висвітлення можливих правових наслідків надання хірургічної допомоги населенню України та юридична незахищеність лікарів–хірургів у майбутньому стане підґрунтям для обговорення з подальшим прийняттям нормативно–правової бази, де буде обґрунтовано алгоритм дій медичних фахівців під час надання медичної допомоги.

Ключові слова: хірургія; нормативно–правова база; міжнародні протоколи; клінічні настанови.

 

 

Сучасні погляди на розтягування тканин з власним кровообігом у реконструктивній хірургії наслідків опіків

О. А. Жернов, Г. П. Козинець, М. Кітрі

Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ

 

Синдром системного капілярного витоку та методи його корекції в інтенсивній терапії критичних станів

А. І. Могильник

Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава

 

Патофизиологические особенности анестезиологического обеспечения при холецистэктомии

Е. Н. Салех

Одесский национальный медицинский университет

 

Особливості диференціальної діагностики доброякісних пухлин легень та її значення для вибору хірургічної тактики

І. О. Винниченко, Ю. В. Москаленко, М. Ю. Сердюк, О. І. Винниченко

Медичний інститут Сумського державного університету

 

Герметизація малого перфоративного отвору стравоходу в умовах утрудненої візуалізації

В. О. Шапринський, В. Ф. Кривецький, В. Г. Сулейманова, Б. О. Мітюк, Hаср Закі Наджіб

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

 

Спостереження защемлення внутрішньої грижі Петерсена

В. В. Власов, І. В. Бабій, В. В. Загоруйко, Б. О. Левчук

Хмельницька обласна лікарня

 

Карцинома прищитоподібної залози у складі полігландулярного первинного гіперпаратиреозу

А. Є. Коваленко, Ю. М. Таращенко, А. М. Кваченюк, М. Ю. Болгов, Б. Б. Гуда, М. Д. Мельник

Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України, м. Київ

 

Клінічне спостереження нетипової медулярної карциноми щитоподібної залози

Р. П. Ткаченко1, О. Г. Курик1, 2, А. С. Головко2, А. І. Денисенко1

1Науково–практичний центр профілактичної та клінічної медицини Державного управління справами, м. Київ,

2Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ

 

Тривале комбіноване лікування злоякісних пухлин мозкового шару надниркових залоз

А. Є. Коваленко, А. М. Кваченюк, М. Ю. Болгов, Ю. М. Таращенко, П. П. Зінич, О. В. Омельчук, Б. Б. Гуда

Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМН України, м. Київ

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *


Медицинский сайт Surgeryzone

© 2010  
Информация не является указанием для лечения. По всем вопросам обязательна консультация врача.




Adblock detector