медицинский портал

Разделы медицины

  • Информация
    • Акушерство и гинекология
    • Детская хирургия
    • Гастроэнтерология
    • Колопроктология
    • Нейрохирургия
    • Онкология
    • Отоларингология
    • Пластическая хирургия
    • Сосудистая хирургия
    • Травматология и ортопедия
    • Урология
    • Флебология
    • Хирургия
    • Эндокринология
    • Препараты
    • Пациентам
▼ Я покупаю ссылки здесь ▼

Клінічна хірургія — 2018 — №8

Пост опубликован: 10.10.2018

 

Хирургическое лечение атеротромботической и гемодинамической форм ишемического инсульта

В. В. Бойко1, Ю. В. Иванова1, В. А. Прасол1, С. А. Андреещев2, И. С. Пуляева1

1Институт общей и неотложной хирургии имени В. Т. Зайцева НАМН Украины, г. Харьков,

2Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, г. Киев

Реферат

Цель. Проанализировать результаты хирургического лечения пациентов с поражением сонных артерий в остром и раннем восстановительном периоде ишемического инсульта.

Материалы и методы. Проанализированы результаты хирургического лечения 47 пациентов с гемодинамически значимым стенозом сонных артерий (СА) и/или наличием эмбологенной бляшки в остром и раннем восстановительном периоде ишемического инсульта в ИОНХ имени В. Т. Зайцева НАМН Украины с 2014 по 2017 г. Среди пациентов 41 (87,2%) мужчина и 6 (12,8%) женщин. Средний возраст оперированных больных — (60 ± 15) лет. Всем пациентам, обследуемым по поводу предполагаемого ишемического инсульта, сначала выполняют компьютерную томографию (КТ) как более быстрое исследование, позволяющее исключить кровоизлияние в мозг. Показаниями к каротидной эндартерэктомии были стеноз СА более 60%, окклюзия СА или наличие эмбологенной бляшки. Всем пациентам выполняли оперативное вмешательство под проводниковой анестезией, что позволяло контролировать сознание в период пережатия СА. Наличие неврологического дефицита было показанием к выполнению эндартерэктомии из внутренней сонной артерии (ВСА) с использованием временного шунта и вшиванием синтетической заплаты в 17% наблюдений. Эверсионная эндартерэктомия была выполнена 39 больным.

Результаты. Непосредственные результаты операции оценивали комплексно на основании степени изменения клинического статуса и наличия послеоперационных осложнений. У 32 больных в послеоперационном периоде осложнений не было. Регресс неврологического дефицита отмечали с 7-х сут после операции, в зависимости от степени проявления — до 3 — 4 мес. Больным проведен контроль проходимости СА и состояния зоны ишемии на 14-е сутки. Констатировали отсутствие стеноза СА и уменьшение очага ишемии в 2 раза. Особое опасение в послеоперационном периоде вызывал реперфузионный синдром, который проявлялся у 35% больных головной болью и головокружением. Данный синдром начинался с 3-х сут, требовал контроля и коррекции артериального давления (АД) и исчезал самостоятельно на 7 – 10-е сут.

Выводы. Пациентам с поражением СА в остром и раннем восстановительном периоде ишемического инсульта необходимо выполнять магнитно-резонансную томографию (МРТ) или КТ с контрастированием в первые 6 ч для определения тактики лечения.

При гемодинамически значимом стенозе и нестабильности бляшки больным с ишемическим инсультом необходимо выполнять каротидную эндартерэктомию в первые 14 сут.

Каротидная эндартерэктомия уменьшает риск повторного ишемического инсульта и зону ишемии головного мозга в 98% наблюдений.

Ключевые слова: ишемический инсульт; хирургическое лечение; сонные артерии.

 

 

Klinichna khirurhiia. 2018 August;85(8):9-11.

DOI: 10.26779/2522-1396.2018.08.09

Динаміка ендотеліальної дисфункції після прямих методів реваскуляризації з приводу хронічної ішемії нижніх кінцівок

В. І. Русин1, В. В. Корсак1, Ф. В. Горленко1, А. Ю. Кенідра2

1Ужгородський національний університет,

2Закарпатський обласний клінічний онкологічний диспансер, м. Ужгород

Реферат

Мета. Вивчити динаміку ендотеліальної дисфункції у хворих з дистальними формами ураження артеріального русла до та після відновлення плину крові.

Матеріали і методи. Вивчено та проаналізовано результати комплексного обстеження 30 хворих, прооперованих у відділенні судинної хірургії Закарпатської обласної клінічної лікарні імені Андрія Новака з 2012 по 2018 р. з приводу хронічної ішемії нижніх кінцівок (НК): ІІБ ступінь ішемії був у 17 (56,7%) пацієнтів, ІІІА — у 13 (43,3%). Усім хворим виконано стегново-підколінне шунтування. У всіх хворих до та через 30 днів після оперативного втручання забирали венозну кров з подальшим визначенням кількості десквамованих ендотеліоцитів (ДЕТ), за якою судили про ступінь ендотеліальної дисфункції.

Результати. Зменшення кількості ДЕТ з (6,12 ± 0,21) до (3,9 ± 0,08) × 105 в 1 л плазми після виконання прямих методів реваскуляризації з приводу хронічної ішемії НК свідчить про достовірне зниження ступеня ендотеліальної дисфункцїї (р < 0,001).

Висновки. Переважання процесів регенерації над виявленням апоптозних ендотеліоцитів в інтимі судин та кількості ДЕТ свідчить про зниження ступеня ураження судин, позитивний динамічний ангіогенез та ефективність проведеного лікування.

Ключові слова: облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок; хронічна ішемія нижніх кінцівок; ендотеліальна дисфункція; десквамовані ендотеліоцити; стегново-підколінне шунтування.

 

 

Klinichna khirurhiia. 2018 August;85(8):12-14.

DOI: 10.26779/2522-1396.2018.08.12

Класифікація місцевих ускладнень гострого панкреатиту як підґрунтя для вибору оптимального методу їх хірургічної корекції

В. П. Андрющенко, Д. В. Андрющенко, В. А. Магльований

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Реферат

Мета. З’ясувати особливості місцевих укладнень (МУ) гострого панкреатиту (ГП), оцінивши їх топографо-анатомічні, патоморфологічні і кількісні характеристики, та опрацювати кваліфікаційну систематизацію МУ ГП.

Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 460 хворих із МУ ГП при помірно тяжкому – 350 (76%) пацієнтів — і тяжкому – 110 (24%) пацієнтів -клінічному перебігу захворювання із застосуванням щодо МУ термінів «одиночні», «множинні» і «поєднані».

Результати. Одиночні МУ ГП виявлено у 285 (62%) хворих, переважно у сальниковій сумці (46%), паренхімі підшлункової залози (ПЗ) і заочеревинному просторі (33%). Множинні і поєднані МУ констатовано у 175 (38%) хворих, зокрема, множинні — у 42 (24%), поєднані – у 133 (76%). При тяжкому клінічному перебігу ГП домінували поєднані МУ – 41% спостережень порівняно з 25% спостережень при помірно тяжкому перебігу захворювання (χ2 = 6,564; р=0,01) та множинні — відповідно 18 і 7% спостережень (χ2 = 86,451; p < 0,0001). При помірно тяжкому перебігу ГП переважали одиночні МУ – 68% спостережень.

Висновки. МУ ГП вирізняються своїми топографо-анатомічними, патоморфологічними та кількісними характеристиками, а їх класифікація є основою для вибору методу хірургічної корекції.

Ключові слова: місцеві ускладнення гострого панкреатиту; характеристика; класифікація.

 

Klinichna khirurhiia. 2018 August;85(8):15-17.

DOI: 10.26779/2522-1396.2018.08.15

Органна дисфункція в динаміці гострого панкреатиту

О. Ю. Черкун, Д. А. Ситнік, А. С. Калюжка, В. Д. Шейко

Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава

Реферат

Мета. Визначити динаміку органної дисфункції у залежності від характеру локальних ускладнень гострого панкреатиту (ГП).

Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 422 хворих із ГП, які перебували в хірургічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні з 2010 по 2015 р. Середньотяжкий і тяжкий панкреатит із розвитком локальних парапанкреатичних ускладнень діагностовано у 107 (25,4%) хворих.

Результати. При середньотяжкому перебігу ГП транзиторну первинну органну дисфункцію спостерігали у 65,9% хворих. Друга хвиля поліорганної недостатності (ПОН) виникла у 18,1% хворих внаслідок прогресування гнійно-септичних ускладнень (ГСУ) на 10 – 14-ту добу захворювання. При тяжкому ГП ПОН у 7,9% пацієнтів мала безперервний, у 14,3% – інтермітуючий характер, обумовлений розвитком ГСУ.

Висновки. Ризик другої хвилі ПОН та несприятливого перебігу захворювання зростає з поширеністю локальних парапанкреатичних ускладнень на три і більше анатомічних ділянок переважно у пацієнтів з тяжким ГП.

Ключові слова: гострий панкреатит; гнійно-септичні ускладнення; органна дисфункція.

 

 

Klinichna khirurhiia. 2018 August;85(8):18-20.

DOI: 10.26779/2522-1396.2018.08.18

Застосування реінфузії асцитичної рідини для лікування хворих із цирозом печінки

О. Ф. Дзигал1, І. М. Дейкало2, В. М. Герцев2, Т. Л. Годлевська2

1Одеський національний медичний університет,

2Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України

Реферат

Мета. Визначення ефективності реінфузії асцитичної рідини як складової лікування хворих із цирозом печінки (ЦП) за наявності сформованого набрякового синдрому.

Матеріали і методи. Проліковано 262 хворих із ЦП. Ретроспективно проаналізовано історії хвороб 48 пацієнтів із ЦП, ускладненим асцитом, які були розподілені на дві групи. До 1-ї групи віднесено 21 (43,8%) хворого, якому було виконано пункцію черевної порожнини та в подальшому проведено доопераційне лікування ЦП. До 2-ї групи віднесено 27 (56,3%) пацієнтів із ЦП та асцитом, яким також виконували пункцію черевної порожнини, але в подальшому застосовували реінфузію асцитичної рідини після її очищення.

Результати. Із 21 хворого 1-ї групи протягом трирічного спостереження гарний результат констатовано у 3 (14,3%), задовільний — у 4 (19,0%), незадовільний – у 2 (9,5%). Померли 7 (33,3%) хворих. Із 27 хворих 2-ї групи гарний результат зафіксовано у 12 (44,4%), задовільний — у 7 (25,9%), незадовільний – у 3 (11,1%). Померли 3 (11,1%) хворих.

Висновки. Ефективним способом лікування ЦП із сформованим асцитом є реінфузія очищеної асцитичної рідини, що відновлює динаміку лабораторних показників у пацієнтів та покращує перебіг захворювання.

Ключові слова: цироз печінки; набряковий синдром; асцит; асцитична рідина; очищення; реінфузія; ефективність лікування.

 

 

Klinichna khirurhiia. 2018 August;85(8):21-25.

DOI: 10.26779/2522-1396.2018.08.21

Чрескожная эндоскопическая гастростомия: показания, техника, осложнения и результаты

Т. В. Бухaрин1, В. А. Яковенко1,2,3, Ю. В. Фломин1, Н. А. Мендель1,4

1Медицинский центр «Универсальная клиника «Обериг», г. Киев,

2Научно-практический центр профилактической и клинической медицины Государственного управления делами, г. Киев,

3Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, г. Киев,

4Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, г. Киев

Реферат

Цель. Обобщение данных литературы и собственного опыта выполнения чрескожной эндоскопической гастростомии (ЧЭГ).

Материалы и методы. За период с 2011 по 2018 г. 105 пациентам клиники «Обериг» выполнена ЧЭГ. Проанализированы результаты, показания, противопоказания, методика установки гастростомы, особенности лечения пациентов, осложнения.

Результаты. Выполнение ЧЭГ было технически успешным во всех наблюдениях. Всего отмечено 5 (4,8%) осложнений (95% доверительный интервал (ДИ) 1,6 — 10,8): несостоятельность гастростомы с перитонитом (1), пневмоперитонеум (1), кровотечение из брюшной стенки (1), инфильтрат мягких тканей передней брюшной стенки (1), миграция бампера гастростомы в стенку желудка (1). В сроки наблюдения 30 дней летальности не было.

Выводы. ЧЭГ – безопасный, доступный миниинвазивный метод, который является выбором у пациентов, требующих длительного энтерального питания или длительной декомпрессии желудка. Необходимы строгое соблюдение всех технических этапов ЧЭГ, показаний и противопоказаний, правильный послеоперационный уход за стомой.

Ключевые слова: чрескожная эндоскопическая гастростомия; показания; противопоказания; осложнения; техника выполнения; лечение пациентов.

 

 

Klinichna khirurhiia. 2018 August;85(8):26-29.

DOI: 10.26779/2522-1396.2018.08.26

Діагностика лейоміом стравоходу

В. В. Васильківський, В. Г. Гетьман

Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ,

Київська міська клінічна лікарня № 17

Реферат

Мета. Визначити ефективність діагностичних методів для виявлення лейоміоми стравоходу.

Матеріали і методи. Ретроспективно оцінено дані 66 пацієнтів з морфологічно підтвердженою лейоміомою стравоходу. Пацієнтам проводили променеві дослідження: рентгенографію стравоходу з контрастом (n=48), комп’ютерну томографію органів грудної порожнини (КТ ОГП) (n=35), КТ ОГП з довенним підсиленням (n=10), магнітно-резонансну томографію (МРТ) ОГП з контрастним підсиленням (n=4), а також інструментальні: фіброезофагогастродуоденоскопію (ФЕГДС) (n=58), ендоскопічну ультрасонографію (ЕУС) (n=6)

Результати. Чутливість рентгенографії, КТ ОГП, ФЕГДС як методів діагностики лейоміоми стравоходу низька: 31,25, 22,85 і 31% відповідно.

Висновки. Кожен окремо метод променевої діагностики не має специфічних ознак для лейоміом стравоходу, проте використання в комплексі рентгенографії, КТ ОГП та ФЕГДС уможливлює більш точно встановити діагноз.

Ключові слова: лейоміома; підслизова пухлина; стравохід; доброякісні пухлини.

 

 

Klinichna khirurhiia. 2018 August;85(8):30-32.

DOI: 10.26779/2522-1396.2018.08.30

Принципи диференціальної діагностики гнійно-некротичних процесів діабетичної стопи і сепсису

С. Д. Шаповал, О. В. Трибушний, І. Л. Савон, Л. Ю. Слободченко

Інститут сепсису Запорізької медичної академії післядипломної освіти МОЗ України

Реферат

Мета. З’ясувати діагностичну цінність ранніх маркерів запального процесу в диференціальній діагностиці гнійно-некротичних процесів діабетичної стопи та розвитку сепсису.

Матеріали і методи. Обстежено 989 хворих із ускладненим синдромом діабетичної стопи (СДС), із них у 97 (9,8%) перебіг захворювання був обтяжений сепсисом.

Результати. За динамікою змін вмісту цитокінів IL-1β, IL-6, IL-10, системного цитокіну TNF-α, а також С-реактивного білка (СРБ) та прокальцитоніну (ПКТ) у сироватці крові можна диференціювати ускладнений СДС, обтяжений сепсисом.

Висновки. Визначення цитокінового статусу, вмісту СРБ, ПКТ має діагностичну цінність в диференціальній діагностиці гнійно-некротичних процесів діабетичної стопи та розвитку сепсису.

Ключові слова: синдром діабетичної стопи; сепсис; цитокіни; гнійно–некротичні процеси.

 

 

Klinichna khirurhiia. 2018 August;85(8):33-37.

DOI: 10.26779/2522-1396.2018.08.33

Морфометричні дослідження кровоносних судин шкіри та м’язів у хворих з ішемічною формою синдрому діабетичної стопи

С. М. Діденко1, В. В. Бойко2, Ю. В. Іванова2, В. Ю. Субботін1, О. В. Каленська1, Л. В. Каленська1, І. М.Савицька3

1Клінічна лікарня «Феофанія» Державного управління справами, м. Київ,

2Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України, м. Харків,

3Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ

Реферат

Мета. Вивчити кількісні критерії ураження кровоносних судин шкіри та м’язів у хворих з ішемічною формою (ІФ) синдрому діабетичної стопи (СДС) та визначити на їх основі ступінь діабетичної мікроангіопатії (ДМАП).

Матеріали і методи. Відібрані зразки парафінових блоків шкіри та м’язів 49 хворих із цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу та ІФ СДС на тлі стенотично-оклюзійного ураження артерій нижньої кінцівки, які перебували на лікуванні в Центрі судинної хірургії Клінічної лікарні «Феофанія» протягом 2014 – 2017 рр. Для порівняння відібрані зразки шкіри та м’язів 10 пацієнтів, які не мали системних захворювань.

Проводили гістологічні та імуногістохімічні дослідження для виявлення колагену IV типу – маркера базальних мембран VEGF – судинного ендотеліального фактора росту; CD31 – маркера ендотеліальних клітин гладком’язового актину. Вимірювали та порівнювали діаметри та щільність кровоносних судин шкіри та м’язів.

Результати. Виявлені характерні зміни морфометричних показників судин гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) шкіри та м’язів при ДМАП, що дає змогу визначити її ступінь.

Висновки

  1. Визначені кількісні показники, які змінювались залежно від перебігу та компенсації ЦД: щільність судин ГМЦР у сосочковому шарі шкіри; товщина базальних мембран кровоносних судин; діаметр просвіту судин ГМЦР.
  2. Характерними якісними змінами в тканинах є: згладження базальної мембрани епідермісу, її розпушення на окремих ділянках; підвищення експресії рецепторів до Vegf (Vegfr-1); підвищення рівня експресії актину у кровоносних судинах, у тому числі в капілярах; нерівномірна експресія CD31 в кровоносних судинах.
  3. На основі сукупності отриманих даних про якісні та кількісні зміни ГМЦР шкіри і м’язів розроблено критерії для визначення ступеня ДМАП, що може бути використано з метою створення алгоритму комплексного лікування хворих з ІФ СДС.

Ключові слова: цукровий діабет; синдром діабетичної стопи; діабетична мікроангіопатія.

 

 

Klinichna khirurhiia. 2018 August;85(8):38-40.

DOI: 10.26779/2522-1396.2018.08.38

Удосконалення діагностики післяопераційних атрофічних та нормотрофічних рубців шкіри шляхом застосування колірної системи rgb

Д. С. Аветіков, О. П. Буханченко, C. О. Ставицький, О. С. Іваницька, В. М. Скрипник

Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава

Реферат

Мета. Удосконалення методів диференціальної діагностики атрофічних та нормотрофічних рубців шкіри голови та шиї шляхом використання комп’ютерної візуалізації цифрових світлин із застосуванням колірної системи RGB (Red, Green, Blue).

Матеріали і методи. Ми спостерігали 60 пацієнтів із післяопераційними рубцями шкіри голови та шиї. Рубцевозмінену тканину додатково обстежували, аналізуючи цифрові світлини у програмі Adobe Photoshop CC із використанням системи кольорів RGB.

Результати. Застосовуючи колірну систему RGB у діагностиці післяопераційних рубців шкіри щелепно-лицевої ділянки, достовірно визначали тип рубця. Залежно від типу рубця обирали оптимальний метод хірургічного втручання або консервативної терапії.

Висновки. Застосування системи кольорів RGB у програмі Adobe Photoshop СС дає можливість диференціювати атрофічні та нормотрофічні рубці шкіри за показниками інтенсивності забарвлення кольоровим спектром.

Ключові слова: нормотрофічний рубець; атрофічний рубець; система RGB; діагностика.

 

 

Klinichna khirurhiia. 2018 August;85(8):41-43.

DOI: 10.26779/2522-1396.2018.08.41

Лікування післяін’єкційних ускладнень за розробленою методикою із застосуванням no-терапії

О. О. Біляєва, В. В. Крижевський, І. В. Кароль

Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ

Реферат

Мета. Покращити результати лікування пацієнтів з післяін’єкційними ускладненнями.

Матеріали і методи. Дослідження проведено щодо 49 пацієнтів, яких розподілили на дві групи: основну — 23 пацієнти і порівняльну – 26. В основній групі лікування проводили за розробленою методикою із застосуванням первинного шва, вакуум-аспірації та терапії монооксидом азоту (NO-терапії), у порівняльній – за стандартною методикою.

Результати. Найчастіше виникнення післяін’єкційних абсцесів спричиняли внутрішньом’язові ін’єкції нестероїдних протизапальних препаратів – 27 (55,1%) спостережень та магнію сульфату – 11 (22,4%). Рівень С-реактивного білка (СРБ) на 7-му добу дослідження становив (3,1 ± 0,8) мг/л – в основній групі, (12,9 ± 6,0) мг/л – у контрольній групі. Лейкоцитарний індекс інтоксикації (ЛІІ) на 7-му добу в основній групі становив (1,3 ± 0,4) умовних одиниць (у. о.), у порівняльній – (1,9 ± 0,2) у. о.

Висновки. Тривалість перебування у стаціонарі пацієнтів, яких лікували за розробленою методикою, була у 2 рази меншою, ніж пацієнтів, яких лікували за стандартною методикою.

Ключові слова: післяін’єкційні абсцеси; лікарські препарати; NO-терапія.

 

 

Klinichna khirurhiia. 2018 August;85(8):44-48.

DOI: 10.26779/2522-1396.2018.08.44

Клинический опыт периоперационного применения декаметоксина без введения антибиотиков

А. Ю. Глаголева, М. Ю. Крестянов, В. М. Лысенко, Д. С. Завертиленко, С. И. Саволюк

Национальная академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, г. Киев

Реферат

Цель. Оценить эффективность и безопасность использования раствора декаметоксина с целью противомикробной профилактики в плановой хирургии.

Материалы и методы. В работе представлены результаты клинического наблюдения 68 пациентов, которым были выполнены открытые и лапароскопические операции на органах брюшной полости и малого таза без профилактического введения антибиотиков, но с использованием декаметоксина для обработки операционного поля, ран и орошения брюшной полости.

Результаты. Среди пациентов, оперированных с применением исключительно антисептика Декасана® в качестве противомикробной профилактики, не выявлено инфицирования области хирургического вмешательства (ИОХВ). Ни у одного пациента не развился лимфангит или регионарный лимфаденит. Ни у одного больного не зафиксировали проявлений системной воспалительной реакции.

Выводы. Нерациональная антибиотикопрофилактика при чистых хирургических вмешательствах в настоящее время приводит к развитию антибиотикорезистентности микроорганизмов, аллергизации пациентов и в целом является экономически неоправданной. У оперированных пациентов не наблюдали ИОХВ и прочих инфекционных осложнений, что позволяет рассматривать декаметоксин как перспективный препарат антимикробной профилактики в чистой хирургии.

Ключевые слова: антибиотикопрофилактика; антибиотикорезистентность; плановая хирургия; антисептики.

 

 

Klinichna khirurhiia. 2018 August;85(8):49-52.

DOI: 10.26779/2522-1396.2018.08.49

Обґрунтування доцільності двохетапного хірургічного лікування морбідного ожиріння

О. Ю. Іоффе, М. С. Кривопустов, Ю. П. Цюра

Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ

Реферат

Мета. Обґрунтувати доцільність двохетапного хірургічного лікування морбідного ожиріння (МО) з використанням внутрішньошлункового балона (ВШБ) як першого етапу.

Матеріали і методи. Обстежено та проліковано 97 пацієнтів з МО, а саме з суперожирінням та високим операційно-анестезіологічним ризиком (ІІІ-ІV клас за шкалою ASA РS – American Society of Anaesthesiologists Physical Status Classification System 2014). Хворих лікували в два етапи. Як перший етап використовували встановлення ВШБ на 6 міс (основна група, n = 60) та консервативну терапію впродовж 6 міс, яка включала дієту, фізичну активність та поведінкове консультування (контрольна група, n = 37). На другому етапі хворим обох груп проводили хірургічне лікування МО.

Результати. Середній відсоток втрати надлишкової маси тіла (%EWL – excess weight loss) у хворих основної групи становив 22,69 ± 5,87 та статистично значуще (p < 0,001) перевищував зазначений показник у хворих контрольної групи. Рівень операційно-анестезіологічного ризику за шкалою ASA PS у хворих основної групи статистично значущо (p<0,001) зменшився, що було підставою для проведення саме цим пацієнтам другого етапу лікування МО. Аналіз ефективності лікування, яке включало два етапи, показав, що у цих хворих маса тіла зменшилась у середньому на (83,31 ± 16,15) кг (мінімально – на 43 кг, максимально – на 113 кг), %EWL в кінці повного курсу двохетапного лікування становив у середньому 65,28 ± 6,65 (мінімальний — 53,61, максимальний —  80,49).

Висновки. Обґрунтована доцільність двохетапного лікування хворих з МО та високим операційно-анестезіологічним ризиком: як перший етап – встановлення ВШБ, другий етап – виконання баріатричної операції. Якщо шляхом використання ВШБ досягнуто показників %EWL, які дорівнюють або перевищують 20, перевагу слід надавати рестриктивним типам баріатричних операцій, менше 20 — шунтуючому баріатричному втручанню; за наявності у пацієнта з МО цукрового діабету (ЦД) 2-го типу, незалежно від показників %EWL, перевагу необхідно надавати шунтуючому баріатричному втручанню.

Ключові слова: морбідне ожиріння; двохетапне хірургічне лікування; операційно-анестезіологічний ризик.

 

Klinichna khirurhiia

Klinichna khirurhiia. 2018 August;85(8):53-57.

DOI: 10.26779/2522-1396.2018.08.53

Новые системные подходы при лечении сочетанных повреждений живота и конечностей

Ф. И. Ибрагимов

Азербайджанский государственный институт усовершенствования врачей имени А. Алиева,

Городская клиническая больница № 3, г. Баку

Реферат

Цель. Снижение инвалидности и летальности среди больных с тяжелыми сочетанными травмами (ТСТ) живота и конечностей путем применения новой прогрессивной тактики лечения.

Материалы и методы. Проведен ретроспективный и проспективный анализ данных 1033 больных с ТСТ, которым проводили лечение в 2009 — 2015 гг. в Городской клинической больнице № 3 г. Баку. С целью сравнительного анализа методов лечения больных разделили на две группы. Больные, которым лечение проводили в 2009 — 2010 гг. по стандартной схеме, составили 1-ю группу, больные, которым лечение проводили в 2011 — 2015 гг. по принципиально новой схеме, 2-ю. Всего с сочетанными повреждениями живота и конечностей было 216 пациентов, из них 171 включили в основную группу, 45 – в сравнительную. Степень тяжести повреждений больных основной группы оценивали по шкалам AİS (Abbreviated İnjury Scale – сокращенная шкала повреждений) и İSS (İnjury Severity Scale – шкала тяжести травмы) и им оказывали помощь с учетом принципа «damage control».

Результаты. У 52,1% больных основной группы с ТСТ живота и конечностей, которых лечили с учетом принципа «damage control» и применением запрограммированной многоэтапной хирургической тактики (МХТ), при субкомпенсации травматической болезни летальность составила 16%, в сравнительной группе – 44,4%, при декомпенсации — соответственно 51,6 и 89,7%.

Выводы. Полученные результаты применения МХТ при ТСТ живота и конечностей демонстрируют явные ее преимущества.

Ключевые слова: тяжелая сочетанная травма; повреждения конечностей; повреждения живота; летальность.

 

 

Klinichna khirurhiia. 2018 August;85(8):58-61.

DOI: 10.26779/2522-1396.2018.08.58

Нові аспекти застосування глісонового методу мобілізації воріт печінки в хірургічному лікуванні метастатичного колоректального раку

О. О. Колеснік, А. А. Бурлака

Національний інститут раку, м. Київ

Реферат

Мета. Покращити безпосередні результати хірургічного лікування хворих із метастатичним колоректальним раком (мКРР) шляхом удосконалення Глісонового методу резекції печінки.

Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз (із січня 2014 по листопад 2017 р.) клінічних даних 62 хворих із МКРР, яким виконували мобілізацію воріт печінки Глісоновим методом.

Результати. Інтраопераційна крововтрата становила (382 ± 221) мл, тривалість резекції – (254 ± 63,7) хв, періопераційна гемотрансфузія – (380 ± 120) мл, теплова ішемія (селективний маневр Прінгла – СМП) – (25,1 ± 13,6) хв. Хірургічні ускладнення ІІІ і більше ступеня за класифікацією Clavien-Dindo зареєстровані у 5 (8,06%) хворих. Померлих не було.

Висновки. Оптимізація Глісонового методу мобілізації воріт печінки продемонструвала його доцільність та ефективність у хірургічному лікуванні МКРР. Основною перевагою цього методу вважаємо можливість визначення варіантної анатомії печінки, зменшення тривалості та об’єму теплової ішемії паренхіми.

Ключові слова: Глісоновий метод; мобілізація воріт печінки; колоректальний рак; метахронне метастатичне ураження печінки.

 

Klinichna khirurhiia. 2018 August;85(8):58-61.

DOI: 10.26779/2522-1396.2018.08.58

Клініко-морфологічні особливості зубчастих колоректальних неоплаcтичних утворень

  1. Г. Курик 1,2, М. Ю. Коломоєць1, В. О. Яковенко 1,2,3, О. С. Губар1, Р. П. Ткаченко1, В. В. Баздирєв4

1Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини Державного управління справами, м. Київ,

2Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ,

3Медичний центр «Універсальна клініка «Оберіг», м. Київ,

4Медична клініка «Інновація», м. Київ

Реферат

Мета. Проаналізувати спостереження зубчастих неопластичних утворень (ЗНУ), визначивши частоту їх виявлення і особливості морфологічної будови.

Матеріали і методи. Проаналізовані результати морфологічного дослідження матеріалу, взятого під час діагностичної колоноскопії (ДКС) з біопсією, проведеної 376 пацієнтам.

Результати. У 289 (77,0%) пацієнтів із 376 виявлено 1058 колоректальних поверхневих неопластичних утворень (КПНУ). Індекс виявлення КПНУ (кількість виявлених КПНУ по відношенню до загальної кількості обстежених пацієнтів) становив 2,81. Із 376 пацієнтів ЗНУ діагностовано у 157 (42%) (95% довірчого інтервалу (ДІ) 32,6-53,5), папілярно-тубулярні неопластичні утворення (ПТНУ) — у 248 (66%) (95% ДІ 58,2-70,8), причому у 116 (31%) пацієнтів спостерігали одночасно ПТНУ і ЗНУ (95% ДІ 28,6-42,7). Серед 1058 КПНУ діагностовано 672 (63,5%) ПТНУ і 386 (36,5%) – ЗНУ, тобто ЗНУ виявляли достовірно рідше, ніж ПТНУ (р < 0,01; відношення шансів 2,69). Серед 386 ЗНУ діагностовано 95 (24,6%) гіперпластичних поліпів (ГП), 144 (37,2%) ЗНУ на широкій основі (SSA), 74 (19,4%) традиційних (TSA) і 73 (18,8%) некласифікованих.

Висновки. ЗНУ є частою колоректальною патологією. ДКС з видаленням ЗНУ — ефективний метод профілактики колоректального раку.

Ключові слова: товста кишка; зубчасті, папілярно-тубулярні неопластичні утворення; індекс виявлення.

 

 

Klinichna khirurhiia. 2018 August;85(8):65-67.

DOI: 10.26779/2522-1396.2018.08.65

Результати хірургічного лікування місцево-розповсюдженого раку ободової кишки з поширенням на підшлункову залозу

В. В. Керничний1,2, А. І. Суходоля1,2, В. М. Монастирський1,2, В. А. Мороз1,3, В. В. Балицький1,2, О. О. Підмурняк1,2

1Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова,

2Хмельницька обласна лікарня,

3Хмельницький обласний онкологічний диспансер

Реферат

Мета. Поділитися власним досвідом хірургічного лікування місцево-розповсюдженого раку ободової кишки з поширенням на підшлункову залозу (ПЗ).

Матеріали і методи. Вивчено результати хірургічного лікування 24 хворих з місцево-розповсюдженим раком ободової кишки, що поширювався на ПЗ, за 2004 – 2015 рр. Чоловіків було 8 (33%), жінок — 16 (67%). Середній вік пацієнтів становив (65,2 ± 11,2) року. Рак ободової кишки, окрім ПЗ, проростав у паранефральну клітковину зліва – у 6 (25%) пацієнтів, селезінку – у 5 (20,8%), дванадцятипалу кишку (ДПК) – у 3 (12,5%), шлунок – у 1 (4,1%), тонку кишку – у 1 (4,1%), черевну стінку – у 1 (4,1%). Пацієнтів розподілили на дві групи. Хворим групи І — 13 (54,1%) — виконували симптоматичні оперативні втручання, групи ІІ — 11 (45,8%) — радикальні.

Результати. Тривалість життя хворих після симптоматичних оперативних втручань становила (5,1 ± 3) міс. У 3 (23,0%) хворих післяопераційних ускладнень не спостерігали. Післяопераційні ускладнення (за класифікацією Clavien-Dindo) І ступеня виявлені у 5 (38,4%) хворих, ІІ – у 2 (15,3%), ІVа – у 1 (7,6%), V – у 2 (15,3%). Причинами смерті в ранні строки після операції 2 хворих з післяопераційними ускладненнями V ступеня стали профузна шлунково-кишкова кровотеча – у 1 (7,6%) та тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) — у 1 (7,6%).

Тривалість життя хворих після радикальних оперативних втручань становила (19,5 ± 14) міс. Виконано такі оперативні втручання: дистальну резекцію ПЗ – у 10 (91%) хворих, панкреатодуоденальну резекцію — у 1 (9%). У 3 (27,2%) хворих післяопераційних ускладнень не спостерігали. Післяопераційні ускладнення (за класифікацією Clavien-Dindo) І ступеня виявлені у 3 (27,2%) хворих, ІІІа – у 1 (9%), ІVа – у 1 (9%), V – у 2 (18,1%). Померли 2 (18,1%) хворих від тяжких гнійно-септичних ускладнень.

Висновки. Пацієнтам з раком ободової кишки, який поширюється на ПЗ, але без віддалених метастазів, низьким індексом коморбідності – Charlson Comorbidity Index (ССІ) та оцінкою за шкалою ECOG (Eastern Cooperative Onkology Group) менше 2 балів рекомендовано виконувати мультивісцеральну резекцію, у тому числі резекцію ПЗ.

Ключові слова: рак ободової кишки; мультивісцеральна резекція; резекція підшлункової залози.

 

 

Результати хірургічного лікування об’ємних новоутворень наднирників

В. І. Пилипчук

Івано-Франківський національний медичний університет

Реферат

Мета. Вивчити результати лапароскопічної адреналектомії (ЛАЕ), виконаної з приводу об’ємних новоутворень наднирників (ОНН), з метою покращення діагностики та хірургічного лікування таких хворих.

Матеріали і методи. Проаналізовано результати ЛАЕ, виконаної 59 хворим у відділенні загальної хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні за період з 2013 по 2018 р. Чоловіків було 17 (28,8%), жінок — 42  (71,2%). Вік хворих коливався від 21 до 64 років, середній вік становив (47,4 ± 8,6) року. У 22 (37,7%) хворих новоутворення локалізувались у правому наднирнику, у 37 (62,3%) – у лівому. Для діагностики патологічних змін у наднирниках використовували лабораторні дослідження рівнів гормонів наднирників, ультразвукове дослідження (УЗД), комп’ютерну томографію (КТ), патогістологічне дослідження операційного матеріалу.

Результати. Синдром артеріальної гіпертензії мали 45 (76,3%) хворих. Хірургічне лікування проведено за такими показаннями: синдром Кушинга, зумовлений доброякісною кортизол-продукуючою аденомою наднирника — 12 (20,3%) хворих, хвороба Кушинга, лікування якої іншими методами не мало ефективності — 6 (10,2%), синдром Конна — 12 (20,3%), доброякісна феохромоцитома наднирника — 10 (16,9%), нефункціональні аденоми наднирників та інші пухлини (діаметром 2 см і більше чи в разі постійного їх росту) – 19 (32,3%). ЛАЕ виконували з трансабдомінального доступу. У ранньому післяопераційному періоді ускладнень не було. У віддалені строки після операції помірну артеріальну гіпертензію спостерігали у 5 (15,1%) пацієнтів, наднирникову недостатність — у 1 (1,7%) хворої.

Висновки. Комплексна діагностика ОНН з обов’язковим лабораторним дослідженням функції наднирників та використанням КТ дає змогу встановити чіткі показання до операції у кожного конкретного хворого. ЛАЕ є «золотим стандартом» хірургічного лікування хворих з ОНН, метод має добрі і задовільні результати у ранньому та віддаленому періоді. Доцільним є створення єдиного Національного реєстру пацієнтів з ОНН з постійним онлайн-оновленням, що дало б змогу більш детально та на великому клінічному матеріалі проаналізувати виконані оперативні втручання та їх результат.

Ключові слова: об’ємні новоутворення наднирників; адреналектомія; феохромоцитома; аденома наднирника; альдостерома.

 

 

Klinichna khirurhiia. 2018 August;85(8):72-76.

DOI: 10.26779/2522-1396.2018.08.72

Динамика энергоструктурной активности при ингаляционной анестезии

О. Н. Бойцова1, Л. М. Смирнова2, Г. А. Шифрин1

1Запорожский государственный медицинский университет,

2Национальный институт хирургии и трансплантологии имени А. А. Шалимова НАМН Украины, г. Киев

Реферат

Цель. Улучшение результатов лечения больных путем придания периоперационному обеспечению ингаляционной анестезии севофлураном энергопротективной направленности.

Материалы и методы. У пациентов с острой патологией органов брюшной полости проведен аудит энергоструктурной активности во время ингаляционной анестезии севофлураном. В группе сравнения использовали общепринятый протокол, в основной – с применением органопротективных технологий. Определяли клинические индексы опасности (КИО), безопасности (КИБ), кардиальный резерв (КР), микроциркуляторно–митохондриальную недостаточность (ММН), концентрацию в крови нейроглиального белка (S100) и нейронспецифической энолазы (NSE).

Результаты. Ингаляционная анестезия севофлураном нарушает энергоструктурные взаимодействия (ЭСВ) в массе клеток тела (МКТ). Энергопротективные технологии снижают степень повреждения, о чем свидетельствовала концентрация в крови S100 и NSE.

Выводы. Применение энергопротективных технологий в соответствии с категориями энергоструктурной активности в МКТ позволяет улучшить результаты лечения пациентов с острой патологией брюшной полости и персонифицировать анестезиологическое обеспечение. Выявлена и доказана тесная корреляционная связь между ранними проявлениями структурных микроповреждений клеток головного мозга с энергоструктурными изменениями в МКТ пациентов.

Ключевые слова: энергоструктурные взаимоотношения; ингаляционная анестезия; метаболизм; потребление кислорода; нейроглиальный белок; нейронспецифическая энолаза.

 

 

Klinichna khirurhiia. 2018 August;85(8):77-80.

DOI: 10.26779/2522-1396.2018.08.77

Современное состояние проблемы хирургического лечения неопухолевых заболеваний толстой кишки и факторы, влияющие на его результаты. Часть 1.

В. М. Мельник, А. И. Пойда, Абдулрахман Абдул Кадир

Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, г. Киев

 

Modern state of a problem of surgical treatment for nontumoral diseases of large bowel and factors, influencing its results. Part 1

  1. V. М. Меlnyk, А. I. Poyda, Аbdulrahman Аbdul Qаdir

Bogomolets National Medical University, Kyiv

 

 


Статью подготовил и отредактировал: врач-хирург Пигович И.Б.

Видео:

Полезно:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Купить другую книгу из каталога

Медицинский сайт Surgeryzone

© 2010  
Информация не является указанием для лечения. По всем вопросам обязательна консультация врача.




Adblock detector