ВОЗМОЖНОСТИ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКОЙ РЕЗЕКЦИИ ЖЕЛУДКА ПО ПОВОДУ ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНЫХ СТРОМАЛЬНЫХ ОПУХОЛЕЙ
В. В. Грубник, А. Л. Ковальчук, А. В. Малиновский, К. В. Баранников
Реферат
Изучены возможности использования лапароскопических технологий при хирургическом удалении гастроинтестинальных стромальных опухолей (GIST) с преимущественным поражением желудка. С 2000 по 2015 г. в клинике оперированы 28 больных по поводу GIST. У 10 из них выполнена лапароскопическая резекция желудка с опухолью (у 3 — иссечение опухоли в пределах непораженных тканей, у 4 — резекция дна желудка либо большой кривизны с опухолью с использованием сшивающих аппаратов, у 3 — трансгастральное иссечение опухоли с использованием сшивающих аппаратов). Рецидив заболевания в сроки наблюдения от 2 до 5 лет не выявлен. Лапароскопические операции имеют преимущества по сравнению с открытыми вмешательствами при сохранении онкологической радикальности.
ДИАГНОСТИКА И ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ СИНДРОМА Мirizzi
В. А. Сипливий, Д. В. Евтушенко, Г. Д. Петренко, С. А. Андреещев, А. В. Евтушенко
Реферат
Проведен ретроспективный анализ результатов хирургического лечения 34 больных по поводу диагностированного интраоперационно синдрома Мirizzi (CM). Анализ интраоперационных изменений свидетельствовал, что по мере перехода СМ от первого к пятому типу увеличивалась выраженность морфологических изменений в системе желчный пузырь – желчные протоки (ЖП) – двенадцатиперстная кишка (ДПК) с нарушением целостности ДПК и образованием холецистобилиарного или холецистодигестивного свища. Хирургическая коррекция СМ предусматривала удаление желчного пузыря или его субтотальную резекцию, пластическое закрытие свища ЖП разными способами, наружное дренирование ЖП или наложение гепатикоеюноанастомоза по Ру.
ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИДУ, РОЗТАШУВАННЯ ТА СПОСОБУ ФІКСАЦІЇ ІМПЛАНТАТА ПРИ АЛОПЛАСТИЦІ СКЛАДНИХ ДЕФЕКТІВ ЧЕРЕВНОЇ СТІНКИ
Р. Б. Лисенко
Реферат
Для попередження ускладнень після алопластики складних дефектів (СД) черевної стінки (ЧС) запропонований спосіб фіксації імплантата. З огляду на фізико–механічні параметри імплантата, ступінь анізотропії, відповідно до механічних і морфологічних характеристик м’язово–апоневротичних структур ЧС, можливо максимально індивідуалізувати вибір, планувати вид алопластики, об’єктивно визначити спосіб оптимального хірургічного втручання.
РЕЗУЛЬТАТИ СИМУЛЬТАННОЇ ПЕРЕДОЧЕРЕВИННОЇ ПЛАСТИКИ ПАХВИННОЇ ГРИЖІ З ОДНОМОМЕНТНОЮ ЗАЛОБКОВОЮ ПРОСТАТЕКТОМІЄЮ
І. В. Барало, В. І. Горовий, О. М. Капшук, О. Л. Кобзін, Ю. Б. Потєха
Реферат
Представлені безпосередні та віддалені результати симультанної передочеревинної пластики пахвинної грижі, виконаної у 10 хворих одномоментно з залобковою простатектомією з приводу доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ПМЗ). У 2 хворих виконано двобічну передочеревинну грижопластику. У ранньому післяопераційному періоді рецидиву пахвинної грижі не було, у віддаленому – рецидив пахвинної грижі виник y 2 (20%) хворих.
ЭФФЕКТИВНОСТЬ САНАЦИИ БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ РАСТВОРОМ СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗЫ ПРИ ЛЕЧЕНИИ ПЕРИТОНИТА ДЛЯ ВОССТАНОВЛЕНИЯ ФУНКЦИОНАЛЬНОЙ АКТИВНОСТИ ПОЧЕК
Э. Я. Насибов
Реферат
Проанализированы результаты лечения 40 больных по поводу разлитого перитонита (РП) в терминальной стадии. У 20 больных (основная группа) санацию брюшной полости осуществляли раствором супероксиддисмутазы. Концентрация мочевой кислоты, мочевины, креатинина, общего билирубина, С–реактивного протеина (СРП) в сыворотке крови нормализовалась быстрее, чем в контрольной группе, что свидетельствовало об удовлетворительном функционировании почек.
КРИТЕРІЇ ТА КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЕХОГРАФІЧНИХ ПАТТЕРНІВ АНОМАЛЬНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА
А. С. Матящук, М. В. Костилєв
Реферат
З метою вивчення клінічного значення паттернів аномальної деформації міокарда (ДМ) лівого шлуночка (ЛШ) обстежені 45 пацієнтів, у яких з приводу ішемічної хвороби серця (ІХС) здійснено оперативну реваскуляризацію міокарда. Також обстежений 31 доброволець. Постсистолічне скорочення (ПСС) міокарда ЛШ залежно від механізму класифіковане: за відсутності ураження – ПСС–0, за ішемії міокарда – ПСС–1, за втрати скоротливості – ПСС–2а, за втрати еластичності – ПСС–2б. Описані ПСС внаслідок перевантаження тиском, затримка активації вільної стінки ЛШ, протосистолічна та інтрасистолічна затримка скорочення міокарда нез’ясованого ґенезу. ПСС–1 за ІХС виявляли лише в уражених сегментах ЛШ, ПСС–2 – лише за наявності аневризми ЛШ. Поява ПСС–1 є критерієм відновлення функції міокарда. Зменшення вираженості ПСС–2 свідчило про покращення клінічного стану пацієнтів. Затримку скорочення нез’ясованого генезу не можна вважати критерієм стану міокарда ЛШ.
ВЛИЯНИЕ ПРЕПАРАТА ПЛЕСТАЗОЛ НА ГИПЕРПЛАЗИЮ ВНУТРЕННЕЙ ОБОЛОЧКИ СОСУДОВ У БОЛЬНЫХ ПРИ ОБЛИТЕРИРУЮЩЕМ АТЕРОСКЛЕРОЗЕ АРТЕРИЙ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ ПОСЛЕ РЕКОНСТРУКТИВНЫХ ОПЕРАЦИЙ
П. И. Никульников, А. Н. Быцай, Л. И. Лысак, А. И. Яценко, А. В. Абраменко
Реферат
В клинике обследованы 60 больных, у которых по поводу облитерирующего атеросклероза (ОА) сосудов нижних конечностей (НК) выполнены реконструктивные операции на магистральных артериях. изучена эффективность влияния Плестазола (в дозе 200 мг/сут) на гиперплазию неоинтимы. В группе сравнения больным назначали клопидогрел (75 мг/сут). Эффективными критериями оценки состояния миграционно–пролиферативных нарушений при эндотелиальной дисфункции являются концентрация молекул межклеточной адгезии (ІСАМ) и основного фактора роста фибробластов (FGFb); морфологических нарушений при гиперпластических реакциях неоинтимы – определение толщины комплекса «интима–медиа» (КИМ) по данным ультразвукового дуплексного сканирования (УЗДС). Установлено, что Плестазол является эффективным дезагрегантом, оказывает положительное влияние на реакцию торможения гиперплазии неоинтимы, в частности, замедление миграции гладкомышечных клеток (ГМК) в субэндотелиальный слой в зоне наложения дистального анастомоза бедренно–подколенного шунта.
ЛЕЧЕНИЕ И ПРОФИЛАКТИКА ОСЛОЖНЕНИЙ СТЕРНОТОМНОГО ДОСТУПА ПРИ ОПЕРАЦИЯХ НА ОРГАНАХ ГРУДНОЙ ПОЛОСТИ
В. В. Бойко, Ю. В. Иванова, Д. В. Васильев, Я. В. Шафер, Е. В. Мушенко
Реферат
Обобщены данные литературы и собственный опыт лечения осложнений, возникших после операций на органах грудной полости с применением стернотомного доступа. Особое внимание уделено послеоперационному стерномедиастиниту (СМ) − наиболее частому инфекционному осложнению. Представлены мероприятия по профилактике СМ, методы его диагностики и лечения.
Применение видеоассистированнОЙ резекциИ ЛЕГКОГО ПО ПОВОДУ туберкулезА легких
Н. С. Опанасенко, А. Э. Кшановский, А. В. Терешкович, Б. Н. Коник, Л. И.Леванда
Реферат
Представлены результаты применения видеоассистированной (video–assisted thoracic surgery – VATS) резекции легких у 63 пациентов по поводу туберкулеза легких в период с 2008 по 2016 г. Типичная лобэктомия произведена 28 (44,4%) больным, пульмонэктомия – 1 (1,6%), нижняя билобэктомия – 1 (1,6%), комбинированная резекция верхней доли и СVI сегмента – 1 (1,6%), типичная сегментэктомия – 23 (36,5%), атипичная – 9 (14,3%). Интраоперационные осложнения возникли у 4 (6,3%) больных, послеоперационные – у 8 (12,7%). Общая эффективность выполнения VATS–резекции легких составила 98,4%.
VATS–резекция легких является малотравматичным и перспективным методом лечения. Для выполнения такого вмешательства требуется тщательный отбор пациентов.
Нужно ли выполнять центральную лимфодиссекцию при высокодифференцированной микрокарциноме щитовидной железы?
С. Н. Завгородний, М. Б. Данилюк, А. И. Рылов, О. С. Доля
Реферат
Изучена частота метастазирования высокодифференцированной микрокарциномы (ВМ) щитовидной железы (ЩЖ) в центральную (6–ю) группу лимфатических узлов (ЛУ) шеи.
За период с 2013 по 2015 г. в клинике оперированы 62 больных по поводу первичной микрокарциномы ЩЖ. В соответствии с классификацией TNM (UICC, AJCC, 2009), папиллярный рак в стадии T1aN0M0 диагностирован у 35 (56,5%) больных, T1aN1M0 – у 22 (35,5%); фолликулярный рак в стадии T1aN0M0 – у 2 (3,2%); папиллярный рак, фолликулярный вариант в стадии T1aN1M0 – у 2 (3,2%); фолликулярный рак, папиллярный вариант в стадии T1aN0M0 – у 1 (1,6%). У 8 (12,9%) пациентов выявлено внутриорганное мультифокальное метастазирование в контралатеральную долю ЩЖ. По данным морфологического исследования удаленных препаратов, у 24 (38,7%) больных обнаружены метастазы в ЛУ 6–й группы. У 4 (16,7%) пациентов, которым произведена латеральная лимфодиссекция шеи, обнаружены метастазы во 2 – 5–й группах ЛУ на стороне поражения ЩЖ.
ОСОБЛИВОСТІ ОПЕРАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ РЕЦИДИВНОГО ЗОБА
О. П. Ковальов, О. М. Люлька, І. І. Нємченко, М. О. Дудченко, М. І. Кравців, В. І. Ляховський
Реферат
Проаналізовані результати оперативного лікування 20 хворих віком від 37 до 73 років з приводу рецидивного зоба (РЗ). Однобічний РЗ виявлений у 6 хворих, двобічний — у 14. З метою запобігання специфічних інтраопераційних ускладнень розроблено оригінальну методику остаточної гемі— або тиреоїдектомії. Дотримання алгоритму дій під час операції з приводу РЗ дозволило запобігти пошкодженню поворотних гортанних нервів та прищитоподібних залоз.
ОСОБЕННОСТИ ЧРЕСКОЖНОЙ НЕФРОЛИТОТРИПСИИ В ПОЛОЖЕНИИ БОЛЬНОГО ЛЕЖА НА СПИНЕ
А. И. Сагалевич, С. А. Возианов, Б. В. Джуран, В. В. Когут, Ф. З. Гайсенюк, Р. В. Сергийчук
Реферат
За период 2014 – 2016 гг. по поводу нефролитиаза чрескожная нефролитотрипсия (ЧНЛТ) выполнена у 245 пациентов, из них у 228 (93,1%) − в положении лежа на животе (1–я группа), у 17 (6,9%) – на спине (2–я группа) в связи с различными сопутствующими заболеваниями сердечно–сосудистой или дыхательной системы. Мини–ЧНЛТ выполняли под регионарной эпидуральной анестезией у 224 (91,4%) больных, под эндотрахеальным наркозом – у 21 (8,6%). При осуществлении мини–ЧНЛТ в положении больного лежа на спине уменьшается продолжительность операции, имеется возможность выполнять симультанные эндоскопические вмешательства (трансуретрально, чрескожно). Положение пациента лежа на спине во время выполнения ЧНЛТ в комплексе с регионарной (эпидуральной) анестезией является сравнительно безопасным методом. Гемодинамические и респираторные параметры легко контролируемы интраоперационно, что важно для пациентов, урологов и анестезиологов. Частота осложнений и результаты лечения сопоставимы с таковыми при выполнении ЧНЛТ в стандартном положении пациента лежа на животе.
МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ГНОЙНО–СЕПТИЧЕСКОГО РАНЕВОГО ПРОЦЕССА ПРИ ВОЗДЕЙСТВИИ НИЗКОДОЗИРОВАННОГО ВАКУУМА
А. Н. Велигоцкий, Р. В. Савицкий, А. Н. Довженко, А. В. Леонов
Реферат
Изучены морфофункциональные особенности течения гнойно–септического раневого процесса при использовании для местного лечения ран метода вакуум–терапии. Отмечен высокий репаративный эффект вакуум–терапии, обусловленный активизацией пролиферативных процессов в ране. Это позволило улучшить результаты лечения пациентов по поводу гнойных хирургических заболеваний (ГХЗ) мягких тканей, уменьшить частоту осложнений и повторных оперативных вмешательств, улучшить качество их жизни.
ТАМПОН ГУБЧАТЫЙ МИКРОПОРИСТЫЙ ДЛЯ МЕХАНИЧЕСКОЙ ОЧИСТКИ ОГНЕСТРЕЛЬНЫХ РАН
Р. Н. Михайлусов
Реферат
Для повышения эффективности механической очистки огнестрельных ран мягких тканей предложено использование губчатого микропористого тампона по разработанной технологии. Описана методика изготовления и применения губчатого микропористого тампона для механической очистки огнестрельных ран. Применение разработанного способа позволило повысить эффективность очистки, что свидетельствовало о возможности его использования на всех этапах оказания хирургической помощи.
ОЦІНКА БІЛІОДИГЕСТИВНИХ ТА МІЖКИШКОВИХ АНАСТОМОЗІВ, СФОРМОВАНИХ ЗА МЕТОДОМ ВИСОКОЧАСТОТНОГО ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАННЯ ТКАНИН, В ЕКСПЕРИМЕНТІ
А. І. Гуцуляк
Реферат
В експерименті на 50 кролях формували холецистоентеро— (ХЕА) та ентероентероанастомози (ЕЕА) на вимкненій за Ру петлі тонкої кишки. У 35 тварин (основна група) формували однорядні евертовані анастомози за методом високочастотного (ВЧ) електрозварювання тканин, у 15 (група порівняння) — накладали однорядні шовні анастомози. Оцінювали прохідність, герметичність та міцність з’єднань методами гідро— та пневмопресії, проводили пробу навантаженням на розрив. Всі анастомози, сформовані за методом ВЧ—електрозварювання, були прохідні та герметичні, мали достатню міцність. Міцність зварного шва після операції збільшувалася з часом, через 3 тиж практично досягала міцності інтактної
кишки (240 — 250 мм рт. ст.).
ТРИВАЛА ПЕРСИСТЕНЦІЯ БІОСУМІСНОГО СТОРОННЬОГО ТІЛА У ХРЕБТОВОМУ КАНАЛІ ЗА ВІДКРИТОЇ ПРОНИКНОЇ ТРАВМИ СПИННОГО МОЗКУ: КЛІНІКО–ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ТА ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
В. І. Цимбалюк, В. В. Медведєв, В. М. Семенова, Н. Я. Гридіна, Ю. Я. Ямінський, Ю. Ю. Сенчик, Н. Г. Драгунцова, О. А. Рибачук, С. М. Дичко, Т. І. Петрів
Реферат
Апробовано модель відкритої проникної травми спинного мозку (СМ) з його тривалою компресією біосумісним стороннім тілом. Тварини – зрілі щурі–самці (імбредна лінія, похідна породи Wistar); модель травми – лівобічне пересічення половини СМ на рівні ТХІ; експериментальні групи: основна (травма СМ + гомотопічна імплантація фрагменту мікропористого гідрогелю – стороннього тіла [n=10]), групи порівняння (травма СМ [n=16]; травма СМ + гомотопічна імплантація хімічно ідентичного аналога гідрогелю — NeuroGelTM [n=20]). Компресія СМ стороннім тілом суттєво погіршує перебіг процесу регенерації: протягом перших 2 міс показник функції (ПФ) задньої іпсилатеральної кінцівки (ЗІК) у тварин основної групи найнижчий в експерименті – (1,30 ± 0,94) бала за шкалою ВВВ, протягом 3 – 4 міс – ПФ достовірно збільшився – до (2,35 ± 0,95) бала за шкалою ВВВ, що пов’язане з зниженням локального тиску на тканину СМ внаслідок зміни форми та об’єму стороннього тіла. Через 24 тиж ПФ ЗІК становив (8,45 ± 0,92) бала – при використанні NeuroGelTM та (2,35 ± 0,95) бала – стороннього тіла; тканинні процеси у зоні розташування імплантатів суттєво різнилися. Апробована модель задовільно відтворює механічний компонент впливу стороннього тіла на тканину СМ; зменшення компресії СМ навіть у віддаленому періоді травми суттєво покращувало умови та результати регенеративного процесу.
СТАН АМБУЛАТОРНОЇ ХІРУРГІЇ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Н. П. Коржик
ТОТАЛЬНА ПАНКРЕАТЕКТОМІЯ
А. В. Скумс, К. В. Криничка
СПОСТЕРЕЖЕННЯ Рецидивної біліарної непрохідності кишечнику
М. І. Кравців, М. О. Дудченко, О. М. Люлька, Норалдін М. А. Райян, В. І. Ляховський