ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ТРАВМАТИЧНОЇ ХВОРОБИ У ПОСТРАЖДАЛИХ ЗА ПОЄДНАНОЇ КРАНІОАБДОМІНАЛЬНОЇ ТРАВМИ
Я. Л. Заруцький, А. Є. Ткаченко
Реферат
Проведене проспективне дослідження перебігу травматичної хвороби (ТХ) у 71 постраждалого за поєднаної краніоабдомінальної травми (ПКАТ) з метою визначення змін основних функціональних систем та динаміки тяжкості стану.
Визначали частоту виникнення та ступінь тяжкості серцево–судинної недостатності – за показниками інтегральної реографії тіла (ІРГТ) та інтегральної двохчастотної імпедансометрії (ІДІ), дихальної недостатності (співвідношення PaO2 / FiO2), тяжкості органної недостатності (за шкалою SOFA). Встановлено, що зміни дихальної та серцево–судинної систем відповідають етапним патогенетичним характеристикам періодів ТХ. З огляду на це, термінові та відстрочені оперативні втручання доцільно виконувати в період їх відносної стабілізації. Наявність тяжкої черепно–мозкової травми (ЧМТ) як компоненту ПКАТ зумовлює виражене й тривале погіршення діяльності функціональних систем.
БАКТЕРІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ГОСТРОГО АПЕНДИЦИТУ
О. П. Жученко
Реферат
Вивчені особливості мікрофлори у слизовій оболонці червоподібного відростка (ЧВ) та ексудату черевної порожнини за різних морфологічних форм гострого апендициту (ГА). За даними бактеріологічних досліджень, анаеробні та аеробні мікроорганізми при ГА виявляли в монокультурі і в асоціації, частіше –облігатних анаеробів (бактероїдів) з кишковою паличкою – у 82 (80,39%) спостереженнях, стафілококом – у 52 (50,98%), фекальним стрептококом – у 19 (18,63%). У міру прогресування запального процесу, деструктивних змін стінки ЧВ збільшувалася кількість бактероїдів та ентеробактерій, зменшувалася – лакто– і біфідумфлори.
СУБТОТАЛЬНАЯ КОЛЭКТОМИЯ С МЕЗОРЕКТУМЭКТОМИЕЙ В ХИРУРГИЧЕСКОМ ЛЕЧЕНИИ БОЛЕЗНИ ГИРШСПРУНГА У ВЗРОСЛЫХ
А. В. Воробей, А. М. Махмудов, В. К. Тихон, Ф. М. Высоцкий, О. И. Сенкевич, С. А. Новаковская
Реферат
Болезнь Гиршспрунга (БГ) у взрослых является редкой причиной хронического запора. Хирургическое вмешательство – единственный радикальный метод лечения БГ. Цель исследования – улучшение функциональных результатов лечения БГ у взрослых путем разработки нового хирургического подхода. Предложен способ хирургического лечения БГ у взрослых, который предусматривает выполнение дистальной субтотальной колэктомии (ДСКЭ) и тотальной мезоректумэктомии (ТМРЭ) с формированием цекорезервуарноанального анастомоза. Применение предложенного метода способствовало существенному уменьшению частоты неудовлетворительных функциональных результатов в отдаленном послеоперационном периоде.
колэктомия; тотальная мезоректумэктомия; интерстициальные клетки Кахаля.
ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ ОСЛОЖНЕННОЙ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЙ ЯЗВЫ
В. И. Лупальцов
Реферат
Обобщены результаты оперативного лечения 437 больных по поводу осложненной гастродуоденальной язвы (ГДЯ). Представлены современные взгляды на проблему консервативной терапии язвы желудка и двенадцатиперстной кишки (ДПК). Для консервативного лечения ГДЯ необходим разумный индивидуальный подход с определенными сроками. Реальный путь улучшения результатов лечения больных – это сочетание эффективного консервативного лечения с своевременным установлением показаний к плановому оперативному лечению до возникновения опасных осложнений.
Системная цитокинотерапия С ПРИМЕНЕНИЕМ БеталейкинА в комплексноМ ЛечениИ острОГО язвеннОГО гастродуоденальнОГО кровотечениЯ
Дж. Н. Гаджиев, В. А. Аллахвердиев, С. В. Сушков, Н. Дж. Гаджиев, В. И. Ягубова, Е. В. Лавинская
Реферат
Проанализированы результаты хирургического лечения по поводу острого язвенного гастродуоденального кровотечения (ОЯГДК) 120 больных в возрасте от 16 до 75 лет. У 20 из них причиной кровотечения была язва желудка, у 84 – язва двенадцатиперстной кишки (ДПК), у 16 – сочетанная язва желудка и ДПК. Активность кровотечения оценивали по J. Forrest. У 57 больных (группа сравнения) до и после операции проводили комплексную стандартную базисную консервативную терапию без иммунокоррекции, у 63 (основная группа) – в комплексе терапии после операции дополнительно применяли системную цитокинотерапию (СЦТ) с применением беталейкина. В динамике определяли содержание СD3+, CD4+, CD8+, CD19+, IgA, IgM, IgG, циркулирующих иммунных комплексов (ЦИК), фагоцитарный индекс (ФИ), фагоцитарное число (ФЧ). Установлено, что глубина дисбаланса иммунного статуса зависела от тяжести кровопотери. Применение СЦТ патогенетически обоснованно, способствует нормализации иммунного статуса, более благоприятному течению послеоперационного периода, улучшению результатов лечения.
ПРОФІЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ У ПАЦІЄНТІВ ПРИ ІШЕМІЧНІЙ ХВОРОБІ СЕРЦЯ
Д. С. Васильченко, В. І. Десятерик, С. О. Шейко, Т. І. Звєрєвич
Реферат
Проаналізовані результати обстеження й хірургічного лiкування 56 пацієнтів з приводу хронічного калькульозного холециститу з супутньою iшемiчною хворобою серця (ІХС). Всім пацієнтам здійснена лапароскопічна холецистектомія (ЛХЕ). Моніторинг серцево–судинних ускладнень оцінювали за допомогою холтерівського моніторування ЕКГ під час операції та в ранньому післяопераційному періоді. Залежно від виду доопераційної підготовки пацієнти розподілені на дві групи: тих, яким проводили кардіопротекцію з використанням препарату вазопро, та без кардіопротекції. Залежно від режиму пневмоперитонеуму під час операції в кожній групі виділені дві підгрупи: за внутрішньочеревного тиску (ВЧТ) 5 – 7,9 мм рт. ст. та 8 – 10 мм рт. ст. У пацієнтів, яким проводили кардіопротекцію та виконували оперативне втручання в режимі карбоксиперитонеуму за ВЧТ 5 – 7,9 мм рт. ст., частота кардіоваскулярних ускладнень менша, ніж у контрольній групі.
ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ У ПРОГНОЗУВАННІ ІНФЕКЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ СИМУЛЬТАННИХ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАНЬ З ПРИВОДУ ЖОВЧНОКАМ’ЯНОЇ ХВОРОБИ
Аль Ширафі Мохаммед Авад, Р. В. Луценко, С. В. Малик
Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава
Реферат
При хірургічному лікуванні жовчнокам’яної хвороби (ЖКХ) з використанням лапароскопічного і відкритого доступів, особливо під час виконання симультанних оперативних втручань, досить високий ризик виникнення післяопераційних ускладнень, прогнозування яких сприяло б підвищенню ефективності лікування таких пацієнтів. Для прогнозування ризику виникнення інфекційних ускладнень при виконанні симультанних оперативних втручань з приводу ЖКХ використовували багатофакторний дисперсійний аналіз Statistica 6 for Windows (StatSoft). Аналізували показники, що за характером патофізіологічних процесів можуть впливати на частоту виникнення післяопераційних ускладнень. При цьому велику кількість параметрів, що визначали у пацієнтів, зводили до меншої кількості незалежних чинників. В один чинник об’єднували змінні, що, як правило, тісно корелюють одна з одною. На наступному етапі визначали сумарний бал чинників прогнозу виникнення післяопераційних гнійних ускладнень і обчислювали ризик цих ускладнень як суму балів тяжкості стану і тяжкості оперативного втручання. Прогностична цінність запропонованого алгоритму апробована у клінічних умовах, оцінено його значущість.
СИНДРОМ ФІТЦ–Х’Ю–КУРТІСА ЯК ПЕРЕДУМОВА ВИНИКНЕННЯ ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНІВ ГЕПАТОПАНКРЕАТОБІЛІАРНОЇ ЗОНИ
В. В. Леонов, Н. А. Маюра, М. С. Линдін
Реферат
Вивчений склад мікрофлори жовчовивідних шляхів та його кореляція з клінічною формою й тяжкістю запально–деструктивних процесів у гепатопанкреатодуоденальній зоні. Метою дослідження є оптимізація лікувально–діагностичної тактики для зменшення частоти ускладнень та віддалених рецидивів ускладненої жовчнокам’яної хвороби (ЖКХ). Встановлено, що за стандартного бактеріологічного дослідження неможливо оцінити деякі чинники ураження жовчовивідних шляхів, зокрема, хламідійну інфекцію. Отже, для вибору індивідуальної антибактеріальної терапії потрібне більш детальне й сучасне обстеження хворих.
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ КРИТЕРИИ ТЯЖЕСТИ ЭНТЕРАЛЬНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ ПРИ РАЗЛИТОМ ПЕРИТОНИТЕ ДЛЯ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ПОСЛЕДУЮЩЕЙ ТАКТИКИ ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ
И. В. Иоффе, В. В. Лесной
Реферат
Проанализованы результаты лечения 87 больных по поводу разлитого перитонита (РП), у которых оценивали тяжесть энтеральной недостаточности (ЭН). Для морфологического исследования брали биоптаты тонкой кишки во время ее резекции на границе патологически–измененной и интактной стенки. Для установления морфологических критериев прогноза ЭН при РП проведен сравнительный морфометрический анализ деструктивных и воспалительных процессов в тонкой кишке. Установлены морфологические критерии тяжести ЭН для определения последующей тактики лечения пациентов и прогноза.
РОЛЬ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ ПРИ ВИБОРІ МЕТОДУ АБДОМІНОПЛАСТИКИ
С. П. Галич, Є. В. Симулик
Реферат
Досліджено роль комп’ютерної томографії (КТ) при виборі методу абдомінопластики у пацієнтів за різних типів деформації передньої черевної стінки (ПЧС). За даними КТ визначали тип деформації ПЧС та, відповідно, обсяг операції. Залежно від ступеня змін пацієнти розподілені на 5 груп, відповідно до типу деформації здійснювали необхідну корекцію. Використання КТ дозволило до операції визначити ступінь змін ПЧС, точно обрати необхідний обсяг абдомінопластики.
каркас; передня черевна стінка; підшкірно–жирова клітковина.
ПРОФІЛАКТИКА ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОЇ ГІПЕРАЛГЕЗІЇ НА ОСНОВІ МОРФОЛОГІЧНОГО ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДУ АНАЛГЕЗІЇ
Д. В. Дмитрієв., В. С. Коноплицький
Реферат
Дослідження проведене у 20 дітей, оперованих з приводу онкологічних захворювань органів черевної порожнини (ОЧП) в період з 2010 по 2015 р. з використанням різних методів знеболення. При використанні постійної інфузії високих доз фентанілу – 1 – 4 мкг/(кг ´ год) в періопераційному періоді можливе виникнення опіоїдіндукованої гіпералгезії з відповідними морфологічними змінами в стінці кишки; при анестезії поперечного м’яза живота (ТАР–блок) та комбінованої спинномозкової епідуральної аналгезії (КСМЕА) такі зміни не спостерігали.
Эффективность радиочастотной абляции аорторенальных симпатических узлов у пациентов при артериальной гипертензии
Б. В. Бацак, Б. Н. Гуменюк, Е. М. Трембовецкая, Е. Я. Беспалова, С. М. Фанта
Реферат
Проанализирована эффективность радиочастотной абляции (РЧА) превертебральных симпатических узлов (ПСУ) в отношении снижения артериального давления (АД) у 36 пациентов при гипертонической болезни и сопутствующих заболеваниях сердца.
Через 12 мес после РЧА отмечено снижение систолического АД (САД) в среднем по группе на (3,24 ± 1,15) кПа, или (24,3 ± 8,6) мм рт. ст., диастолического (ДАД) – на (1,51 ± 0,45) кПа, или (11,3 ± 3,4) мм рт. ст. РЧА ПСУ способствовала стойкому снижению АД у пациентов при хронической гиперсимпатикотонии.
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕНДОВАЗАЛЬНОЇ ЛАЗЕРНОЇ КОАГУЛЯЦІЇ ТА СТАНДАРТНОЇ ФЛЕБЕКТОМІЇ ПРИ ЛІКУВАННІ ХРОНІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ВЕН НИЖНІХ КІНЦІВОК
С. І. Саволюк, В. С. Горбовець, В. А. Ходос
Реферат
Проаналізовані результати лікування 58 хворих з приводу хронічних захворювань вен (ХЗВ) нижніх кінцівок (НК). У 28 хворих вертикальний рефлюкс усували за допомогою ендовазальної лазерної коагуляції (ЕВЛК), у 32 хворих – здійснена стандартна флебектомія за Бебкоком. Порівнювали частоту ускладнень, а також тривалість лікування хворих у стаціонарі. Після виконання ЕВЛК частота ускладнень та їх тяжкість значно менші, ніж після стандартної флебектомії. За даними ультразвукового дуплексного сканування (УЗДС) через 12 міс в одного пацієнта відзначена часткова реканалізація великої підшкірної вени (ВПВ). Повна фіброзна трансформація коагульованих венозних стовбурів досягнута у 95,24% пацієнтів. Тривалість лікування хворого у стаціонарі після операції зменшилася з (4,8 ± 0,8) до (1,2 ± 0,1) дня (р<0,001).
Возможности современных технологий в лечении эмпиемы плевры
Е. Ю. Тронина, П. П. Шипулин, В. И. Байдан, В. Е. Севергин, В. В. Байдан, С. В. Агеев, А. А. Кирилюк, О. Н. Козяр, С. Д. Поляк, А. Аграхари
Реферат
Приведены данные об использовании видеоторакоскопических операций (ВТО) при лечении острой эмпиемы плевры (ОЭП) у 462 больных. Показана эффективность ВТО с использованием электросварочных и радиочастотных хирургических комплексов с возможностью устранения легочно–плевральных свищей. Положительный клинический эффект отмечен у 443 (95,9%) больных, длительность лечения в стационаре составила в среднем 11,1 дня. Осложнения возникли у 19 (4,1%) больных. Все пациенты живы.
декортикация; легочно–плевральный свищ.
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ ДОНОРСЬКИХ РАН У ПОТЕРПІЛИХ ПРИ ОПІКАХ
В. І. Перцов, О. Л. Одностеблиця, О. В. Пономаренко
Реферат
Вивчений вплив запропонованого методу лікування з використанням антиоксидантної терапії хворих з опіками на швидкість і ефективність загоєння донорських ран кінцівок. У хворих контрольної групи проводили стандартне лікування донорських ран кінцівок, основної – лікування доповнювали лімфотропним введенням антиоксидантного препарату Мексидол. Завдяки застосуванню запропонованого методу загоєння ран у потерпілих основної групи відбувалося значно швидше, ніж у хворих контрольної групи, при цьому ускладнення загоєння ран не було.
ИЗУЧЕНИЕ МОРФОЛОГИЧЕСКИХ ОСОБЕННОСТЕЙ ПОДЧЕЛЮСТНЫХ СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ ПОСЛЕ РЕЗЕКЦИИ ЖЕЛУДКА В ЭКСПЕРИМЕНТЕ
А. Ю. Усенко, Д. К. Косенко, И. М. Савицкая
Реферат
Изучено влияние резекции желудка (РЖ) на состояние поднижнечелюстной слюнной железы (ПНЧСЖ) с применением гистологических и гистохимических методов исследования в эксперименте. Относительная масса ПНЧСЖ после РЖ уменьшалась, отмечено увеличение секреторной функции желез, вместе с тем выявлены изменения в их строме. Существенные дистрофические изменения в строме и паренхиме ПНЧСЖ после РЖ могут обусловливать выраженные нарушения их функции.
СРАЩЕНИЕ ДЕФЕКТА КОСТИ ПОД ВЛИЯНИЕМ РАДИАЛЬНОЙ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЙ УДАРНО–ВОЛНОВОЙ ТЕРАПИИ В ЭКСПЕРИМЕНТЕ
Г. И. Герцен, Се–Фей, Р. М. Остапчук, А. В. Лесовой, В. В. Жеребчук
Реферат
В эксперименте на 24 кролях изучены процессы репаративного остеогенеза дырчатого дефекта проксимального метадиафиза большеберцовой кости под влиянием экстракорпоральной ударно–волновой терапии (ЭУВТ). По данным клинических, рентгенологических и морфологических исследований, проведенных в сроки наблюдения 5, 15, 30 и 45 сут, установлено, что под влиянием ЭУВТ в костном мозге в области травмы происходят вазодилатация, выход клеток крови из капилляров и синусоидных сосудов с образованием массивных участков костного эндостального регенерата, что обеспечивает восстановление целостности большеберцовой кости.
МЕТАБОЛІЧНІ ЗМІНИ СКЕЛЕТНИХ М’ЯЗІВ ПРИ ТРАВМАТИЧНОМУ УШКОДЖЕННІ ПЕРИФЕРІЙНОГО НЕРВА ТА АУТОПЛАСТИЦІ В ЕКСПЕРИМЕНТІ
В. В. Гайович, А. М. Магомедов, О. М. Макаренко, С. І. Савосько
Реферат
В експериментальному дослідженні вивчені зміни обміну амінокислот, ферментів, електролітів, жирних кислот (ЖК) у скелетних м’язах передніх і задніх кінцівок щурів при значних дефектах периферійного нерва та його аутопластиці. Метаболічні зміни у скелетних м’язах супроводжуються значною інтенсивністю протеолізу, зниженням активності ферментів, енергетичного обміну і, меншою мірою, балансу електролітів і обміну ЖК. Після аутопластики великих дефектів травмованого нерва маркерами відновлення м’язової тканини є синтез протеїнів і відновлення активності лактатдегідрогенази (ЛДГ) і креатинфосфокінази (КФК). Хірургічне відновлення нерва супроводжується активацією синтезу білка у м’язах, проте, нормалізацію показників ферментних систем, обміну ліпідів та балансу електролітів не спостерігали. Метаболічний дисбаланс потребує відповідної фармакологічної корекції та попередження прогресування патологічного процесу в скелетних м’язах.
ПУТИ УЛУЧШЕНИЯ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ РАКА ЖЕЛУДКА
И. П. Колесник
Перфорация пептической язвы: нестандартные ситуации и нестандартные решения
С. Г. Белов, Т. И. Тамм, И. Н. Мамонтов, В. В. Непомнящий
МАЛЬРОТАЦИЯ КИШЕЧНИКА У ПАЦИЕНТА ПРИ НАЛИЧИИ УЩЕМЛЕННОЙ ПАХОВОЙ ГРЫЖИ
В В. Ганжий, И. П. Колесник, А. И. Марусий
ЕНДОВАСКУЛЯРНЕ ПРИПИНЕННЯ ЕРОЗИВНОЇ КРОВОТЕЧІ З ЯЗИКОВОЇ АРТЕРІЇ
О. Я. Попадюк, О. І. Грищук, В. Р. Гінчицький
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЕМБОЛІЇ СТЕГНОВОЇ АРТЕРІЇ, СПРИЧИНЕНОЇ КУЛЕЮ
О. В. Лігоненко, М. В. Дубинський, О. М. Безкоровайний, Д. А. Величко, М. І. Кравців, В. І. Ляховський