Бойко В. В., Криворучко І. А., Жуков В. І., Моісеєнко А. С., Андреєщев С. А.

Стан специфічної і природної імунобіологічної резистентності у хворих на колоректальний рак в умовах обтураційної непрохідності товстої кишки

Реферат

У 57 хворих на колоректальний рак (КРР) за непрохідності товстої кишки (НТК) у стадії компенсації (у 30) і субкомпенсації (у 27) проведено оцінку імунного статусу. В усіх хворих виявлена імуносупресія, за НТК у стадії компенсації відзначали активацію прозапальних і протизапальних цитокінів — медіаторів імунної системи, тоді як за НТК у стадії субкомпенсації та при прогресуванні КРР — пригнічення антибластомних медіаторів на тлі значного підвищення рівня пробластомних цитокінів, що може мати прогностичне значення для оптимізації патогенетичної терапії у таких хворих.

 

Клінічна хірургія. – 2014. – № 8. – С. 10–14

Авдосьев Ю. В., Бойко В. В., Дудниченко А. С., Брицкая Н. Н.

Рентгенохирургические вмешательства в комбинированном лечении больных по поводу метастазов колоректального рака в печени

Реферат

Проанализированы результаты комбинированного лечения 82 больных по поводу метастазов колоректального рака (КРР) в печени, осложненного у 14 (17,1%) пациентов обтурационной желтухой, с применением рентгенохирургических вмешательств. При резектабельности метастазов проводили предоперационную химиотерапию (ХТ) или химиоэмболизацию печеночной артерии (ХЭПА) 1 – 2 курса с применением оксалиплатина, в дальнейшем – резекцию печени в различном объеме (у 23 больных), адъювантную регионарную химиоэмболизацию или системную ХТ. Медиана выживаемости больных в этой группе составила 32,2 мес. При наличии нерезектабельных метастазов (у 59 больных) проводили лечебную регионарную химиоинфузию в печеночную артерию (ХИПА) или ХЭПА (2 – 3 курса) с применением оксалиплатина или иринотекана. Медиана выживаемости в этой группе больных составила 16,7 мес. Применение оксалиплатина для лечебной регионарной терапии позволило у 8 (9,8%) пациентов при частичной эффективности ХТ выполнить радикальную резекцию печени. Полный ответ на терапию отмечен у 6 (8,6%) пациентов, частичный – у 19 (27,1%), стабилизация состояния – у 37 (52,9%), прогрессирование заболевания – у 8 (11,4%). Всего у 82 больных выполнены 217 эндоваскулярных и 24 чрескожных чреспеченочных эндобилиарных вмешательств. После операции умерли 5 (6,1%) больных.

 

Клінічна хірургія. – 2014. – № 8. – С. 15–17

Cкрипко В. Д., Клименко А. О., Гончар М. Г., Клименко Ю. А.

Корекція ранньої дисфункції печінки у хворих при гострій непрохідності тонкої кишки

Реферат

Проведене комплексне обстеження й хірургічне лікування хворих з приводу гострої непрохідності (ГН) тонкої кишки (ТК). Встановлено, що, як до, так і після хірургічного втручання з відновлення прохідності ТК відбувається значне порушення функціонального стану печінки. Це стало підґрунтям для призначення антиоксидантної терапії в комплексі загальноприйнятого лікування. Використання розчину реамберину сприяє ефективній корекції розладів білоксинтезувальної функції печінки, зменшенню вираженості запального процесу та застійних явищ у гепатоцитах, тяжкості ендогенної інтоксикації (ЕІ) та частоти післяопераційних ускладнь.

 

Клінічна хірургія. – 2014. – № 8. – С. 18–20

Трофимов П. С., Шестопалов Д. В., Каракурсаков Н. Е., Кисляков В. В., Татарчук П. О.

Релапаротомія й програмна санація черевної порожнини в лікуванні ранніх післяопераційних ускладнень

Реферат

Проаналізовані структура, причини виникнення післяопераційних ускладнень, що потребують виконання ранньої релапаротомії, за останні 5 років та 30 років тому. Частота ускладнень майже не змінилася, проте, їх структура суттєво різнилася. У зв’язку з впровадженням нових оперативних технологій, профілактичних заходів частота виникнення евентрації, спайкової непрохідності кишечнику, виконання релапаротомії з приводу абсцесу черевної порожнини, значно зменшилася. Зниження летальності після релапаротомії зумовлене поліпшенням діагностики ускладнень, своєчасним виконанням повторних втручань, застосуванням у лікуванні післяопераційного перитоніту лапаростомії, що дозволило управляти перебігом післяопераційного періоду.

 

Клінічна хірургія. – 2014. – № 8. – С. 21–23

Ткаченко А. И.

Изменения системы гемостаза у больных при обтурационной желтухе, обусловленной холедохолитиазом, и возможности их коррекции с помощью миниинвазивных оперативных вмешательств

Реферат

Изучены изменения системы гемостаза при холедохолитиазе с учетом тяжести обтурационной желтухи (ОЖ) и возможности их коррекции с помощью миниинвазивных оперативных вмешательств. С использованием метода низкочастотной пьезоэлектрической тромбоэластографии (НПТЭГ) контролировали динамику изменений системы гемостаза у больных до операции, через 1 и 3 сут после эндоскопической папиллосфинктеротомии (ЭПСТ). На основании анализа результатов классифицированы изменения гемостаза при ОЖ с учетом степени ее тяжести, что позволило выбирать правильную лечебную тактику для предупреждения геморрагических осложнений во время и после операции.

 

Клінічна хірургія. – 2014. – № 8. – С. 24–25

Максимлюк В. І.

Застосування холецистектомії в хірургічному лікуванні хронічного калькульозного холециститу

Реферат

У 106 хворих віком від 24 до 74 років, яких лікували з приводу хронічного калькульозного холециститу (ХКХ), вивчені морфологічні особливості видаленого жовчного міхура (ЖМ). Встановлений взаємозв’язок між результатами ультразвукового дослідження (УЗД) до операції та морфологічними формами, що дозволило диференційовано вибирати метод оперативного втручання, зокрема, виконання органозберігальної операції – холецистолітотомії (ХЛТ).

 

Клінічна хірургія. – 2014. – № 8. – С. 26–28

Гур’єв С. О., Шуригін О. Ю., Загрійчук М. С.

Аналіз безпосередніх причин смерті постраждалих з відкритим пошкодженням печінки на догоспітальному етапі

Реферат

Проаналізовані результати надання медичної допомоги на догоспітальному етапі 200 потерпілим з приводу проникаючого поранення живота з пошкодженням печінки. Основною причиною смерті 87,5% постраждалих за відкритого пошкодження печінки є некомпенсована крововтрата, 12,5% – травматичний шок та тривалість догоспітального етапу. За даними експертної оцінки, адекватність знеболювання становила в групі потерпілих, які вижили – 80,76%, в групі тих, які померли – 68,75%, тобто, рівень адекватності знеболювання дуже високий. Рівень адекватності заміщення крововтрати становив у групі потерпілих, які вижили – 57,69%, в групі тих, які померли – 37,50%, що не можна вважати задовільним. У хворих, які вижили, умовна адекватність застосування засобів припинення кровотечі становила 76%, в групі постраждалих, які померли – 0.

 

Клінічна хірургія. – 2014. – № 8. – С. 29–31

Лупальцов В. И., Мельников В. В.

Оптимизация метода холецистэктомии у пациентов при профессиональных заболеваниях органов дыхания

Реферат

Проанализированы результаты выполнения холецистэктомии у 99 пациентов по поводу желчнокаменной болезни (ЖКБ), течение которой осложнилось возникновением холецистита, у 49 из них диагностированы профессиональные заболевания органов дыхания (ПЗОД), в частности, силикоз, антракоз. Оценивая результаты лапароскопической (ЛХЭ) и лапаротомной (ЛТХЭ) холецистэктомии, мы установили, что карбоперитонеум при ЛХЭ отрицательно влияет на течение раннего послеоперационного периода, что проявляется гемодинамическими и респираторными нарушениями. Уровень фибронектина (ФН) и эндотелина–1 (ЭТ–1) в плазме крови прямо зависит от выраженности дыхательных расстройств и может быть использован в качестве теста дыхательной дисфункции. Метод холецистэктомии у пациентов при ПЗОД следует выбирать в зависимости от выраженности функциональных нарушений органов дыхания.

 

Клінічна хірургія. – 2014. – № 8. – С. 32–33

Долимов К. С., Ильхамов Ф. А., Абдумажидов А. Ш., Тухтамурадов З. З., Долимов Т. К., Пивницкий И. О.

Желчнокаменная болезнь как причина локального гепатита

Реферат

При остром воспалении желчного пузыря воспалительный процесс распространяется на окружающие ткани, в том числе на ткань печени, что обусловливает возникновение регионарного гепатита. У некоторых больных при калькулезном холецистите на фоне перехода воспалительного процесса с желчного пузыря на ткань печени по типу регионарного гепатита выявляют гипербилирубинемию, иктеричность кожи, что симулирует холедохолитиаз и обтурационную желтуху.

 

Клінічна хірургія. – 2014. – № 8. – С. 34–38

Криворучко І. А., Усенко О. Ю., Андреєщев С. А.

Хірургічне лікування хворих з приводу абдомінального сепсису

Реферат

Проаналізовані результати хірургічного лікування 201 хворого з приводу абдомінального сепсису (АС), що виник після операцій на органах черевної порожнини. Обгрунтовано доцільність використання сучасних шкал оцінки тяжкості стану хворих, прогностичні орієнтири і динаміку перебігу патологічного процесу у кожного пацієнта. Існуючі системи прогнозування (APACHE II, SOFA, MODS) обмежено застосовують для виявлення у хворих інфекції, що потребує виконання релапаротомії (РЛ) за наявності клінічних ознак інтраабдомінальної інфекції, що триває. Для прогнозування результату лікування та визначення показань до здійснення РЛ у хворих за тяжкого АС та інфекційно–токсичного шоку (ІТШ) найбільш інформативне використання Мангеймського індексу перитоніту (МІП) в поєднанні з аналізом клініко–лабораторних показників для виділення хворих груп ризику, яким показане виконання повторного оперативного втручання. Доведені переваги виконання РЛ «на вимогу» у порівнянні з РЛ «за програмою» під час етапного хірургічного лікування хворих з приводу тяжкого АС та ІТШ. Комплексне хірургічне лікування з обгрунтуванням показань і вибору адекватного способу втручання забезпечує поліпшення результатів лікування цих тяжко хворих.

 

Клінічна хірургія. – 2014. – № 8. – С. 39–41

Попов B. В., Трембовецкая Е. М., Бешляга В. М., Захарова В. П., Пукас Е. В.

Пластика левого предсердия при изолированном протезировании митрального клапана

Реферат

Изучены возможности методик пластики левого предсердия (ЛП) при протезировании митрального клапана (ПМК). Обследованы 553 пациента, у которых по поводу изолированного порока митрального клапана (МК) и дилатации ЛП проведено хирургическое лечение в клинике. У всех пациентов осуществлено ПМК. У 371 пациента (основная группа) выполнены ПМК и пластика ЛП, у 182 (контрольная группа) – ЛП не корригировали. Показатели морфометрии левых отделов сердца, выживаемости, стабильности хороших результатов операции в отдаленные сроки свидетельствовали о высокой эффективности ПМК с редукцией ЛП по сравнению с таковыми в контрольной группе. Отдаленные результаты ПМК в сочетании с редукцией ЛП превосходят таковые в контрольной группе, что свидетельствует о целесообразности применения предложенных методик хирургического лечения.

 

Клінічна хірургія. – 2014. – № 8. – С. 42–44

Русин В. І., Корсак В. В., Попович Я. М., Бойко С. О., Левчак Ю. А.

Хірургічне лікування та профілактика тромбоемболії легеневої артерії з приводу раку нирки за наявності імплантаційних тромбів нижньої порожнистої вени

Проведене хірургічне лікування 91 хворого з приводу нирковоклітинного раку (НКР), ускладненого пухлинним тромбозом нижньої порожнистої вени (НПВ). За класифікацією клініки Мейо, у пацієнтів встановлене поширення пухлинного тромбу залежно від ураження пухлиною нирки (праворуч/ліворуч): рівень 0 – у 39 (31/8); рівень І – у 20 (6/14); рівень ІІ – у 17 (12/5); рівень ІІІ – в 11 (11/0); рівень ІV – у 4 (3/1). Неповна апаратна каваплікація здійснена у 32 хворих. Доведено, що неповна апаратна каваплікація є ефективним способом хірургічної профілактики тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) у хворих при НКР.

 

Клінічна хірургія. – 2014. – № 8. – С. 45–48

Питык А. И.

Оценка риска неблагоприятного исхода после реваскуляризации нижних конечностей у больных при критической ишемии их тканей

Реферат

Проанализированы результаты реваскуляризации нижних конечностей (НК) у 303 больных по поводу критической ишемии (КИ) их тканей, обусловленной поражением инфраингвинальных артерий. У 205 больных осуществлены эндоваскулярные вмешательства (ЭВ), у 98 – хирургические (ХВ) с выполнением открытых реконструктивных операций. При анализе непосредственных результатов операций установлено, что такие показатели, как скорость клубочковой фильтрации (СКФ), маркеры системного воспаления, в частности, концентрация фибриногена и С–реактивного протеина (СРП), ассоциируются с непосредственными результатами оперативного вмешательства. Эти показатели могут быть использованы в качестве независимых предикторов неблагоприятного исхода реваскуляризации у больных при КИНК.

 

Клінічна хірургія. – 2014. – № 8. – С. 49–51

Лябах А. П., Міхневич О. Е., Хіміч О. М.

Предиктори збереження колінного суглоба під час високої ампутації нижньої кінцівки при гнійно–некротичних ускладненнях облітеруючої ангіопатії

Реферат

Проаналізовані чинники, що впливать на можливість збереження колінного суглоба (КС) під час високої ампутації нижньої кінцівки (АНК) у 65 пацієнтів при виникненні гнійно–некротичних ускладнень облітеруючої ангіопатії (ОАП). За результатами логістичної регресії величина індексу коморбідності (ІК) 4 і більше виявилася значущою як предиктор неможливості збереження КС. За його більших і менших значень можливий успіх або невдача транстібіальної ампутації (ТТА).

 

Клінічна хірургія. – 2014. – № 8. – С. 52–54

Стасенко А. А., Жулай В. В., Новопольцева И. Ю., Донцова Л. С., Заяц Н. В., Негиевич В. И.

Чувствительность пациентов к иммуномодуляторам при иммунодефицитных заболеваниях

Реферат

Обследованы 198 пациентов, у которых выявлены иммунодефицитные (воспалительные, инфекционные, вирусные) заболевания, а также 10 здоровых лиц для изучения чувствительности нейтрофильных гранулоцитов (НГ) крови к иммуномодуляторам (тималин, иммунофан, полиоксидоний, тимоген, эрбисол). Наиболее активным, по данным исследования, оказался синтетический препарат полиоксидоний, механизм действия которого обусловлен прямым активирующим влиянием на фагоцитоз. Отсутствие чувствительности НГ крови к активационным стимулам (иммуномодуляторам) у некоторых пациентов обусловлено тем, что у пребывавших в течение длительного времени в предактивированном состоянии НК в последующем (в момент обследования пациентов) снижена способность отвечать на стимуляцию. Предактивированному состоянию НГ способствуют такие факторы, как персистирующие в организме компоненты клеточной стенки микроорганизмов либо вирусов, а также провоспалительные цитокины, которые секретируются в ответ на внедрение инфекционного агента. У больных при вирусных инфекциях НГ наиболее чувствительны к иммунофану и тималину.

Иммунологические препараты следует подбирать индивидуально, с учетом тестов на чувствительность.

 

Клінічна хірургія. – 2014. – № 8. – С. 55–58

Журавчак А. З., Воробець Д. З., Шипелик О. В.

Зміни мікроциркуляторного русла після лапароскопічної та відкритої пієлопластики з приводу стриктури пієлоуретерального сегмента

Реферат

Наведена порівняльна характеристика показників судинної мікроциркуляції у 49 пацієнтів, оперованих у 2008 – 2013 рр. з приводу стриктури пієлоуретерального сегмента (ПУС) на базі хірургічного центру Науково–практичного центру профілактичної і клінічної медицини та урологічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні. Метод біомікроскопії і мікрофотографії кон’юнктиви очного яблука застосований до операції, на 5–ту і 14–ту добу після неї з визначенням судинного, внутрішньосудинного, позасудинного і загального кон’юнктивального індексів. Встановлено, що після лапароскопічної пієлопластики (ЛПП) зміни в судинній і коагуляційній системах у пацієнтів при гідронефрозі менш виражені (це найбільш репрезентативно на 5–ту добу), що значно зменшує потенційну небезпеку внутрішньосудинного тромбоутворення.

 

Клінічна хірургія. – 2014. – № 8. – С. 59–61

Галич С. П., Симулик Є. В.

Вплив абдомінопластики на внутрішньочеревний тиск

Вивчено динаміку внутрішньочеревного тиску (ВЧТ) на етапах підготовки до абдомінопластики, під час виконання та після операції з метою попередження абдомінального компартмент синдрому (АКС). Основну увагу приділяли підготовці до операції шляхом поступового підвищення ВЧТ у пацієнтів з релаксацією м’язово–апоневротичного каркасу (МАК) та корекції його змін під контролем ВЧТ. Аналіз результатів свідчив, що здійснення абдомінопластики після відповідної передопераційної підготовки та контроль рівня ВЧТ під час операції дозволяє уникнути АКС.

 

Клінічна хірургія. – 2014. – № 8. – С. 62–64

Пономаренко О. В.

Корекція нейротрофічних розладів у хворих з наслідками травми спинного мозку та периферійних нервів

Реферат

На клінічній базі кафедри медицини катастроф, військової медицини, анестезіології та реаніматології в період з 2010 по 2013 р. лікували 62 хворих з приводу нейротрофічних розладів, у 12 з них застосовано методику, розроблену в клініці. За наявності нейротрофічних виразок у 5 хворих здійснили аутодермопластику з використанням розщепленого клаптя шкіри, в 1 з приводу ранового дефекту на передпліччі – пластику з використанням ротаційного шкірно–жирового клаптя на осьовому кровопостачанні. У 44 хворих після травми спинного мозку утворилися нейротрофічні дефекти III – IV ступеня. Вид оперативного втручання обирали залежно від розмірів дефекту, глибини рани та функціональних особливостей ділянки пошкодження. Впровадження нового способу лікування нейротрофічних виразок нижніх кінцівок з використанням препарату гіалуронової кислоти з натрію сукцинатом розширює перспективи лікування пацієнтів з приводу дефектів покривних тканин. Диференційований підхід до вибору методу закриття ран, спричинених пошкодженням центральної та периферійної нервової системи, дозволив досягти позитивних результатів у 98,1% пацієнтів.

 

Клінічна хірургія. – 2014. – № 8. – С. 65–69

Герасименко С. І., Бабко А. М.

Ураження променево–зап’ясткового суглоба у хворих при ревматоїдному артриті та його хірургічне лікування

Реферат

Ураження променево–зап’ясткового суглоба (ПЗС) найчастіше виявляють у хворих при ревматоїдному артриті (РА). У міру прогресування захворювання майже у 75% пацієнтів виникають запальні зміни ПЗС. Гострий та хронічний синовіт, пошкодження хряща є причиною типової ерозії кісток у суглобі, ослабленням сухожильно–зв’язкового апарату та його подальшої деформації. Оперативне лікування спрямоване на усунення вогнища запалення, зменшення вираженості больового синдрому та втрати функції, корекцію деформації суглоба. Найчастіше застосовують такі оперативні втручання: тено– та синовектомію, артродез, тотальне ендопротезування.

 

Клінічна хірургія. – 2014. – № 8. – С. 70–72

Лесовой В. Н., Савенков В. И.

Микрочрескожная нефролитотрипсия – новые возможности в лечении пациентов по поводу мочекаменной болезни

Реферат

Проанализированы результаты применения нового метода лазерной микрочрескожной пункционной нефролитотрипсии (микро–ЧПНЛ у больных при наличии камней в почках, в том числе на фоне стриктуры лоханочно–мочеточникового сегмента (ЛМС) и формирования гидронефроза. Использование метода позволяет значительно снизить или избежать рентгеннагрузки на пациента и хирурга. Микро–ЧПНЛ менее травматична, чем стандартная ЧПНЛ и ретроперитонеальная эндовидеоскопическая пиелолитотомия.

 

Клінічна хірургія. – 2014. – № 8. – С. 73–76

Паламарчук В. І., Бондаренко Ю. І., Тітова Ю. П., Іркін І. В., Заріцька В. І.

Вивчення склерозуючої дії пінної форми полідоканолу в експерименті in vivo

Реферат

Представлені результати дослідження впливу пінної форми склерозанту в експерименті на 80 безпородних білих щурах. Порівнювали склерозуючу дію 0,5%, 2%, 3% розчину полідоканолу у вигляді мікропіни після його введення у бічну хвостову вену щура. Кількість препарату 0,5 см3 визначали відповідно об’єму вени. Клінічну та макроскопічну оцінку дії препарату на внутрішні органи та хвостову вену щура проводили на 10–й хвилині, щодоби протягом 1 тиж та на 30–ту добу. При введенні пінної форми склерозанту у вену не спостерігали тромботичних ускладнень задньої порожнистої вени та специфічних макроскопічних змін внутрішніх органів, незалежно від його концентрації, що свідчить про безпечність методики, вибір концентрації розчину склерозанту має залежати від діаметра судини.

 

Клінічна хірургія. – 2014. – № 8. – С. 77–78

Гуцаленко О. О., Баштан В. П., Муковоз О. Є., Томенко В. В.

Виразка кея у поєднанні з рецидивуючим раком кишечнику

 

Клінічна хірургія. – 2014. – № 8. – С. 79–80

Переста Ю. Ю., Туряниця А. В., Ігнатенко О. В., Вайда В. В., Долженко В. В.

Лапароскопічна холецистектомія у хворої з приводу «великого» конкремента жовчного міхура

 


Статью подготовил и отредактировал: врач-хирург Пигович И.Б.

Полезно:

от admin

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Adblock detector