медицинский портал

Разделы медицины

  • Информация
    • Акушерство и гинекология
    • Детская хирургия
    • Гастроэнтерология
    • Колопроктология
    • Нейрохирургия
    • Онкология
    • Отоларингология
    • Пластическая хирургия
    • Сосудистая хирургия
    • Травматология и ортопедия
    • Урология
    • Флебология
    • Хирургия
    • Эндокринология
    • Препараты
    • Пациентам

Клінічна хірургія №10 2017

ЧАСТОТА ТА КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТИКИ НЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНОЇ ДИСПЛАЗІЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ У ХВОРИХ ХІРУРГІЧНОГО СТАЦІОНАРУ

О. Ю. Усенко, Я. Ю. Войтів

Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України,

Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ

Реферат

Обстежені 126 пацієнтів, яких з приводу хірургічних захворювань органів черевної порожнини лікували у відділенні хірургії стравоходу, шлунка та кишечнику у 2016 — 2017 рр. Визначено частоту виявлення фенотипових синдромів ураження сполучної тканини, на основі яких розроблена оцінювальна скринінг-шкала, що дозволяє діагностувати та визначити вираженість недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ), використовуючи загальнодоступні методи обстеження. Розроблений спосіб діагностики НДСТ для оцінки найбільш інформативних фенотипових та вісцеральних ознак ураження сполучної тканини, що необхідно для вибору адекватної та ефективної тактики лікування пацієнтів.

Ключові слова: недиференційована дисплазія сполучної тканини; критерії діагностики; хірургічні захворювання органів черевної порожнини.

 

 

УЛЬТРАЗВУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ У ПАЦІЄНТІВ ЗА СПАЙКОВОЇ ХВОРОБИ ОЧЕРЕВИНИ

Д. О. Євтушенко

Харківський національний медичний університет,

Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України, м. Харків

Реферат

Використання ультразвукового дослідження (УЗД) розширює можливості діагностики спайкової хвороби очеревини (СХО), вибору доступу й методики хірургічного втручання у хворих. Для дослідження у 290 хворих використовували апарат ESAOTЕ MyLabAlpha (Італія). За допомогою УЗД СХО виявлена у 94,1% хворих, його проведення в динаміці дозволило контролювати і своєчасно визначати показання до оперативного втручання. У хворих за динамічної непрохідності кишечнику повторне проведення УЗД дозволило уникнути виконання непотрібної релапаротомії. Використання УЗД в клінічній практиці сприяло виявленню ознак СХО, акустичного вікна для введення троакара під час виконання мініінвазивного втручання.

Ключові слова: спайкова хвороба очеревини; діагностика; ультразвукове дослідження.

 

 

КОГОРТНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ. ЗВ’ЯЗОК МІЖ ЗАХВОРЮВАНІСТЮ НА ГОСТРИЙ АПЕНДИЦИТ І ДЕМОГРАФІЧНИМ СПАДОМ

І. Д. Дужий1, В. Ю. Дубницький2, В. І. Дужий3, В. О. Бабич4, І. Я. Гресько1, В. В. Горбасьов5, Н. І. Середа5, В. В. Шимко1, С. В. Харченко1

1Сумський державний університет, Медичний інститут,

2Харківський навчальнонауковий інститут «Університет банківської справи»,

3Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»,

4Охтирська центральна районна лікарня,

5Глухівська центральна районна лікарня

Реферат

Вступ. Гострий апендицит (ГА) є найбільш поширеним хірургічним захворюванням. Деталізація загальної захворюваності, залежно від адміністративно-територіального поділу України та демографічної складової, є актуальним завданням для організації кваліфікованої медичної допомоги.

Мета дослідження. Порівняння захворюваності на ГА населення двох районів України з огляду на демографічний спад та щомісячну статистику.

Матеріали і методи. У дослідження включені хворі, оперовані з приводу ГА з 2012 по 2016 р. Проведено вибірку населення за даними Державної статистичної служби України.

Результати. Достовірно значущий кореляційний зв’язок між кількістю населення та захворюваністю на ГА не встановлений (r = 0,15, p > 0,05). З статистичною вірогідністю у Глухівському районі можливо очікувати коливання захворюваності від 2 до 2,7 на 10 000 населення (р < 0,05), в Охтирському районі – удвічі більше — від 4,4 до 5,5 на 10 000 населення (р < 0,05).

Висновки. Незважаючи на зменшення кількості населення в досліджуваних місцевостях України, захворюваність не пов’язана з цим спадом, що потребує організаційної готовності хірургічної служби. Виявлений епідеміологічний контраст в різних місцевостях дає привід для подальшого дослідження й аналізу.

Ключові слова: гострий апендицит; захворюваність; демографічні зміни; прогноз.

 

 

МОЖЛИВОСТІ АНТИОКСИДАНТНОЇ ТЕРАПІЇ ЩОДО ОБМЕЖЕННЯ ОРГАННИХ ПОРУШЕНЬ У РАННІЙ ФАЗІ ГОСТРОГО НЕКРОТИЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ

В. В. Петрушенко, О. В. Столярчук, К. М. Паньків, О. М. Білик

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Реферат

У дослідження включені 49 хворих, у яких діагностований гострий некротичний панкреатит (ГП). У 26 пацієнтів (контрольна група) антиоксидантну терапію не проводили, у 23 (основна група) в комплексі інтенсивної терапії ранньої фази ГП застосовували мексидол. Досліджували стан оксидантної системи у хворих на 7-му добу від початку захворювання, показники синдрому системної запальної відповіді (ССЗВ), частоту органних порушень. Використання мексидолу сприяло зменшенню тяжкості ССЗВ, що корелювало з зменшенням інтенсивності перекисного окиснення білків (ПОБ, r=0,441, p=0,035) та ліпідів (ПОЛ, r=0,564, p=0,005), вираженості депресії функціонального стану глутатіонзалежної системи антиоксидантного захисту (АОЗ) (р < 0,05). Включення мексидолу в комплекс інтенсивної терапії хворих з приводу некротичного ГП сприяло зменшенню частоти органних порушень у ранній фазі захворювання на 32,9% порівняно з такою в контролі (р = 0,022), зокрема, дихальної системи — на 23,7% (р = 0,028), серцево-судинної — на 27,7% (р = 0,014), печінки на 31,3% (р = 0,012).

Ключові слова: гострий панкреатит; органні порушення; антиоксидантна терапія.

 

 

Хірургічна тактика при лікуванні некротичного панкреатиту

В. Г. Ярешко, А. І. Марусій

Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України

Реферат

Вступ. Некротичний панкреатит (НП) є одним з найтяжчих захворювань органів черевної порожнини, характеризується порушенням перфузії підшлункової залози (ПЗ) різного ступеня, що потребує диференційованого підходу до хірургічного лікування пацієнтів.

Матеріали і методи. Проаналізовані результати лікування 66 хворих, яким виконували лапаротомні втручання з приводу НП з розробкою власних підходів на підставі оцінки життєздатності ПЗ. Розроблені показання до резекції ПЗ, методи дренування гнійних вогнищ, способи завершення операції.

Результати. Встановлено, що при некрозі понад 50% об’єму ПЗ і сепсисі потрібне її обов’язкове видалення як першоджерела інфекції, з широким дренуванням заочеревинного простору та завершенням операції для подальшої «планової» релапаротомії.

Обговорення. Навіть у теперішній час, коли можлива об’єктивна оцінка ступеню перфузії ПЗ та об’єму некрозу парапанкреатичної клітковини за даними КТ і шкал оцінки септичного стану, не визначені питання щодо прямих втручань на ПЗ, методів завершення операції.

Висновки. Зменшення летальності після відкритих операцій з приводу НП можливе за умови ранньої діагностики захворювання, до появи необоротних некротичних змін ПЗ за даними променевих методів дослідження (УЗД, КТ) та оптимізації обсягу оперативного втручання.

 

 

Вплив корекції внутрішньочеревної гіпертензії на показання до оперативного втручання при гострому панкреатиті

А. І. Суходоля1, А. С. Моргун2, С. А. Суходоля3, І. В. Лобода1, Ю. В. Моргун4

1Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, 2Хмельницька міська лікарня,

3Хмельницька обласна лікарня,

4Хмельницька центральна районна лікарня

Реферат

Узагальнений досвід лікування 138 пацієнтів з приводу гострого панкреатиту (ГП). З метою зменшення частоти ускладнень і летальності при ГП застосовані різні способи корекції внутрішньочеревної гіпертензії (ВЧГ). Встановлено, що при корекції ВЧГ достовірно зменшується частота інфікування вогнищ панкреонекрозу: за ГП середньої тяжкості частота інфікування зменшилась з 7,7 до 4,2%, за тяжкого ГП — з 55,5 до 43%. Корекція ВЧГ при ГП сприяла зменшенню частоти виконання операцій в пізньому періоді, особливо за ГП середньої тяжкості.

Ключові слова: гострий панкреатит; внутрішньочеревний тиск; внутрішньочеревна гіпертензія; корекція; показання до операції.

 

 

ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАЛЬНІ ТРАНСПАПІЛЯРНІ ВТРУЧАННЯ У ХВОРИХ З ПРИВОДУ ПОРТАЛЬНОЇ БІЛІОПАТІЇ

В. І. Коломійцев

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Реферат

Проаналізовані результати мініінвазивних ендоскопічних втручань у 31 хворого з приводу портальної біліопатії (ПБ). У 7 (23%) хворих ПБ виникла на тлі тромбозу ворітної вени (ВВ), у 19 (61%) — виявлені клінічні ознаки, пов’язані з ураженням жовчних проток: холедохолітіазу (у 16%), стриктури (у 35%), папілостенозу, що супроводжувалося гіпербілірубінемією, жовтяницею, холангітом. Діагностичний комплекс включав ультразвукове дослідження (УЗД) з допплерографією, контрастно-підсилену комп’ютерну томографію (КТ), магніторезонансну холангіопанкреатикографію (МРХПГ), діагностичну та лікувальну ендоскопічну ретроградну холангіографію (ЕРХГ) з папілосфінктеротомією (ЕПСТ), літоекстракцією, ендобіліарним стентуванням. Ендоскопічні транспапілярні втручання, не усуваючи основну патогенетичну причину ПБ — портальну гіпертензію (ПГ), дозволяють у більшості хворих вирішити проблеми біліарної гіпертензії.

Ключові слова: портальна гіпертензія; портальна біліопатія; ендоскопічна ретроградна холангіографія; транспапілярні втручання.

 

 

ЗАСТОСУВАННЯ РУКАВНОЇ КОЛОСТОМІЇ В ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ З ПРИВОДУ ГОСТРОЇ ОБТУРАЦІЙНОЇ НЕПРОХІДНОСТІ ТОВСТОЇ КИШКИ

В. І. Кустрьо, О. В. Лангазо

Берегівська центральна районна лікарня, Закарпатська область

Реферат

У 31 хворого (1-ша група) накладена колостома за стандартною методикою з застосуванням калоприймача безпосередньо після операції.

У 36 хворих (2-га група) виконана рукавна колостомія за запропонованою методикою з відстроченим застосуванням калоприймача. Використання запропонованого методу рукавної колостомії при хірургічному лікуванні гострої обтураційної непрохідності товстої кишки (ГОНТК) дозволило уникнути гнійно-септичних ускладнень, зменшити частоту параколостомних ускладнень в 11,9 разу, післяопераційну летальність — у 3,5 разу, тривалість лікування хворого у стаціонарі — у 2,3 разу.

Ключові слова: гостра обтураційна непрохідність товстого кишечнику; рукавна колостомія; післяопераційні параколостомні ускладнення.

 

 

ІНФЕКЦІЙНІ РЕСПІРАТОРНІ УСКЛАДНЕННЯ У ДІТЕЙ КАРДІОХІРУРГІЧНОГО ПРОФІЛЮ ТА ЇХ МІКРОБІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Р. М. Ємець1, Г. В. Філоненко1, В. А. Жовнір1, Д. Л. Кирик2

1Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України, м. Київ

2Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України, м. Київ

Реферат

Проаналізовані результати мікробіологічних досліджень мокротиння, одержаного при бронхофіброскопії у 24 пацієнтів, оперованих з приводу вроджених вад серця (ВВС). У 16 (66,6%) пацієнтів виявлені мікробні асоціації, у 5 (20,8%) – збудники інфекційних ускладнень. Збудники в монокультурі представлені грамнегативними штамами — у 45 (50,6%) хворих, у тому числі 29 штамів неферментуючих, у 16 – родини Enterobacteriacae. З грампозитивних штамів переважали Staphylococcus epidermidis – у 14 (15,7%) хворих, Staphylococcus haemolyticus – у 13 (14,6%).

Вивчення структури збудників, аналіз резистентності мікроорганізмів до антимікробних препаратів та визначення їх молекулярно-генетичних особливостей є важливим етапом формування тактики антибактеріальної терапії, що дозволяє зменшити ризик виникнення інфекційних ускладнень після операцій з приводу ВВС.

Ключові слова: вроджені вади серця; хірургічне лікування; інфекційні ускладнення.

 

 

Тактика хирургического лечения больных ПО ПОВОДУ множественныХ грыж МЕЖПОЗВОНКОВЫХ ДИСКОВ шейного отдела позвоночника

Е. Г. Педаченко, М. В. Хижняк, Ю. Е. Педаченко, А. Ф. Танасийчук, В. А. Крамаренко, А. Н. Фурман

Институт нейрохирургии имени А. П. Ромоданова НАМН Украины, г. Киев

Реферат

Цель исследования. Улучшение результатов хирургического лечения больных по поводу множественных грыж межпозвонковых дисков (МПД) шейного отдела позвоночника.

Материалы и методы. Проанализированы результаты хирургического лечения 65 пациентов, в том числе 27 (41,5%) женщин, 38 (58,5%) мужчин, в возрасте в среднем (50 ± 0,56) года, продолжительность заболевания в основном 1 — 3 года.

Результаты. Все пациенты активизированы в ближайшие 24 ч после оперативного вмешательства. Осложнений, рецидива болевого синдрома, прогрессирования неврологических симптомов после операции не отмечали.

Обсуждение. Полученные положительные результаты свидетельствуют об эффективности примененных методов хирургического лечения.

Выводы. 1. Стандартная микродискэктомия с применением переднего доступа в сочетании с пункционной лазерной микродискэктомией (ПЛМ) либо фенестрацией, выполненная у больных по поводу множественных грыж МПД шейного отдела позвоночника, позволяет:

— устранить дискогенную компрессию;

— минимизировать  хирургическую  травму;

— уменьшить продолжительность реабилитации после операции.

  1. Сочетанное применение методов хирургического лечения позволило предупредить дальнейшее грыжеобразование на измененном смежном уровне позвоночно-двигательного сегмента.

Ключевые слова: шейный отдел позвоночника; множественные грыжи межпозвонковых дисков; дискэктомия.

 

 

ОСОБЛИВОСТІ ХІРУРГІЧНОГО ТА КОМБІНОВАНОГО ЛІКУВАННЯ МЕДУЛОБЛАСТОМ МОЗОЧКА У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ВІКУ

В. В. Моргун

Інститут нейрохірургії імені А. П. Ромоданова НАМН України, м. Київ

Реферат

Медулобластоми мозочка (ММ) є високозлоякісними ембріональними пухлинами головного мозку, що діагностують переважно у дітей, характеризуються раннім метастазуванням. Дані літератури свідчать про особливості перебігу та результатів лікування ММ у дітей різного віку.

Матеріали і методи. Проаналізовані результати лікування 297 дітей різного віку з приводу ММ. В усіх дітей видаляли пухлину та проводили ад’ювантну терапію у різному обсязі.

Результати. Тотальне видалення пухлини здійснене у 40,6% хворих, субтотальне – у 53,6%, часткове чи біопсія – у 5,8%. У 71 (25,5%) хворих видалення пухлини доповнене лікворошунтувальними операціями. У строки до 30 днів після видалення пухлини помер 31 (10,8%) хворий. Медіана виживання дітей віком до 3 років становила 12 – 18 міс залежно від обсягу лікування, дітей старшого віку – 24 – 36 міс.

Висновки. Тотальне видалення пухлин виявилося можливим у 40,3% дітей молодшого віку, субтотальне – у 42%. У дітей віком до 3 років гірший прогноз виживання.

Ключові слова: медулобластома; хірургічне лікування; результати; діти.

 

 

ДИНАМІКА ЗМІН ГУМОРАЛЬНОЇ ЛАНКИ ІМУНІТЕТУ ПРИ ВИКОРИСТАННІ СОРБЦІЙНО-ТРАНСМЕМБРАННОГО ДІАЛІЗУ

В. П. Кришень1, П. В. Лященко1, Т. М. Панікова1, Є. І. Чередніченко2, Г. М. Чабаненко 2

1Дніпропетровська медична академія МОЗ України,

2Дніпропетровське клінічне об’єднання швидкої медичної допомоги

Реферат

На основі проведеного аналізу результатів клінічних та лабораторних досліджень встановлено, що використання у комплексі лікування хворих з приводу поширеного перитоніту (ПП) сорбційно-трансмембранного діалізу для санації черевної порожнини дозволяє досягти значної протекції IgA та зменшити тяжкість ендотоксикозу

Ключові слова: перитоніт; поліорганна недостатність; гуморальний імунітет; сорбційно-трансмембранний діаліз.

 

 

СЕПСИС У ХВОРИХ ЗА УСКЛАДНЕНОГО СИНДРОМУ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ – ОКСИДАНТНИЙ СТРЕС ОРГАНІЗМУ

С. Д. Шаповал, О. В. Трибушний, І. Л. Савон

Запорізька медична академія післядипломної освіти

Реферат

Вступ. Гнійні захворювання відзначають більш ніж у 35% пацієнтів хірургічних стаціонарів, з яких особливою групою є пацієнти з сепсисом на тлі ускладненого синдрому діабетичної стопи (СДС). Реакція організму на септичний процес проявляється змінами метаболічних процесів, у регуляції яких важливу роль відіграють перекисне окиснення ліпідів (ПОЛ) та система антиоксидантного захисту (АОЗ).

Матеріали і методи. Обстежені в динаміці 724 хворих з приводу ускладненого СДС. Стан ПОЛ оцінювали на основі аналізу його первинних та вторинних продуктів – дієнових кон’югат (ДК), малонового діальдегіду (МДА), шифових основ (ШО).

Результати. Встановлено, що у хворих як за ускладненого СДС, так і сепсису, зміни вмісту продуктів ПОЛ в сироватці крові при госпіталізації були достовірними (р < 0,05), при сепсисі, більш вираженими, ніж за ускладненого СДС без сепсису.

Обговорення. Аналіз отриманих даних свідчить, що тяжкість перебігу сепсису у хворих за ускладненого СДС залежить від стану вільнорадикального окиснення ліпідів. За результатами дослідження, первинні й вторинні продукти ПОЛ є об’єктивними маркерами тяжкості ендогенної інтоксикації, визначають оксидантний стрес організму. В системі комплексної терапії таких хворих слід застосовувати антиоксиданти як один з варіантів патогенетично обгрунтованої інтенсивної терапії.

Ключові слова: синдром діабетичної стопи; сепсис; перекисне окиснення ліпідів; оксидантний стрес.

 

 

МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ПРИ СИНДРОМІ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ

Р. І. Сидорчук, О. Й. Хомко, В. Б. Рева, О. І. Полянський, Л. П. Сидорчук, А. І. Попович

Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці

Реферат

Вивчено динаміку локальних морфологічних змін при синдромі діабетичної стопи (СДС) у 215 хворих за умови адекватного місцевого лікування за розробленими стандартами. За даними гістологічних досліджень, відзначали зменшення набряку, клітинної інфільтрації, мікроциркуляторних розладів в крайовій зоні рани в динаміці лікування. Через 1 тиж від початку лікування у біоптатах виявляли молоду грануляційну тканину з великою кількістю петель судин, орієнтованих перпендикулярно рановій поверхні, і численних тяжів фібробластів. Через 2 тиж спостерігали активну епітелізацію ранового дефекту в декілька шарів. З боку збереженої шкіри наповзав пласт, що вкривав ранову поверхню.

Ключові слова: синдром діабетичної стопи; хронічна рана; морфологічні зміни.

 

 

ВИКОРИСТАННЯ ЗИГЗАГОПОДІБНОГО ДОСТУПУ ПРИ МАСТЕКТОМІЇ

В. В. Бойко, О. В. Овчаренко, В. В. Макаров, А. Ю. Бодрова

Харківський національний медичний університет

Реферат

Наведені результати лікування 74 хворих з приводу раку грудної залози (РГЗ), у яких здійснена однобічна радикальна мастектомія. У 38 пацієнток (група порівняння) втручання виконували за класичною методикою, у 36 (основна група) – застосований зигзагоподібний доступ. У пацієнток основної групи перебіг післяопераційного періоду більший сприятливий, ніж в групі порівняння: останній дренаж видаляли на 5,9 доби раніше, тривалість застосування парентеральної знеболювальної терапії на 5,3 доби менша, частота часткової неспроможності швів на 10,4%, виникнення сероми — на 7,6% менша; нагноєння операційної рани не було.

Ключові слова: рак грудної залози; хірургічне лікування; зигзагоподібний доступ; лімфорея.

 

 

ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ПРИВОДУ ХРОНІЧНИХ РАН

С. В. Малик, Я. В. Рибалка, О. С. Осіпов, А. В. Верба

Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава

Військово–медичний департамент МО України

Реферат

Для покращення результатів хірургічного лікування хворих з приводу ран, що тривало не загоюються, проаналізовано ефективність застосування аутологічної, збагаченої тромбоцитами, плазми (рlatelet-rich plasma — PRР). Обстежені 22 пацієнта, госпіталізовані в хірургічне відділення з приводу ран нижніх кінцівок, що тривало не загоювались. Рани шкіри нижніх кінцівок були діаметром не більше 8 см, різної етіології, спричинені хронічною венозною недостатністю (ХВН, 1-ша група) та діабетичною ангіопатією (2-га група) В групі порівняння причини виникнення хронічних ран такі самі. У хворих 1-ї та 2-ї груп в комплексі лікування застосовували аутологічну PRP. Зменшення площі поверхні рани, визначене методом контактної планіметрії, за добу у хворих 1-ї групи становило у середньому (5,1 ± 0,6)%, 2-ї групи – (4,8 ± 0,7)%, групи порівняння – (1,8 ± 0,4)% (р < 0005). Відзначене збільшення швидкості загоєння ран у хворих 1-ї та 2-ї груп відносно такої в групі порівняння. За період спостереження повна епітелізація рани досягнута у 6 (75%) пацієнтів 1-ї групи, у 5 (62,5%) — 2 групи, у 2 (33,3%) – групи порівняння.

Ключові слова: рани, що тривало не загоюються; аутологічна збагачена тромбоцитами плазма; зменшення площі ран.

 

 

КЛІНІКО-СТАТИСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ АМПУТАЦІЇ КІНЦІВКИ У ПОРАНЕНИХ

Є. В. Цема1, І. П. Хоменко2, А. А. Беспаленко1,3, О. А. Бур’янов1, В. Г. Мішалов1, А. Ю. Кіх3

1 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України,

2 Національний військово-медичний клінічний центр МО України, м. Київ,

3 Військово-медичний клінічний центр професійної патології особового складу  Збройних Сил України, м. Ірпінь

Реферат

Узагальнені результати лікування 159 постраждалих, у яких виконано ампутацію кінцівок, у період 2014 – 2016 рр. Вік постраждалих від 18,9 до 60,3 років, у середньому (33,04 ± 1,15) року, 158 (99,4%) з них – чоловіки, 1 (0,6%) жінка. Основною причиною втрати кінцівки були: мінно-вибухове поранення – у 74,8% постраждалих, осколкове – у 9,4%, кульове — у 6,9%, холодова травма – у 4,4%. У 4,4% постраждалих відзначені вибухова травма (заброньовані пошкодження), дорожно-транспортна пригода та обвал бетонних конструкцій. В структурі бойової хірургічної травми переважала ампутація нижньої кінцівки – у 67,5% спостережень, верхньої – у 32,5% (p < 0,001). Частота ампутації сегментів верхньої кінцівки становила: плечового – 29,0%, ліктьового – 40,3%, кисті – 30,6% (p = 0,35); нижньої кінцівки: стегнового сегмента – 42,6%, гомілкового – 41,1%, стопи – 16,3% (p < 0,001). Особливості структури ампутації кінцівок слід мати на увазі при визначенні потреби у протезуванні постраждалих.

Ключові слова: бойова травма; ампутація кінцівки; структура.

 

 

Вплив йододефіциту на ЕФЕКТИВНІСТЬ лікування хворих з ПРИВОДУ посттравматичнОГО остеомієлітУ з використанням пункційної лазерної секвестротрИпсії

В. І. Пантьо, Р.М. Сливка, В.В. Пантьо

Ужгородський національний університет, медичний факультет

Реферат

Проаналізовані результати лікування 74 хворих з приводу посттравматичного остеомієліту нижніх кінцівок (нк), у 28 з яких виявлений йододефіцит. Використовували пролонговану регіонарну внутрішньоартеріальну інфузію, високоінтенсивне лазерне випромінювання та препарати йоду у добовій дозі 200 мкг. Доведена висока ефективність запропонованої методики, що дозволило відмовитися у більшості хворих від виконання інвалідизуючих операцій, зберегти основні функції нк. У хворих за наявності йододефіциту застосування препаратів йоду сприяло покращенню результатів лікування

 

 

ІМІТАЦІЙНО-КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ БІОМЕХАНІЧНИХ СИСТЕМ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ АПАРАТІВ ЗОВНІШНЬОЇ ФІКСАЦІЇ

В. І. Гуцуляк

Івано-Франківський національний медичний університет

Реферат

Представлений алгоритм дій при створенні тривимірних комп‘ютерних динамічних моделей для дослідження репозиційних можливостей апаратів зовнішньої фіксації (АЗФ). З використанням запропонованого алгоритму в програмі Autodesk Inventor 11 створені три моделі біомеханічних систем: I – «кістка – компонування апарата Ілізарова для корекції кутових зміщень»; IІ – «кістка – компонування апарата Ілізарова для корекції багатокомпонентних зміщень»; ІII – «кістка – апарат для корекції деформації кісток і суглобів».

Встановлено, що тривимірні комп’ютерні моделі систем для черезкісткового остеосинтезу (ЧО) найбільш доцільно будувати з застосуванням способу шаблонів, що дозволяє здійснювати корекцію геометричних параметрів деталей в зборці моделі та забезпечує можливість швидкої зміни компонування АЗФ.

Застосування розроблених тривимірних динамічних моделей забезпечує можливість моделювання репозиції кісткових фрагментів за різних типів переломів та будь-якої площини зламу; моделювання корекції деформації кісток; визначення оптимальної траєкторії переміщення фрагментів; вибору оптимального типу репозиційних елементів та компонування АЗФ.

Ключові слова: черезкістковий остеосинтез; тривимірна динамічна модель; апарат зовнішньої фіксації; біомеханіка.

 

 

РОЛЬ ПРОЦЕСІВ ПЕРОКСИДАЦІЇ В МЕХАНІЗМАХ ПАТОГЕНЕЗУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЦИРОЗУ ПЕЧІНКИ

О. Ф. Дзигал, Ж. О. Новікова, Ю. Є. Кокоріна, Р. С. Вастьянов

Одеський національний медичний університет

Реферат

Вступ. Лікування хворих з приводу цирозу печінки (ЦП), печінкової недостатності та їх ускладнень, а також запального і фіброзного ураження паренхіми печінки є актуальною проблемою хірургічної гастроентерології. Ефективність діагностики й лікування дифузних захворювань печінки недостатня. Нами проведені фундаментальні дослідження для з’ясування механізмів патогенезу некрозу гепатоцитів.

Матеріали і методи. На експериментальній моделі ЦП досліджені зміни концентрації проміжних продуктів ліпопероксидації та активності антиоксидантних ферментів у крові, еритроцитах, паренхімі підшлункової залози та печінки щурів.

Результати. Встановлено, що формування ЦП в експерименті супроводжується накопиченням малонового діальдегіду, а також пригніченням активності антиоксидантних ферментів в крові, еритроцитах, а також паренхімі підшлункової залози та печінки щурів.

Обговорення. Дисбаланс у функціональній системі ліпопероксидація – система антиоксидантного захисту — один з провідних механізмів патогенезу синдрому поліорганної недостатності при ЦП.

Висновок. В комплекс патогенетично обґрунтованої корекції ЦП або печінкової недостатності слід включати препарати з антиоксидантними властивостями.

Ключові слова: цироз печінки; еритроцити; підшлункова залоза; ліпопероксидація; антиоксидантні ферменти; комплексна патогенетична терапія; експеримент.

 

Dzygal Olexander Fedorovich, PhD (Medicine), Associated Professor, Department of Surgery N3 with neurosurgery, Odessa National Medical University

Valikhovsky lane, 2, Odessa, 65026, Ukraine

Tel:  050-3365050; e-mail: ADzygal@eximneft.com

ORCID: http://orcid.org/0000-0002-2281-1803

Novikova Zhanna Oleksiivna, PhD (Medicine), Associated Professor, Department of Child Dentistry, Odessa National Medical University

Valikhovsky lane, 2, Odessa, 65026, Ukraine

Tel:  067-4849413; e-mail: novikova@odmu.edu.ua

ORCID: http://orcid.org/0000-0002-7358-0371

Kokorina Yuliya Yevgenivna, PhD (Medicine), Associated Professor, Department of Psychology, Odessa National Medical University

Valikhovsky lane, 2, Odessa, 65026, Ukraine

Tel:  066-1558930; e-mail: kokorina@odmu.edu.ua

ORCID: http://orcid.org/0000-0002-9280-967X

Vastyanov Rooslan Sergeevich, Head of V.V. Podvysotsky general and clinical pathological physiology Department, Odessa National Medical University, PhD (Medicine), Doctor of Sci., Professor

Odessa National Medical University

Valikhovsky lane, 2, Odessa, 65026, Ukraine

Tel: 067-7347499; e-mail: vastyanov@odmu.edu.ua

ORCID: http://orcid.org/0000-0001-8585-2517

 

 

ВПЛИВ ДЕКОМПРЕСІЇ ЖОВЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ НА ДИНАМІКУ ПРОЦЕСІВ ЖОВЧОУТВОРЕННЯ І ЖОВЧОВИДІЛЕННЯ ПІСЛЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ХОЛЕСТАЗУ РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ

О. І. Дзюбановський, А. А. Гудима

Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

Реферат

Мета. Дослідити вплив декомпресії жовчовивідних шляхів на жовчоутворювальну і жовчовидільну функції печінки після експериментального холестазу різної тривалості.

Матеріали і методи. В експерименті на нелінійних білих щурах моделювали обтураційну жовтяницю і вивчали показники жовчоутворення і жовчовиділення.

Результати. Після холестазу протягом 3 діб і реканалізації спільної жовчної протоки (СЖП) відновлення жовчоутворювальної і жовчовидільної функцій печінки відзначали через 5 діб; після 7 діб холестазу – через 7 діб; після 14 діб холестазу — пригнічення функціонального стану печінки в усі строки після реканалізації СЖП з тимчасовим покращенням через 9 діб.

Обговорення. Реканалізація СЖП супроводжується зменшенням вмісту в жовчі загальних жовчних кислот і холестеролу, збільшенням літогенних властивостей жовчі та уповільненням її відтоку. Динаміка та інтенсивність виявлених порушень залежать від тривалості обтурації, максимальні – після 14 діб холестазу.

Висновок. Інтенсивність порушення функціонального стану печінки залежить від тривалості холестазу і прогресує від 3-ї до 14-ї доби холестазу.

Ключові слова: обтураційний холестаз; реканалізація спільної жовчної протоки; жовчоутворення; жовчовиділення; експеримент.

 

 

Dzubanovsky Oleh

Assistant of department of surgery with urology №1 by. L.Ya. Kovalchuk I. Horbachevsky Ternopil State Medical University

Address: Klinichna Street, 1, Ternopil,

Tel.: (0352) 966088904.

dzubanovsky@tdmu.edu.ua

Hudyma Arsen 

MD, profesor

Head of department of disaster medicine and military medicine I. Horbachevsky Ternopil State Medical University

Address: Doroshenka Street, 7, Ternopil,

Tel.: (0352)43 11 33

gudyma@tdmu.edu.ua

orcid.org/0000-0002-1282-2728

 

 

ЧАСТОТА ТРАВМИ ГОЛОВИ ТА ОБЛИЧЧЯ ЗАЛЕЖНО ВІД ВИДУ СПОРТУ, МЕХАНІЗМ ТА ПРОФІЛАКТИКА

Є. Н. Приступа1, А. В. Магльований2, Д. С. Аветіков3, В. В. Панькевич2, С. В. Уштан2

1Львівський державний університет фізичної культури,

2Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького,

3Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава

 

 

СПОСТЕРЕЖЕННЯ КОНТРАСТ-АСОЦІЙОВАНОГО ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ З ГОСТРОЮ НИРКОВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ

М. С. Загрійчук, О. І. Литвин, Я. В. Романів, О. В. Винниченко, Т. Б. Терзова, Т. О. Капуловська, О. Ю. Назаренко, С. В. Березуцька, М. В. Різник, Д. М. Скрипка

Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, м. Київ

 

 

ЕНДОВАСКУЛЯРНЕ ЛІКУВАННЯ ГОСТРОГО ІНФАРКТУ МІОКАРДА У ПАЦІЄНТА МОЛОДОГО ВІКУ

Р. П. Сакевич2, Є. Б. Ханенко2, Р. М. Рябушко1, М. А. Мороз2, Т. А. Ворошилова2, В. В. Заєць2, В. І. Ляховський1

1Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м. Полтава,

2Обласний науковий навчально-практичний центр інтервенційної радіології Полтавської обласної клінічної лікарні імені М. В. Скліфосовського

 

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТРАВМАТИЧНОГО РОЗРИВУ СЕРЦЯ

С. І. Панасенко, О. І. Левченко, П. М. Кінаш, В. Д. Шейко, О. Ю. Чиркун, А. І. Могильник, С. І. Калюжка, О. А. Шкурупій

Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава

 

 

 

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *


Медицинский сайт Surgeryzone

© 2010  
Информация не является указанием для лечения. По всем вопросам обязательна консультация врача.




Adblock detector